Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
еп і ств. середина.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
109.74 Кб
Скачать

95. Мотиваційна гігієнична теорія ф. Герцберга

Герцберг дослідив фактори, які справляють мотиваційний і демотиваційний вплив на поведінку людини, породжують її задоволення чи невдоволення.

Процес «є задоволення — нема задоволення» перебуває під впливом внутрішніх факторів, пов’язаних зі змістом роботи. Вони справляють мотиваційний вплив на поведінку людини і сприяють продуктивній праці. Однак, коли їх нема, це не спричиняє сильного невдоволення. До цієї групи належать досягнення, визнання, відповідальність, просування по службі, творча суть самої праці. Якщо ці потреби реалізуються, то людина зазнає задоволення і вони відіграють мотиваційну роль.

На процес «є невдоволення — нема невдоволення» впливають і зовнішні фактори, пов’язані з оточенням. Брак їх породжує у працівників почуття невдоволення і справляє демотиваційний вплив на поведінку. Проте, наявність факторів цієї групи не справляє належного мотиваційного впливу на поведінку людей, оскільки такі фактори створюють сприятливі, «здорові» умови праці, що сприймається людьми як належне. Ці фактори - фактори здоров’я: безпека на робочому місці, рівень заробітної плати, умови праці (освітлення, t, шум), розпорядок і режим роботи, стосунки з колегами, контроль з боку керівництва, статус працівника.

Негативний стан факторів здоров’я (гігієнічних факторів) обумовлює невдоволення індивіда процесом праці.

Коли ж дія цих чинників є позитивною, це позбавляє працівників негативних емоцій, але ніяк не впливає на задоволення працею.

Герцберг виділив 2 групи факторів, що впливають на мотивацію праці:

  1. гігієнічні фактори: умови праці, заробітна плата, статус, режим роботи, відносини з колегами, якість контролю з боку керівництва.

  1. мотивуючи фактори: досягнення, визнання, відповідальність, кар’єрне зростання, праця сама по собі.

96. Процесуальні теорії мотивації

Як зазначив В. М. Цвєтаєв, мотиваційні теорії поділяють на дві великі групи - змістові, вони базуються на аналізі потреб, (теорії ієрархії потреб А. Маслоу, теорія СВР К. Алдерфера, теорія над­баних потреб Д. МакКлелланда та мотиваційно-гігієнічна теорія Ф. Герцбера) та процесуальні, які прагнуть враховувати аспекти поведінки мотиваційного процесу, що визна­чаються конкретною ситуацією (теорія очікування В. Врума, теорія справедливості С. Адамса, модель Портера - Лоулера, теорія планування цілей Е. Лока).

Процесуальні теорії не заперечують впливу потреб на поведінку людей, однак вважають, що поведінка визначається та формується не тільки під впливом потреб. Поведінка людини також залежить від її сприйняття та очікувань. Ці теорії аналізують, як людина розподіляє зусилля для досягнення певних цілей і як вибирає конкретний вид поведінки.

Концепція процесуальних теорій мотивації полягає в тім, що працівник, усвідомивши завдання і можливі винагороди за їх виконання, співвідносить цю інформацію зі своїми потребами, можливостями, готовністю зробити необхідні зусилля та вибирає для себе певний вид поведінки. Після цього він прагне досягти визначених за кількісними і якісними показниками цілей.

Основні процесуальні теорії мотивації: теорія очікувань, теорія справедливості, концепція партисипативного (спільного) управління, модель Портера—Лоулера.