Тема 2. Економічний зміст та теоретичні засади розвитку міжнародної торгівлі. Світовий ринок товарів та послуг. План

1. Економічний зміст та теоретичні засади розвитку міжнародної торгівлі (МТ).

1. Вчення та економічна політика меркантилістів; критика меркантилізму.

2. Теорія абсолютних переваг.

3. Теорія порівняльних переваг.

4. Неокласичний напрямок концепцій міжнародної торгівлі. Теорія співвідношення факторів виробництва.

5. Сучасні теорії міжнародної торгівлі.

1. Місце міжнародної торгівлі у міжнародній економіці. Показники МТ.

2. Масштаб, структура і динаміка МТ (СРС).

3. Типи зовнішньоторговельної політики держави.

4. Державне регулювання міжнародної торгівлі.

Література:

1. Міжнародна економіка. Навч.посібн. Видання 3-тє перероб. та доп.- К.: Центр учбової літератури, 2012.- 368 с.

2. Білоцерківець В.В., Завгородня О.О., Лебєдєва В.К. та ін. Міжнародна економіка. Підручник / За ред. А.О.Задої, В.М.Тарасевича.- К.: Центр учбової літератури, 2012.- 416 с.

3. Міжнародна економіка: навч.посібн. / В.Г.Герасимчук, С.В.Войтко.- К.: Знання, 2009.- 302 с.- (Вища освіта XXI століття).

4. Міжнародна економіка: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / [Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін.]; За ред. Ю.Г.Козака, Д.Г.Лук’яненка, Ю.В.Макогона [3-тє вид.].- К.: Центр учбової літератури, 2009.- 560 с.

5. Міжнародна економіка: Навчальний посібник/ За ред. Ю. Г. Козака, Н. С. Лонгвінової, В. М. Осипова. – К.: Центр учбової літератури, 2008.- 1118 с.

6. Міжнародна економіка: Підручник / За ред. А. П. Румянцева. – К.:Знання, 2006. – 479 с. .

7. Козик В., Панкова Л., Даниленко Н. Міжнародні економічні відносини: Навч.посібник.- К.: Знання-Прес, 2008.- 409 с.

1. Міжнародна торгівля була історично першою формою міжнародних еко­номічних відносин та й нині залишається основною формою світогосподарських зв’язків, яка відіграє значну роль в економічному розвитку сучасного світу. Темпи зростання міжнародної торгівлі у другій половині XX століття випереджають у 1,5 рази темпи зростання світового обсягу виробництва, що є свідченням перетворення її на найважливіший фактор економічного зростання.

Міжнародну торгівлю утворюють два зустрічних потоки товарів і послуг - експорт (продаж товарів закордону) та імпорт (придбання товарів за кордоном), які спрямовуються резидентами різних країн.

Міжнародна торгівля – це сфера міжнародних товарно-грошових відносин, специфічна форма обміну продуктами праці (товарами і послугами) між продавцями і покупцями різних країн. Міжнародна торгівля становить сукупність зовнішніх торговельних відносин усіх країн світу.

Під терміном зовнішня торгівля розуміють торгівлю будь-якої країни з іншими країнами, що складається з оплачуваного ввезення (імпорту) й оплачуваного вивезення (експорту) товарів.

Експорт – це продаж та вивезення товару за кордон.

Імпорт – це купівля та ввезення товару з-за кордону.

Зовнішньоторговельне сальдо - різниця вартісних обсягів експорту і імпорту.

Зовнішньоторговельний оборот – сума вартісних обсягів експорту та імпорту.

За прийнятими у світі стандартами статистики головною ознакою для визнання торгівлі міжнародною, продажу – експорту, а купівлі - імпортом є перетин товаром митного кордону держави та фіксація цього факту у відповідній митній звітності.

У фіксований митною статистикою обсяг експорту товарів залежно від їх походження і призначення входять:

1. вивезення товарів, виготовлених (вироблених і перероблених) у даній країні;

2. вивезення вітчизняних товарів, особливо сировини і напівфабрикатів, для перероблення за кордоном під митним контролем з наступним поверненням;

3. реекспорт – вивезення товарів, раніше завезених з-за кордону, включаючи товари, які продані на міжнародних аукціонах, товарних біржах тощо.

4. тимчасове вивезення за кордон вітчизняних товарів (на виставки, ярмарки тощо) з наступним їх поверненням, а також вивезення тимчасово завезених зарубіжних товарів ( на аукціони, виставки, ярмарки тощо).

5. постачання в рамках транснаціональних корпорацій (ТНК), а також вивезення продукції в порядку прямих виробничих зв’язків.

