97. Теорія очікування в.Врума

Вона походить з того, що люди здійснюють свої дії відповідно до очікувань можливих наслідків цих дій.

Згідно даної теорії мотивація визначається як єдність 3 факторів:

– очікування того, що витрачені зусилля нададуть очікуваний результат (відношення витрачених зусиль та отриманих результатів);

– очікування того, що отримані результати принесуть очікувану винагороду (співвідношення отриманого результату і винагороди за цей результат);

– валентності, тобто очікуваної цінності винагороди.

Теорія очікувань розглядає залежність поведінки людей від таких обставин: чому людина віддає перевагу, що і скільки вона б хотіла отримати від своїх зусиль, яких зусиль вона згодна докласти заради цього.

Теорія очікувань підкреслює важливість трьох взаємозв’язків: затрати праці — результати; результати — винагорода; валентність (міра задоволення винагородою). Приймаючи рішення з приводу того, що робити і які зусилля витрачати, людина має відповісти на запитання: навіщо треба це робити, що вона отримає внаслідок успішного виконання роботи, наскільки цінною буде винагорода.

Співвідношення чинників затрат праці (З), результатів (Р), винагороди (В) і валентності в процесі мотивації можна виразити так:

Мотивація = (З  Р) х (Р  В) х Валентність.

98. Зміст поняття «валентність» та його застосування

За теорією очікування Врума мотивація визначається як єдність 3 факторів:

– очікування того, що витрачені зусилля нададуть очікуваний результат (відношення витрачених зусиль та отриманих результатів);

– очікування того, що отримані результати принесуть очікувану винагороду (співвідношення отриманого результату і винагороди за цей результат);

– валентності, тобто очікуваної цінності винагороди.

Теорія очікувань розглядає залежність поведінки людей від таких обставин: чому людина віддає перевагу, що і скільки вона б хотіла отримати від своїх зусиль, яких зусиль вона згодна докласти заради цього.

Теорія очікувань підкреслює важливість трьох взаємозв’язків: затрати праці — результати; результати — винагорода; валентність (міра задоволення винагородою). Приймаючи рішення з приводу того, що робити і які зусилля витрачати, людина має відповісти на запитання: навіщо треба це робити, що вона отримає внаслідок успішного виконання роботи, наскільки цінною буде винагорода.

Співвідношення чинників затрат праці (З), результатів (Р), винагороди (В) і валентності в процесі мотивації можна виразити так:

Мотивація = (З  Р) х (Р  В) х Валентність.

Теорія очікувань відкриває широкі можливості для менеджерів, які прагнуть посилити мотивацію своїх підлеглих.

99. Теорія справедливості с. Адамса

Адамс вважає, що робітник порівнює відношення отриманої ним винагороди до витрачених зусиль, а потім співставляє його з винагородою інших робітників за таку саму роботу. При цьому враховуються такі параметри: освіта, стаж, кваліфікаційний рівень, віддання праці, вік, витрати праці, творчий підхід тощо.

Справедливість працівник відчуває у ситуації, коли його власний коефіцієнт виходу/входу приблизно дорівнює аналогічному коефіцієнту об’єкта, обраного для порівняння. Якщо баланс співвідношень вихід/вхід порушується, у працівника виникає відчуття несправедливості.

За несправедливості виникає напруженість, відчуття внутрішньої суперечливості, які примушують працівника коригувати ситуацію, досягати відповідного балансу, забезпечення справедливості. Способами досягання справедливості при цьому можуть бути:

1. зміна входів даного працівника (витрат часу, старанності тощо);

2. зміна виходів (прохання про підвищення винагороди);

3. зміна ставлення до роботи;

4. зміна об’єкту для порівняння;

5. зміна коефіцієнту вихід/вхід об’єкта порівняння;

6. зміна ситуації (залишення роботи).