4 Основні вимоги до оформлення курсового проекту

Ооформлення пояснювальної записки та графічного матеріалу курсового проекту повинне здійснюватися відповідно до Стандарту ДонНТУ «Структура та правила оформлення документів з усіх видів нав­чальної роботи / Саф'янц С.М., Іванов А.І., Кравцов В.В., Кондрацький В.Л. – ДонДТУ,1999-144с.».

Текст пояснювальної записки необхідно виконувати комп’ютерним способом на одному боці листа білого паперу формату А4(210x297 мм). Допускається використання формату А3 (297x 420 мм), коли це необхідно. Розмір шрифту 14, інтервал 1,5. Розміри тексту: верхнє та нижнє поле – 20 мм, праве – 15 мм, ліве – 25 мм. Абзаци в тексті починають відступом 10 мм. Виравнивание тексту по ширині.

Сторінки пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації по всьому тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Ілюстрації та таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають у загальну нумерацію сторінок записки. Титульний лист та лист ЗАВДАННЯ включають у загальну нумерацію сторінок записки. Титульний лист має номер 1, лист ЗАВДАННЯ – номер 2. Номер сторінки на титульному листі не проставляють.

Розділи та підрозділи повинні мати заголовки.

Заголовки структурних елементів записки: РЕФЕРАТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ та заголовки розділів слід розташовувати в середині рядка та друкувати великими буквами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів слід починати з абзацного відступу і друкувати, крім першої великої, малими буквами, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовці не допуска­ються. Відстань між заголовком та текстом – один інтервал.

Кожен розділ курсового проекту слід починати з нового ар­куша.

РЕФЕРАТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ не нумерують, а їх найменування служать заголовками структурних елементів пояснювальної записки. Розділи та підрозділи слід нумерувати арабсь­кими цифрами.

Таблиці, за винятком таблиць додатків, треба нумерувати арабсь­кими цифрами в межах розділів Номер таблиці складається із номера розділу і порядкового номера таблиці, відділених крапкою. При цьому перша цифра - номер розділу, а друга – порядковий номер таблиці в розділі. Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабсь­кими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. На всі таблиці повинні бути наведені посилання в тексті записки. При посиланні слід писати слово «таблиця», або « (табл. )» із зазначенням її номера. На­приклад, таблиця 2.1, що означає: це перша таблиця другого розділу. Слово «Таблиця» вказують один раз ліворуч над першою частиною таблиці. Над іншими частинами пишуть слова: «Продовження таблиці» із за­значенням номера (позначення) таблиці.

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фо­тознімки) позначаються «Рисунок - », який має нумерацію в межах розділу і назву, наприклад «Рисунок 1.2 – Схема принципова електрична блока управління». Таке позначення означає, що це другий рисунок першого розділу. Ілюстрації слід розташовувати в пояснювальній записці безпосеред­ньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні подаватися посилання у записці. При посиланнях на ілюстрації слід писати «…відповідно до рисунка 1.2» або «…відповідно до рис. 1.2».

Креслення, графіки, схеми, діаграми, поміщені в записці повинні виконуватися олівцем або комп'ютерним способом.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Відстань між текстом та формулою або рівнянням повинно становити один рядок.

Формули і рівняння в записці слід нумерувати порядковою нуме­рацією в межах розділу. Номер формули або рівняння розділяється крапкою, наприклад, формула (2.3) – третя формула другого розділу. Номер формули або рівняння вказують на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані в формулі або рівнянні. Пояснення символів формули чи рівняння даються в одному реченні і розмежовуються комами. Перший рядок пояснення треба починати з абзацу словом «де» без двокрапки.

Додатки повинні мати загальну з рештою частин наскрізну нумерацію сторінок. У тексті пояснювальної за­писки на всі додатки повинні подаватися посилання. Кожен додаток треба починати з нової сторінки із зазначенням на­верху посередині сторінки слова ДОДАТОК та його позначення. Додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично до тек­сту з великої букви окремим рядком. Додатки позначають великими буквами української мови, починаючи з А, за винятком Г, Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова ДОДАТОК іде буква, що позначає його послідовність. Всі додатки повинні бути перелічені в змісті пояснювальної записки із зазначенням їх номерів та заголовків.

Графічна частина оформляється на листах паперу формату А1 (594х841мм). Креслення повинні виконуватися комп'ютерним способом. Листи повинні мати штамп і надписи відповідно до зразку, наведеного на стенді кафедри ГЕА "Уголок дипломника". Позначення листа слід виконувати за такою схемою:

Х. ХХХХХХХ. ХХ. ХХ. ХХХ. ХХ

а б в г д є

де: а – вид роботи (літера документації КП – курсовий проект студента);

б – шифр спеціальності ( у нашому випадку: 6.050202); в – рік розробки (останні дві цифри); г – останні дві цифри студентського посвідчення;

д – код структур­ного підрозділу навчального закладу ( у нашому випадку – кафедри: 46.5); є - позначення креслення, яке складається з двох складових: виду схеми та її типу.

Схеми у залежності від елементів та зв’язків між ними підрозділяються на наступні види, що позначаються буквами: Е - електричні; Г - гідравлічні; П - пневматичні; Х - газові (крім пневматичних); К - кінематичні; В - вакуумні; Л - оптичні; Р - енергетичні; С - комбіновані; Є - розподілу.

За основним призначенням схеми розподіляються на типи, що позна-чаються числами: 1 – структурні; 2 – функціональні; 3 – принципові; 4 – з'єднань (монтажні); 5 – підключень; 6 – загальні; 7 – розташування;

0 – об'єднані.

Наприклад:

Е4 – схема електричних з'єднань;

Г1 – схема гідравлічна, структурна;

Г0 – схема гідравлічна, структурна і принципова (об'єднана);

Е0 – схема електрична об'єднань і підключень;

С4 – схема пневмо-гідравлічна з'єднань;

Х0 – схема вентиляції та транспорту;

Е2 – схема електрична функціональна;

Е3 – схема електрична принципова.