3.4. Дефіс, тире та апостроф, ініціали, відсотки

При друкуванні тексту необхідно чітко відрізняти тире та дефіс. Дефіс – це коротка риска (-), що вживається як знак переносу частин слова з одного рядка на інший або як з’єднувальна риска між словами, наприклад: «фінансово-економічний». Тире (–) ставиться перед словом «це», перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення, тощо, наприклад: «Рентабельність – це ...», М. В. Туган-Барановський – економіст, науковець …., знавець …, автор …., доктор економіки».

Апостроф в друкованому тексті повинен виглядати знаком коми (’), який можна поставити набором клавіші Alt та цифр 0146 або обрати з меню «Вставка» група «Символы», команда «Символ».

Ініціали авторів (учених, дослідників), які згадуються в тексті, цифри й одиниці вимірювання, з ними пов’язані, в т.ч. знаки відсотків (%) слід друкувати в тексті через т. зв. «нерозривні інтервали» – недруковані символи, що не дозволять переноси ініціалів між собою та від прізвищ, одиниць виміру від цифр і цифр між розрядами. Щоб ввести нерозривні інтервали після цифр або між ініціалами слід натиснути одночасно Ctrl, Shift і «пробел».

3.5. Оформлення ілюстрацій

Основними видами ілюстративного матеріалу у ДР є: схема, діаграма, графік, рисунок. Зміст кожної ілюстрації має бути узгоджений з текстом, а зміст тексту – з ілюстрацією. У тому місці дипломної роботи, де представлений текст, узгоджується із ілюстрацією, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках, наприклад: (рис. 3.3) або зворот типу: «... як це видно з рис. 3.3» або «... як це показано на рис. 3.3». Ілюстрації позначають словом «Рисунок» і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації складається з двох арабських цифр, перша з яких позначає номер розділу, а друга – порядковий номер у середині розділу, наприклад «Рисунок 3.3 (третій рисунок третього розділу). Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів.

Відстань між ілюстрацією, назвою та текстом повинна дорівнювати одному інтервалу. Відстань між підписом зі словом «Рисунок» і наступним текстом – один інтервал.

Приклад оформлення ілюстрації

Рисунок 3.3. Динаміка кількості відправлених пасажирів в прямому та місцевому сполученні

Ілюстрації в ДР необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

3.6. Оформлення таблиць

ДР студентів спеціальності 7.03050401 «Економіка підприємства» супроводжується значними об’ємами цифрового матеріалу, який необхідно групувати в таблиці. За змістом таблиці поділяються на неаналітичні та аналітичні. В неаналітичних таблицях наводять дані статистичного характеру, які необхідні лише для подання інформації або констатації певного стану речей. Аналітичні таблиці є результатом опрацювання й аналізу статистичних або цифрових показників, які сприяють виявленню і формулюванню певних закономірностей, відбивають новизну.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.

При посиланні в тексті на таблиці слово «таблиця» пишеться скорочено, наприклад: «... в табл. 2.1». Після аналітичних таблиць робиться узагальнення, яке представляється в тексті словами: «табл. 2.1 дає змогу зробити висновок, що...», «з табл. 2.1 видно, що...» й т. ін.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. Відстань між таблицею та текстом, між назвою таблиці і її верхнім краєм повинна становити один інтервал.

В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися із номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Приклад побудови таблиці:

Таблиця 2.1

Об’ємні показники діяльності УЦОП за рік

Показники	Роки			Темп росту, %
	2010	2011	2012	2011 до 2010	2012 до 2011
1. Кількість обслуговуваних пасажирів, осіб	4078140	4203324	4852332	103,07	115,44
2. Комісійний збір, тис. грн	64802	71246	84915	109,94	119,19
3. Тариф ПЗЗ, тис. грн	360836	449120	489128	124,47	108,91

Таблицю розміщують таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дипломної роботи, або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю граф і рядків можна переносити на інший аркуш. При цьому слово «Таблиця», її номер і назву вказують один раз над першою частиною таблиці, а над іншими (перенесеними) пишуть слова «Продовження табл.» і вказують її номер, наприклад: «Продовження табл. 2.1», і повторюють заголовок («шапку») таблиці. Якщо заголовок громіздкий, його можна не повторювати, у такому разі пронумеровують графи і переносять цю нумерацію на наступну сторінку. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її рядки.

Якщо цифрові або інші дані в будь-якому рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Таблиці набирають 12-тим кеглем по усій роботі. Зверніть увагу – в таблицях відсутні графи (стовпчики), що називаються «№ п/п» – порядковий номер та «Одиниці виміру». Нумерація показників та одиниці виміру вводяться в графу «Показники». Після нумерації ставлять крапку та знак нерозривного інтервалу, одиниці виміру вводять після коми.

Міжрядковий інтервал в таблиці також – півтора рядки.

Оформлення одиниць виміру: після скороченого запису тонн та гривень крапку не ставлять, оскільки це загальноприйняті скорочення, так само як і після мільйонів. Тобто, пишуть: 5 736 грн або 5736 грн; 2,5 млн грн або 3 850 млн грн, але 86 750 тис. грн або 775 960 тис. грн.

Слідкуйте, щоб у тексті цифри і їх одиниці виміру (грн або тонно-кілометри або т-км чи % чи будь-які інші) не відривалися один від одного і не були розміщені в різних рядках. Так само не можна розривати і запис цифри по розрядах. Позначаючи чисельність працівників контингенту (персоналу) не вживайте скорочення «чол.» (тобто, чоловік), а краще «осіб» або працівників, у гіршому випадку – людей. Наприклад, вживають одиниці виміру «людино-дні» або «людино-години», а про загальну чисельність працівників пишуть – осіб.