1.5.1 Пошкодженя менісків

Латеральний меніск являе собою хрящове утворення у вигляді частини окружності , а медіальний - має половинну форму . Передній і задній кінці менісків прикріплюються за допомогою зв”язок до великогомілкової кістки . Передній відділ обох менісків з”єднаний розташованною у порожнині суглоба зв’язкою .

Пошкодження менісків колінного суглоба зустрічається досить часто і переважно у чоловіків у віці 18- 30 років. Виникає внаслідок непрямої травми.Медіальний меніск меньш рухливий ніж латеральний. Тому, він пошкоджується у 8-9 разів частіше.

Найбільш часто механізмом травми емдіального меніска є різка форсована ротація тулуба разом з стегном до середини фіксованої стопи і одночасному розгинанні ноги в колінному суглобі [18].

Меніск може пошкоджуватись і при різкому присіданні з елементом зовнішньго відхилення гомілки і внутрішньої ротації стегна. Певну роль в розриві меніска відіграють такі фактори :

• ранній деформуючий артроз суглоба ;

• ревматизм ;

• хронічні захворювання ( подагра , діабет).

Всі ці захворювання приводять до передчасного стріння меніска , втраті його еластичності та міцності, в результаті чого трапляється розрив.

Розрізняють повздовжній , косо-поперчний , поперечний , повний і неповний розрив меніска , повний відрив меніска від капсули суглоба і колатаральної зв’язки, або паракапсулярний розрив меніска.

Лікування: при загостренні необхідна іммобілізація кінцівки задньою гипсовою шиною і ліжковий режим. Через 2-3 доби призначають теплові процедури, масаж гомілки і стегна. Через 2 тижні гострі явища проходять [22].

Реабілітація: пошкодження менісків вимагають оперативного лікування і тривалого періода реабілітації до 4-5 місяців.

Завданнями реабілітації першого раннього післяопераційного періоду (до 3-4 тижнів після операції) є нормалізація трофіки колінного суглоба (КС), поступове усунення контрактури, стимулювання скорочувальної здатності м’язів стегна, підтримання загальної працездатності [14, 19].

В цей час хворому призначають ліжковий режим. З 2-го дня після операції проводиться ЛГ, спочатку в палаті (20-30 хв), з 7-10 дня в залі ЛФК (45-60 хв), спеціальні вправи при лангетному веденні хворого не використовуються. З 3-4-го дня дозволяється ходьба з милицями в туалет, на перев’язки, але без опору на хвору ногу (3-4 тижні). З 2-го дня після операції виконують вправи для гомілковостопного суглобу, а з 3-4 дня – для кульшового (піднімання ноги). З 6-7 – го дня оперовану кінцівку кілька разів на день вкладають в положення розгинання, для чого під п’ятку підкладають валик.

Експозиція поступово збільшується від 3-5 хв. До 7-10 хв. Якщо за 5-7 днів не вдається повністю відновити розгинання, укладки продовжуються але з вантажем від 1 до 3 кг.

При обмеженому згинанні включають укладки на згинання. Тривалість процедур від 10 до 20 хв 3-5 разів на день.

Головною вимогою при виконанні ЛГ є зменшення навантаження на суглобовий хрящ, тому заняття виконуються тільки лежачи і сидячи [14, 18, 22].

6. Перелом кісток гомілки

Перелом кісток гомілки складає 10-30% по відношенню до всіх переломів. Виникає при прямому і непрямому механізмі травми. Розрізняють перелом проксимальних відділів кісток гомілки (мищілків великогомілкової кістки, голівки малогомілкової кістки), диафізарний перелом (обох кісток, ізольований перелом одної із кісток гомілки) і перелом в області гомілковостопного суглоба.

Всі перелічені локалізації переломів гомілки відрізняються по механогенезу їх виникнення, клінічним перебігом і методами лікування [14, 23, 24-26].

Перелом мищелків великогомілкової кістки має відношення до внутрішньосуглобових переломів, виникає частіше всього при падінні на прямі ноги чи при відхиленні гомілки назовні або досередини. Зустрічаються однаково часто у людей обоїх статей у віці 40-60 років [20, 26].

Перелом мищелків великогомілкової кістки зустрічаються в 2-11% випадків по відношенню до всіх переломів кісток гомілки. Розрізняють перелом зовнішнього, внутрішнього мищелків, а також Т- і У-образний перелом обоїх мищелків. Перелом буває компресійний і по типу відколювання [1].

Лікування: при переломі одного чи обоїх мищелків великогомілкової кістки без зміщення і порушення конгруентності суглобових поверхонь фіксують кінцівку задньою гипсовою шиною від сідничної складки до кінців пальців стопи чи циркулярною гипсовою пов’язкою.

Термін фіксації 3-4 тижні. Потім призначають рухи в суглобі, шину не знімають. Повне навантаження дозволяється тільки через 2,5-3 місяці. Працездатність відновлюється через 3,5-4 місяці [14, 25].

Диафізарний перелом кісток гомілки складає близько 30% всіх переломів кісток гомілки, 10-17% переломів кісток скелета. Перелом буває закритим і відкритим.

Розрізняють перелом обоїх кісток гомілки і ізольований перелом великогомілкової і малогомілкової кістки. Виникає в результаті прямого і непрямого механізму травми. При непрямому механізмі виникає косий або гвинтоподібний перелом на межі нижньої і середньої третини великогомілкової кістки [ 18,26].

Лікування: спрямоване на усунення зміщення фрагментів, відновлення вісі гомілки і функції кінцівки в цілому. На уражену кінцівку накладають гипсову пов’язку. Зрощення фрагментів кісток гомілки, особливо у нижній третині, в зв’язку з недостатністю кровопостачання проходить повільно. Тому неможна поспішати зі зняттям гипсової пов’язки. Працездатність відновлюється через 2,5-3,5 місяці [1, 14].