
- •Загальні положення
- •1. Монтажні механізми
- •1.1. Типи та технологічні можливості монтажних механізмів
- •Стропування конструкцій
- •Вибір монтажного крана
- •Графiчне визначення довжини стрiли крана (без гуська)
- •Графiчне визначення довжини стрiли крана (з гуськом).
- •2. Визначення об’ємів робіт
- •3.1. Підрахунок об’ємів робіт.
- •Вибір комплекту машин
- •Вантажозахватні та монтажні пристрої.
- •Технічні характеристики стрілових кранів
- •Технічні характеристики баштових кранів
- •Типи розмірів збірних залізобетонних виробів Плити залізобетонні для стрічкових фундаментів
- •Блоки бетонні для стін підвалів
- •Панелі багатопустотні залізобетонні попередньо-напружені висотою 220 мм
- •Колони прямокутного перерізу для одноповерхових промислових безкранових будівель
- •Двускатні балки для покриття будівель
- •Вихідні дані для визначення собівартості маш.-год. Гусеничних кранів
- •Вихідні дані для визначення собівартості маш.-год. Автомобільних кранів
- •Вихідні дані для визначення собівартості маш.-змін. Баштових пересувних кранів
- •Вартість влаштування і розбирання рельсових шляхів (однієї ланки 12,5 м) із дерево металевих секцій
Графiчне визначення довжини стрiли крана (без гуська)
При графiчному методi визначення вильоту гака необхiдно в масштабi накреслити контур споруди, що монтується, вiсь розміщення елементiв, що монтуються i вiсь стрiли крана, що проходить через двi точки: А - яка знаходиться на вiдстанi 1.5 м. вiд крайньої точки конструкцiї, що монтується i В - яка знаходиться на висотi Нм + 1.5 м., де 1.5 м. - висота вiд гака крана до осi оголовка стрiли.
Вище рiвня розташування крана на висотi h проводять лiнiю N - N, яка проходить через шарнiр стрiли (п'яту стрiли).
Вiсь стрiли доводять до цiєї лiнiї i вправо вiд точки їх перетину вiдкладають вiдстань lм, яка вiдповiдає осi повороту крана (дивись технiчну характеристику крана)
Графiчне визначення довжини стрiли крана (з гуськом).
Визначається за такою послiдовнiстю: вiд точки В вiдкладають розмiр гуська i вiсь стрiли проводять вiд кiнця гуська через точку А. Далi побудова за аналогiєю визначення довжини стрiли крана без гуська (рис.2.1.).
На основi одержаних характеристик необхiдно виконати пiдбiр монтажних кранiв.
Технiчнi характеристики вибраних кранiв за варiантом необхiдно звести в таблицю1.1.
Таблицю 1.1..
Технiчнi характеристики вибраних кранiв
№№ зп |
Назва кранiв (марка) |
Вантажо- пiд'ємнiсть, т |
Висота пiдйому, м |
Вилiт гака, м |
Довжина стрiли, м |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Визначення об’ємів робіт
Використовуючи в якості вихідних даних для визначення об’ємів робіт паспорти типових проектів типи збірних конструкцій їх об’єми, вагу приймати згідно їх розмірів не вдаючись до каталогів. При розрахунках об’ємів робіт слід керуватися відповідними технічними частинами до розділів СНиП, ДБН..
При розрахунках об’ємів робіт можна рекомендувати наступне
Земляні роботи.
Площу планування площадки під забудову об’єкту, приймають по контуру будинку чи споруди плюс 10 метрів з усіх його сторін.
Зняття рослинного шару ґрунту повинно бути зроблено на площах які займають різновидні виямки і насипи, а також на площі вертикального планування. Його товщина повинна бути вказана в матеріалах технічних вишукувань.
В розрахунку її приймають в межах 0,15 – 0,40 м. і повинна обумовлюватись в завданні на розробку проекту. Об’єм ґрунту в котлованах і траншеях повинен визначатись в природному стані без врахування розрихлення.
Ширина котлованів і траншей для стрічкових і окремо стоячих фундаментів повинна визначатися з урахуванням ширини конструкції фундаментів, товщини гідроізоляції, опалубки і кріплення з добавленням з кожної сторони по 0,2 м. При необхідності роботи працівників в просторі між конструкціями і стіною котловану найменша вільна відстань між ними повинна бути 0,7м.