У обсяг імпорту входить:

1. ввезення з-закордону товарів для реалізації на ринку.

2. реімпорт – зворотне ввезення з-за кордону вітчизняних товарів, раніше вивезених туди.

3. імпорт товарів (сировини, напівфабрикатів, вузлів, деталей) для перероблення у даній країні ввезення за кордон;

4. тимчасово завезені (на міжнародні виставки, аукціони, ярмарки) товари;

5. імпортне постачання продукції в рамках ТНК.

До товарів, крім матеріальної продукції, або “видимих” благ, належать призначені для продажу продукти інтелектуальної праці – патенти, ліцензії, ноу-хау, фірмові знаки та інші види експортних документів.

До міжнародної торгівлі послугами належать транспортні послуги, фрахт, міжнародний туризм, банківські, біржові та посередницькі послуги, страхові операції, рекламні заходи, ярмарки, обмін в галузі культури, інформації та інші “невидимі” блага.

В ролі продавців і покупців виступають держави, державні та недержавні організації, окремі особи, приватні, акціонерні та кооперативні підприємства й фірми.

Теоретична думка з часів виникнення у ХVII столітті політичної економії намагалася дати відповіді на запитання: що є основою міжнародної торгівлі? які фактори спричиняють формування експортно-імпортних потоків між країнами? якою є природа тієї вигоди, яку отримують країни - учасниці міжнародної торгівлі? Перша спроба теоретичного осмислення природи міжнародної торгівлі була зроблена представниками меркантилізму (ХУІІ-ХУШ ст.).

Доктрина меркантилізму вперше пов'язала торговельні відносини між країнами з економічним зростанням, заклала підвалини тих основних понять та категорій, якими оперує сучасна теорія міжнародної торгівлі. Модель міжнародної торгівлі, створена меркантилістами, у певному відношенні була теоретично недостатньою. Це була статична модель, яка розглядала багатство націй як фіксовану величину у кожний даний момент часу. Тому зростання економічного добробуту однієї країни досліджувалося виключно з точки зору перерозподілу багатства між країнами, матеріальними носіями багатства вважалися дорогоцінні метали - золото і срібло. Меркантилістська модель також передбачала економіку неповної зайнятості, в якій зростання надходжень золота та срібла до державної скарбниці призводило до розвитку виробництва й зростання зайнятості і виключало інфляцію. На основі цієї моделі меркантилізм формує рекомендації для державної політики - політики протекціонізму та активного економічного націоналізму. Так, на думку меркантилістів для зміцнення економічних позицій держава повинна вживати таких заходів:

1. Більше експортувати товарів, ніж імпортувати, оскільки це дасть змогу підтримувати позитивне сальдо торгового балансу у вигляді надходжень золота у країну. Це дасть змогу збільшувати державні витрати, збільшувати виробництво і зайнятість в країні.

2. Ввести обмеження на більшу частку імпорту (за допомогою квот, тарифів та інших інструментів торгової політики) та надавати субсидії більшій частині експортних виробництв, що дасть змогу забезпечити позитивне сальдо торгового балансу.

3. Заборонити або обмежити експорт сировини та дозволити безмитний імпорт сировини, якої немає всередині країни, що дасть змогу акумулювати золото та підтримувати на низькому рівні експортні ціни на готову продукцію.

4. Заборонити будь-яку торгівлю колоній з іншими країнами, крім метрополій, які мають виняткове право перепродажу колоніальних товарів за кордон.

5. Гальмувати розвиток виробництва готових товарів у колоніях, перетворити їх на постачальників сировини до метрополій. Колонії повинні експортувати дешеву сировину, а імпортувати дорогі готові вироби.

На практиці економічна політика держав, які базувалися на поглядах меркантилістів, призвела до встановлення державної монополії на зовнішню торгівлю. Уряди країн намагалися забороняти експорт золота та срібла приватним особам, а порушники карались аж до смерті. Зовнішню торгівлю дозволялось здійснювати визначеним компаніям і тільки за певними маршрутами. Головним їх завданням було забезпечити позитивне сальдо торгового балансу.

Використання теорії меркантилізму вело до збагачення метрополій, що викликало значне невдоволення у колоніях і призвело до війни за незалежність у Північній Америці. Після 1800 р. з послабленням впливу меркантилізму метрополії рідко застосовували заходи для обмеження розвитку промислового потенціалу в своїх колоніях, але організаційними та правовими методами продовжували гальмувати їх зовнішню торгівлю.

Незаперечною заслугою меркантилістів є те, що вони першими запропонували струнку теорію міжнародної торгівлі і показали її значення для економічного зростання країни.