1.5 Соціальна реабілітація людей з функціональними обмеженнями.

У теперішній час процес соціальної реабілітації є предметомдослідження фахівців багатьох галузей наукового знання. Психологи,філософи, соціологи, педагоги, соціальні психологи і т. д. розкриваютьрізні аспекти цього процесу, досліджують механізми, етапи та стадії,фактори соціальної реабілітації.

Для повного і об’єктивного дослідження реабілітаційного процесу, насамперед, необхідно визначитись із загальними поняттями.

Дитина-інвалід – це особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності та викликає необхідність надання їй соціальної допомоги і захисту.

Реабілітація інвалідів - це система медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових заходів, спрямованих на надання особам допомоги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму, усуненні обмежень їх життєдіяльності для досягнення і підтримання соціальної і матеріальної незалежності, трудової адаптації та інтеграції в суспільство.[11,54]

З метою визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання застосовується медико-соціальна експертиза. Медико-соціальна експертиза дає можливість не лише визначити міру обмеження життєдіяльності, але й правильно підібрати реабілітаційний курс. Виходячи із сукупності засобів, які входять до процесу реабілітації і їх спрямованості, реабілітаційні процеси можна виділити наступним чином:

1)медична реабілітація включає в себе систему лікувальних заходів, що спрямовані на відновлення порушених чи втрачених функцій організму особи, на виявлення та активізацію компенсаторних можливостей організму з метою забезпечення умов для повернення особи до нормальної життєдіяльності, на профілактику ускладнень та рецидивів захворювання;

2)психолого-педагогічна реабілітація включає в себе систему психологічних та педагогічних заходів, спрямованих на формування способів оволодіння знаннями, уміннями і навичками, надання психологічної допомоги, зокрема щодо формування самоутвердження і належної самооцінки особою своїх можливостей, засвоєння правил суспільної поведінки шляхом здійснення системної навчально-виховної роботи;

3)професійна реабілітація включає систему заходів, спрямованих на підготовку особи до професійної діяльності, відновлення чи здобуття професійної працездатності шляхом адаптації навчання, перенавчання чи перекваліфікації з можливим подальшим працев лаштуванням та необхідним соціальним супроводженням з урахуванням особистих схильностей та побажань особи;

4)трудова реабілітація включає систему заходів, розроблених з урахуванням схильностей, фізичних, розумових і психічних можливостей особи і спрямованих на оволодіння трудовими навичками забезпечення трудової діяльності та адаптацію у виробничих умовах, у тому числі шляхом створення спеціальних чи спеціально пристосованих робочих місць;

5)фізкультурно-спортивна реабілітація включає систему заходів, розроблених із застосуванням фізичних вправ для відновлення здоров'я особи та спрямованих на відновлення і компенсацію за допомогою занять фізичною культурою і спортом функціональних можливостей її організму для покращення фізичного і психологічного стану

6)фізична реабілітація включає систему заходів, спрямованих на вироблення і застосування комплексів фізичних вправ на різних етапах лікування і реабілітації, що забезпечують функціональне відновлення особи, виявляють і розвивають резервні і компенсаторні можливості організму шляхом вироблення нових рухів, компенсаторних навичок, користування технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення;

7)соціальна реабілітація включає систему заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для повернення особи до активної участі у житті, відновлення її соціального статусу та здатності до самостійної суспільної і родинно-побутової діяльності шляхом соціально-середовищної орієнтації та соціально-побутової адаптації, соціального обслуговування задоволення потреби у забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації;

8) психологічна реабілітація включає систему заходів, спрямованих на відновлення, корекцію психологічних функцій, якостей, властивостей особи, створення сприятливих умов для розвитку та утвердження особистості.

З усього видно, що в реабілітаційних процесах задіяні усі сфери життєдіяльності. Мета такого розширеного реабілітаційного процесу полягає в тому, щоб створити належні умови повноцінного розвитку для людини з обмеженими можливостями. [2,146]

ВИСНОВОК

Підводячи підсумок даної курсової , хочеться сказати, що інваліди як категорія людей потребують постійного соціального захисту,допомоги і підтримки. Ці види допомоги визначені законодавством, відповідними нормативними актами, інструкціями та рекомендаціями. Разом з тим інвалідам необхідна така допомога, яка могла б стимулювати й активізувати їх, сюди можна віднести психологічну, соціальну, матеріальну, реабілітаційну допомогу які б придушували розвиток стериотипів.З метою посилення соціального захисту інвалідів приймаються закони, виділяються кошти на організацію лікування, реабілітації, освіти та дозвілля, вживаються заходи по без бар'єрному доступу в різні структури і забезпеченню інформацією. Для людей з обмеженими можливостями здоров'я передбачаються додаткове харчування, літній відпочинок і т.д. Однак будь-яких зусиль держави буде недостатньо, якщо не проводити цілеспрямовану соціальну роботу з самими інвалідами та їх сім'ями, маючи на увазі можливу активізацію їх життєдіяльності та забезпечення посильного влиття його в суспільство.