Для котлованів з відкосами між уступом відкосу і спорудою повинно бути не менше 0,3м. Найменша ширина траншеї по дну при розробці грунту відповідними механізмами повинна бути відповідна ширині по краю робочого органу машини з добавленням в піщаних грунтах 0,15м, а в глинах і суглинках – 0,1м, але в сумі не менше 0,7 м.
Траншеї і котловани без відкосів і кріплення дозволяється виконувати тільки в щільних грунтах і вище рівня ґрунтових вод, при їх глибині в метрах не більше чим:
в піщаних і крупнообломочних грунтах –1;
в супісях –1,25;
в суглинках і глинах, крім дуже міцних –1,5;
в дуже міцних суглинках і глинах –2.
При великих глибинах виямок найбільша крутизна відкосів наведена в таблиці 1.
Глибину виямки грунту механізмами приймають від підошви фундаменту споруди до чорної відмітки денної поверхні грунту за виключення товщини рослинного шару і недобору грунту по дну виямки, механізмом.
Таблиця 1
Характеристика крутизни укосів
Грунти |
Відношення висоти відкосу до його закладання при глибині виямки, м |
||
<1,5 |
1,53 |
35 |
|
Насичені: |
1:0,67 |
1:1 |
1:1,25 |
Піщані і гравійні вологі (ненасичені): |
1:0,5 |
1:1 |
1:1 |
Глинисті, супіски: |
1:0,25 |
1:0,67 |
1:0,85 |
Суглинок: |
1:0 |
1:0,5 |
1:0,75 |
Глина: |
1:0 |
1:0,25 |
1:0,5 |
Леси і лесовидні сухі: |
1:0 |
1:0,5 |
1:0,5 |
Величина недобору ґрунту до проектної відмітки для багатоковшових екскаваторів і скреперів не повинна перевищувати 0,05м, а бульдозерів – 0,1м.
Для одноковшових екскаваторів величину недобору приймають по таблиці 4 в залежності від об’єму ковша.
Недобори по всій площі виїмки повинні розроблятися (видалятися) бульдозерами, екскаваторами з спеціальним зачистним ковшом або іншими планувальними машинами після роботи яких недобір не повинне перевищувати 0,05 – 0,07м. Цей недобір в місцях влаштування основи під фундаменти чи встановлення їх повинен докопуватись вручну.
Таблиця 2
Характеристики недобору грунту механізмами
Робоче обладнання екскаватора |
Допустимі недобори грунту в основі, см, при обладнанні екскаватора ковшом ємністю, м3 |
||||
0,25-0,4 |
0,5-0,65 |
0,8-1,25 |
1,5-2,5 |
3-5 |
|
Лопата: пряма |
5 |
10 |
10 |
15 |
20 |
зворотня |
10 |
15 |
20 |
--- |
--- |
драглайн |
15 |
20 |
25 |
30 |
30 |
Таким чином весь об’єм земельних робіт, який розробляється в котлованах або траншеях повинен бути умовно поділений на три види: об’єм із виямок який розробляється механізмами, об’єм недобору який усувають механізмами і об’єм недобору що розробляється вручну.
Крім того, об’єми земляних робіт повинні також ділитись на об’єми, які розробляються у відвал і об’єми які розробляються і завантажуються в транспортні засоби. Перший об’єм дорівнює об’єму засипки пазух.
В загальний об’єм необхідно включити об’єм заїздів і виїздів із котловану.
Розрахунки об’ємів земляних робіт необхідно починати із ескізів котлованів і траншей складених відповідно конфігурації проектуємої будівлі або споруди, з нанесенням всіх необхідних для розрахунків розмірів. При складній конфігурації виїмки її треба умовно розбити на прості геометричні фігури (прямокутні, трикутні призми і піраміди) вирахувати об’єм кожної фігури окремо, а загальний об’єм вирахувати як суму об’ємів окремих фігур. В графу 4 таблиці 1 необхідно записати всі формули і їх значення за якими велись розрахунки.
Об’єм ґрунту, необхідний для засипки, як різницю між загальним об’ємом земляних робіт і сумою об’ємів фундаментів, підвалів, технічного підпілля і т.п. що знаходяться нижче планувальної відмітки.
