Теорія абсолютнИх переваг

На відміну від меркантилістів, А.Сміт вважав джерелом багатства нації не можливості державної скарбниці, а виробничі можливості країни, її здатність виробляти кінцеві товари та послуги. У „Дослідженні про природу та причини багатства народів” (1776) він доводить, що за умов вільної конкуренції її механізм “невидимої руки” узгоджує дії індивідів і спрямовує їх до досягнення суспільного добробуту. Ці висновки цілком можуть бути віднесені й до взаємовідносин між країнами: вільна торгівля сприяє зростанню багатства всіх країн, які беруть у ній участь.

Переваги вільної торгівлі А.Сміт доводить на основі теорії абсолютної переваги. Він вважав, що кожна країна, так само, як і кожний індивідуальний виробник, завжди виробляє один або декілька видів товарів з меншими витратами, ніж інші, тобто має в їх виробництві абсолютну перевагу. А.Сміт зазначав, що головне правило кожного розсудливого батька родини полягає у тому, щоб не намагатися виготовити те, що дешевше купити, ніж зробити самому. Те, що є розсудливим в управлінні домашнім господарством, лише у виключному випадку може бути нерозсудливим і у великому королівстві. “Якщо будь-яка чужоземна країна може забезпечити нас певним товаром за більш низькою ціною, ніж ми самі здатні виготовляти його, - пише А.Сміт, - краще купувати його у неї на деяку частину продукту нашої власної промислової праці, що прикладається у галузі, в якій ми маємо певні переваги”. Отже, не треба вагатися щодо купівлі за кордоном всього того, що іноземні виробники можуть виготовляти дешевше, ніж вітчизняні. Країни матимуть вигоду від зовнішньої торгівлі, незалежно від того, експортерами чи імпортерами вони є, якщо кожна з них буде виробляти й обмінювати товари щодо яких має абсолютні переваги.

З теорії абсолютних переваг випливало, що країна буде експортувати ті товари, витрати виробництва яких є меншими, ніж в інших країнах, й імпортувати товари, витрати виробництва яких за кордоном абсолютно нижчі, ніж вітчизняні. Наявність абсолютної переваги у виробництві товару забезпечує його конкурентоспроможність. Продаж конкурентоспроможних товарів за кордоном дозволяє країні збільшити національне виробництво й зайнятість, її доход зростає. З іншого боку, вільна торгівля дозволяє скоротити частину витрат цього доходу на споживання, оскільки імпорт забезпечує національних споживачів дешевшими товарами та послугами. Таким чином зовнішня торгівля сприяє зростанню багатства нації.

Абсолютна перевага – це здатність країни виробляти той чи інший товар ефективніше, тобто з меншими витратами у порівнянні з будь-якою іншою країною.

Теорія абсолютних переваг базується на таких припущеннях:

1. єдиним фактором виробництва є праця;

2. зайнятість повна, тобто усі наявні трудові ресурси використовуються у виробництві товарів;

3. всесвітнє господарство складається з двох країн, тому в міжнародній торгівлі беруть участь тільки дві країни, які продукують та торгують одна з одною тільки двома товарами;

4. витрати виробництва – постійні, а їх зниження збільшує попит на товар;

5. ціна одного товару виражена у кількості праці, затраченої на виробництво іншого;

6. транспортні витрати на перевезення товару з однієї країни до іншої дорівнюють нулю;

7. зовнішня торгівля вільна від обмежень та регламентацій.

Розглянемо положення теорії А. Сміта на умовному прикладі взаємної торгівлі двох країн – України та Індії та двох видів товарів – цукру та чаю.

Припущення

Україна:

• має 100 одиниць ресурсів;

• 20 одиниць ресурсів витрачає на виробництво 1 т чаю;

• 5 одиниць ресурсів витрачає на 1 т цукру;

• за відсутності зовнішньої торгівлі на виробництво кожного виду продукції використовується половина ресурсів.

Індія:

• має 100 одиниць ресурсів;

• 4 одиниці ресурсів витрачає на виробництво 1 т чаю;

• 10 одиниць ресурсів витрачає на 1 т цукру;

• за відсутності зовнішньої торгівлі на виробництво кожного виду продукції використовується половина ресурсів.

Таблиця 1