Технологія і соціальна реабілітація включає в себе соціально-середовищну орієнтацію і соціально-побутову адаптацію. Ці дві складові, по суті, узагальнюють все необхідне в роботі з інвалідом. Заходи по соціально-середовищній орієнтації включають соціально-психологічну реабілітацію, психодіагностику та обстеження особистості інваліда, психологічну корекцію і психотерапію, психологічні тренінги, залучення інвалідів до участі в групах взаємопідтримки, клубах спілкування, надання екстреної (по телефону) психологічної та медико-психологічної допомоги. Сюди також можуть бути віднесені формування соціальної незалежності, навичок спілкування, проведення дозвілля і відпочинку, заняття фізкультурою і спортом, надання допомоги у вирішенні особистих проблем, соціально-психологічний патронат родини. Сенс реабілітації інвалідів полягає в комплексному багатопрофільному підході до відновлення здібностей людини до побутової, суспільної та професійної діяльності на рівні, відповідному його фізичному, психологічному та соціальному потенціалу з урахуванням особливостей мікро- і макросоціального оточення. Кінцевою метою комплексної багатопрофільної реабілітації, як процесу системи, є надання людині з анатомічними дефектами, функціональними порушеннями, соціальними відхиленнями можливості щодо незалежної життєдіяльності. З цієї точки зору реабілітація запобігає порушення зв'язків людини з навколишнім світом і виконує профілактичну функцію по відношенню до інвалідності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Айшервуд М.М. Повноцінне життя інваліда / Пер. з англ. - М.: Педагогіка,2001 рік (263 с.)

2.Бойко М.Д. Право соціального забезпечення (перевидання). Навч. Посіб. :-К.: Олан, 2004.

3.Декларація про права інвалідів (затв. Резолюцією тринадцятої сесії Генеральної Асамблеї ООН 3447 (XXX) від 9 грудня 1975 р.) / / ТекстРезолюції розміщений на сервері ООН в Internet (http://www.un.org)

4. Делик І. С. Дидактичні умови організації дистанційного навчання студентів з особливими потребами / І. С. Делик // Наук. записки Вінниц. держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Серія «Педагогіка і психологія» : зб. наук. пр. / ред. кол.: В. І. Шахов (голова) та ін. – Вінниця : ТОВ «Планер», 2010. – № 31. – С. 183–187.

5. Легкий О.М. Легкий О.М. Проблеми використання комп'ютерних технологій у спеціальній школі // Науково-методичний збірник “Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі”. – Київ. – 2000. – С.113-117.).

6. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»,загальні положення.

7. Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»// zakon.rada.gov/cgi-bin/laws/main.cgi?user=a#Find

8. Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 21 червня 2001 року № 2558-ІІІ ( зі змінами)

9.Іпатов А.В., Сергієні О.В., Войтчак Т.Г. Інвалідність як інтегрований показник стану здоров"я населення України.- Дніпропетровськ:Пороги, 2002.- 342с.

10.Капська А.Й Соціальна робота: Навчальний посібник . – До.: Центр навчальної літератури , 2005.- 328с

11.Кизименко Л.Д., Бєдна Л.М. Словник-довідник соціального працівника (для студентив та соціальних працівників) — Міні — глосарій — Львів, ДЦ МОУ, 2000. — 67 с.

12. Конвенція ООН В«Про права інвалідів В»від 13 грудня 2006 р.

13.Лехан В.М., Іпатов А.В. Характеристика якості медичного обслуговування хворих у період до встановлення інвалідності //Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України.- 2007.- № 1.- С.65-71.

14.Лукашевич М. П. Теорія і методи соціальної роботи : навч. посібник / М. П. Лукашевич, І. І. Мигович. – 2-ге вид., доповнене і виправлене.К : МАУП, 2003. – 168 с.

15. Мамчура М.В. Аналіз особливостей соціального забезпечення дітей-інвалідів //Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України.- 2009.- № 4.- С.72-75.

16.Мігуренко, Р.А. Соціальна реабілітація: Навчальний посібник / Р.А. Мігуренко. - Томськ: вид-во ТПУ, 2005. - 160 с.

17.Мошняга В.Т. Технологии социальной реабилитации детей с ограниченными возможностями. – М.: Инфра-М, 2003.- 348

18. Таланчук П.М., Кальченко К.О., Нікуліна Г.Ф. Супровід навчання студентів з особливими потребами в інтегрованому освітньому середовищі. – К.: Соцінформ, 2004. – 128 с.

19. Томаржевська І.В. Методичні підходи до проблеми гуманізації професійної підготовки студентів-інвалідів. Актуальні проблеми навчання і виховання людей з особливими потребами: Збірник наукових праць. – К.: Університет “Україна”, 2006.– № 2 – [48].

20.Тюптя Л.Т., Іванова І.Б. Соціальна робота: Теорія і практика К.: ВМУРОЛ «Україна», 2004. - 408 с.

Холостова Є.І., Дементьєва показова Н.Ф . Соціальна реабілітація: Навчальний посібник. – М.: Издательско-торговая корпорація «Дашков і Ко», 2002. – 340

21. Хорошайло О. С. Формування гуманістичних ціннісних орієнтацій студентської молоді з обмеженими фізичними можливостями в умовах сучасного українського суспільства // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна, 2006. – Вип. 21. – Ч. 1. – [c.296]

22.Ярська-Смирнова, Є.Р. Соціальна робота з інвалідами: Посібник / Є.Р. Ярська-Смирнова, Е.К. Наберушкіна. – Саратов.державний . технічний університет, 2003. - 224 с.