Бетонні роботи
Об’єм бетонних і залізобетонних фундаментів вираховують згідно їх зовнішніх геометричних розмірів за виключенням об’єму стаканів, ніш, прорізів, колодязів і т.п., не заповнених бетоном (за виключенням гнізд січенням 150х150 мм для установлення анкерних болтів). Об’єм бетонних і залізобетонних стін і перегородок вираховують шляхом множення довжини, на ширину і на товщину за виключенням прорізів в розмірах по зовнішній грані коробки.
Об’єм інших бетонних і залізобетонних конструкцій (колони, плоскі плити, ребристі плити, балки і т.п.) визначають згідно їх зовнішніх розмірів.
Одночасно необхідно вираховувати площу опалубки і кількість встановленої арматури.
Об’єм опалубки вираховують в межах її дотику з бетоном конструкції.
Об’єм робіт по армуванню конструкцій визначають згідно маси арматури що встановлюється в конструкцію або по кількості зварних сіток або каркасів.
Об'єм монолітних залізобетонних плит визначається як добуток всієї площі перекриття на товщину плити, при цьому повинен враховуватися об'єм опорних частин плит, що входять у стіни. При наявності кутів їх об'єм включається в об'єм плит.
Об'єм ребристих перекриттів слід визначати за сумарним об'ємом балок і плит.
Об'єм стін і перегородок слід визначати з відрахуванням прорізів за зовнішнім обводом коробок, об'єм бункерів - як суму об'ємів стінок бункерів і прилеглих до них підтримувальних балок.
Монтаж збірних залізобетонних конструкцій.
Цей вид робіт в більшості випадків нормується на вимірювач "1 монтажний елемент". Так як монтаж збірних з/б конструкцій дуже часто нормується в залежності від їх ваги то необхідно її визначити хоча б орієнтовно.
Визначаючи об’єм робіт по монтажу збірних з/б конструкцій, слід мати на увазі, що багато конструкцій потребує замонолічування і зварювання їх стиків і вузлів. Ці роботи враховують окремо. Замонолічування вузлів, як правило, рахують по їх кількості, а влаштування ізоляція різновидних швів між конструкціями – в метрах їх довжини. Електрозварювання стиків вираховують в погонних метрах зварного шва. Для орієнтованого визначення цих величин в курсовому проекті студенту необхідно проявити свої знання в області конструювання збірних з/б конструкцій.
Монтаж металевих конструкцій
Об'єми робіт з монтажу будівельних металевих конструкцій визначаються з урахуванням таких вимог: маса стальних конструкцій, що виготовляється за індивідуальними проектами , приймається за масою металопрокату.
При підрахунку об'ємів робіт із монтажу каркасів будівель необхідно включати такі конструкції: опорні плити, колони, підкранові балки з обгородженнями, підкроквяні, кроквяні, підкраново-підкроквяні ферми, прогони, зв'язки по колонах і фермах усіх типів.
При підрахунку об'ємів робіт із монтажу будівель спеціального призначення не слід включати обгороджуючі конструкції покрівлі і стін.
Монтаж дерев’яних конструкцій
Площу вертикальної проекції цоколю слід визначати як добуток периметра зовнішніх стін (з відрахуванням прибудованих частин будівель) на висоту цоколю, виміряну від спланованої відмітки до верху зливної дошки.
Периметр зовнішніх стін слід визначати за зовнішніми розмірами будівлі, внутрішніх (крім рублених) - за розмірами між внутрішніми гранями зовнішніх стін, внутрішніх рублених - за розмірами між
зовнішніми гранями зовнішніх стін, перегородок - за їх довжиною. Висоту стін і перегородок слід приймати за проектом:
а) стін рублених і каркасних - між нижньою гранню нижнього вінця (обв'язки) і верхньою гранню верхнього вінця (обв'язки) без додавання на осадку;
б) стін із щитів заводського виготовлення від нижньої грані цокольної обв'язки до верху горищної балки;
в) перегородок - від відмітки чистої підлоги до їх верху.
Площу стін і перегородок (крім щитових і панельних) слід визначати з відрахуванням прорізів.
Площу дверних, ворітних і віконних прорізів слід визначати за зовнішніми розмірами коробок, а площу воріт без коробок або з металевим кріпленням до конструкцій стін - за розмірами полотен.
Площу міжповерхових і горищних перекриттів слід визначати в межах капітальних стін без відрахування площі, що займають печі і труби.
