3. Внутрішні пошкодження колінного суглоба

Визначенням “внутрішні пошкодження колінного суглоба” частіше за все визначають травму в гострому періоді, коли із-за гемартроза, різкого больового синдрому і порушення функції неможливо провести дифференціальну диагностику і виявити локалізацію пошкодження. По даним Інститута ім. М. І. Ситенко, 50% хворих з внутрішнім пошкодженням колінного суглоба – це хворі з пошкодженням меніску [1-3].

Серед закритих пошкоджень колінного суглоба розрізняють забій і травматичний синовіт, пошкодження менісков (медіального і латерального), хрестоподібних (передньої і задньої), колатеральних зв’язок.

Пошкодження колінного суглоба можуть бути відкритими, які не проникають в порожнину суглоба, і закритими.

Закриті частіше всього виникають в результаті дії прямої травми. В разі непрямої травми буває розтяг (дисторзія) чи розрив (повний або частковий) зв’язкового апарата. Перелом може виникнути в результаті як прямого, так і непрямого механізма травми. Диференційна діагностика внутрішньосуглобових пошкоджень колінного суглоба ускладнена, особливо в гострий період травми.

Забій, гемартроз і травматичний синовіт колінного суглоба:

Забій легкої форми практично не впливає на функцію колінного суглоба і зазвичай швидко проходе.

Більш сильний забій супроводжується крововиливом в підшкірну основу, болючостю при рухах у суглобі.Туге бинтування і спокій сприяють виздоровленню хворого через 2-3 дні.

При забої надколінника і крововиливі в область слизової сумки формується шаровидна припухлість м’якої консистенції, при пальпації болюча. При частих невеликих пошкодженнях надколінника формується травматичний бурсит. Він часто набуває хронічний перебіг, супроводжується болем. В середені бурси з фібрина, який накопичився, часто формуються так звані рисові тіла, які можна пропальпувати.

Часто в результаті забою колінного суглоба з часом розвинюється травмвтичний синовіт.Синовіальна оболонка реагує на травму і продокує велику кількість рідини. Контури збільшеного суглоба зглажені, функція ускладнена [1-3, 14, 15, 18].

Більш серйозним наслідком забою колінного суглоба є гемартроз. Виникає він відразу після забою внаслідок надриву синовіальної оболонки. Часто гемартроз суглоба ускладнюється довготриваючим хронічним синовітом, який супутній багатьом пошкодженням колінного суглоба.

Своєчасно не діагностовані і не ліковані ці пошкодження можуть стати причиною хронічного синовіту [18].

Лікування:

При крововиливі в область слизової сумки роблять пункцію, уражену частину туго бинтують і створюють спокій.

При травматичному бурситі слизову сумку ссікають, якщо консервативна терапія не має належного ефекту або захворювання набуло хронічного перебігу.

При забої колінного суглоба, який супроводжується травматичним синовітом чи невеликим гемартрозом, призначають холод в перші дві доби, туге бинтування і спокій на протязі декількох днів. Якщо рідини в суглобі багато, призначають його пункцію, видалення рідини з суглоба і введення знеболювального в суглоб.

Фізіотерапія і лікувальна фізкультура здійснює виявлену протизапальну дію на всі елементи суглоба, попереджує розвиток грануляції та спайок, а також розвиток раннього деформуючого артрозу .

Кінцівку фіксують на протязі семи діб задньою гіпсовою шиною. Потім призначають лікувальну фізкутьтуру ,теплові процедури . Хворі одужують через два три тижні [14, 18, 19-22].