127. Умови забезпечення якості трудового життя
Якість життя (або якість трудового життя (ЯТЖ)) – характеризує рівень і умови життя, стан самого суб’єкта суспільного життя, людини.
ЯТЖ – це сукупність практичних умов, що визначають ступінь ефективної реалізації трудового потенціалу.
Головними умовами, що забезпечують ЯТЖ є:
справедлива і належна винагорода за працю;
безпечні умови праці;
можливість розвитку і само винагороду;
трудова демократія і правова захищеність робітників;
можливість професійного зростання;
гідне місце роботи;
соціальна корисність роботи.
128. Оцінка якості трудового життя
Якість життя (або якість трудового життя (ЯТЖ)) – характеризує рівень і умови життя, стан самого суб’єкта суспільного життя, людини.
ЯТЖ – це сукупність практичних умов, що визначають ступінь ефективної реалізації трудового потенціалу.
Рівні оцінки ЯТЖ:
1) оцінка ЯТЖ з позиції робітника: задоволеність працею; відсутність стресів; кар’єрне зростання; клімат в колективі; умови праці; самовинагорода.
2) з позиції підприємця: ефективність праці; професійна адаптація; плинність; крадіжки, страйки тощо; ототожнення мети робітника з цілями підприємства.
3) з позиція суспільства: ВВП; зайнятість і безробіття; зростання якості робочої сили; вартість системи соціального захисту; страйки; політична поведінка; споживча поведінка; соціальна адоптація; задоволеність життям; відчуження від суспільства.
130. Завдання, зміст і показники плану з праці, порядок його розробки
Планування трудових показників здійснюється у вигляді розробки плану з праці, який є найважливішим розділом плану економічного і соціального розвитку підприємства.
Планування трудових показників здійснюється з метою:
- забезпечення зростання продуктивності праці і перевищення темпів її зростання над темпами зростання середньої заробітної плати;
- досягнення економії праці і фонду заробітної плати;
- отримання правильних співвідношень у з/п окремих категорій працівників відповідно до кількості і якості їх праці;
- посилення матеріальної зацікавленості кожного працівника і колективу загалом в поліпшенні технічно-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства;
- забезпечення потреби в кадрах необхідної кваліфікації, а також підвищення кваліфікації працівників підприємства.
План з праці складається з двох розділів: промислово-виробнича діяльність і непромислова група.
1 розділ включає наступні планові показники:
- зростання продуктивності праці;
- чисельність промислово-виробничого персоналу;
- норматив витрат зарплати на одиницю продукції;
- фонд заробітної плати;
- фонд матеріального заохочення;
- середня з/п з врахуванням виплат з фонду материального заохочення.
Чисельність, фонд і середня заробітна плата плануються за категоріями працівників.
131. Принципи планування продуктивності праці
Продуктивність праці є основним показником ефективності виробництва.
Основною метою планування продуктивності праці є пошук резервів, використання яких дозволило б організації вийти на більш низький рівень витрат на персонал, чим досягнутий конкурентами, і забезпечити тим самим можливість виживання в умовах ринку.
Планування зростання продуктивності базується на дотриманні вимог:
1) обсяг продукції зростає, витрати скорочуються;
2) обсяг продукції зростає, витрати залишаються без змін;
3) обсяг продукції зростає, витрати зростають але більш повільними темпами;
4) обсяг продукції залишається без змін, але витрати скорочуються;
5) обсяг продукції скорочується, витрати скорочуються, але більш високими темпами.
Планування продуктивності праці повинно базуватись на наступних принципах:
принцип єдності – передбачає системний характер планування;
принцип участі – повна задіяність персоналу у виконанні завдання;
принцип безперервності;
принцип гнучкості;
принцип поточності – свідчить про те, що плани повинні бути максимально виважені та конкретизовані.
Темп зростання продуктивності праці на планований рік визначається відношенням планового рівня продуктивності праці до базисного (абоочікуваному) у відсотках.