Площу дерев'яних огорож слід визначати за їх довжиною (без відрахування стовпів) і висотою панелей.
Об'єм робіт із влаштування крокв, каркасів і естакад слід приймати за специфікаціями деревини, наведеними у проекті.
Площу сходів слід визначати за сумарною площею горизонтальної проекції маршів і площадок.
Об'єм робіт з обшивки козирків повітровхідних вікон слід визначати за повною розгорнутою площею козирка згідно з проектними даними.
Цегляна кладка
Об’єми робіт по цегляній кладці стін і перегородок вираховують як геометричний, по їх зовнішніх розмірах за виключенням прорізів по зовнішньому обводу коробки. Якщо прорізи заповнюються двома коробками то розміри їх визначають по обводу зовнішньої коробки. Малі архітектурні деталі стін (сандрики, пояски, і т.п. висотою до 25 см) не враховують. Товщину стін із цегли приймають з урахуванням розмірів останньої тобто при товщині стіни 0,5 цегли – 12 см, 1 цегла – 25 см, 1,5 цегли – 38см, 2 цеглини – 51 см, і.т.д.
Прорізи
Площа заповнення дверних і віконних прорізів вираховується згідно розмірів прорізу в просвіті. при заповненні прорізів блоками рахують їх кількість в залежності від розмірів.
Покрівля
Площу покрівлі рахують без винятку площі яку займають слухові вікна, душові і вентиляційні труби і т.п. Довжину скату покрівлі приймають без настінних жолобів з добавленням 0,07 м на спуск покрівлі над карнизом; в покрівлях з карнизом звісами і настінними жолобами, за винятком 0,07 м.
Підлоги
Площа або об’єм підготовки для підлоги рахують за виключенням місць, що займають колони, виступаючи із підлоги фундаменти і т.п. Площу підлоги рахують за розмірами внутрішніми гранями стін, перегородок з урахуванням товщини стінки, а також площ в нішах і прорізах. Площі, що займають перегородки (за виключенням чистих), колони, печі, фундаменти, виступаючі над рівнем підлоги, і подібні конструкції, в об'єм робіт не включаються.
Штукатурні роботи
Площа штукатурення фасадних стін обчислюється з відрахуванням площі прорізів по зовнішньому обводу коробок. При поліпшеному і високоякісному штукатуренні фасадів площа, яку займають архітектурні деталі (карнизи, пояски, наличники, інші витягнуті деталі), а також колони та пілястри, що примикають до будівель, не включається у площу стін і обчислюється окремо.
Віконні косяки і відливи, дверні косяки, а також бокові поверхні архітектурних та конструктивних деталей, що виступають із площини стін і втиснені у товщу стін, при штукатуренні фасадів обчислюються окремо з поділом на дві групи: за шириною до 200 мм і більше 200 мм.
При поліпшеному штукатуренні фасадів косяки і відливи обчислюються окремо.
Об'єм робіт з обштукатурювання колон (прилеглих до будівель або окремо стоячих), а також пілястр обчислюється за площею їх розгорнутої поверхні.
Об'єм робіт із витягання карнизів, тяг, поясків, наличників та інших витягнутих деталей при високоякісному штукатуренні фасадів обчислюється за площею, яку вони займають на поверхні фасаду (за проекцією на стіну).
Площа, яку займають ліпні деталі, що установлюються на обштукатурену поверхню, із загальної площі штукатурення не виключається.
Об'єм робіт із внутрішнього штукатурення визначається окремо по кожному приміщенню залежно від різновиду їх оздоблення (просте, поліпшене, високоякісне) або поквартирно, поповерхово, посекційно і т.п., і в цілому, якщо тип оздоблення для всіх приміщень однаковий.
Об'єм робіт з обштукатурювання внутрішніх стін обчислюється з відрахуванням площі прорізів за зовнішнім обводом коробок і площі, що займають витягнуті наличники. Висоту стін слід вимірювати від рівня підлоги до стелі. Площу бокових сторін пілястр належить додавати до загальної площі стін.
Об'єм робіт з обштукатурювання стель (у тому числі кесонних із площею горизонтальної проекції кесона до 12 м2) обчислюється за площею між внутрішніми гранями стін або перегородок. Об'єм робіт з обштукатурювання ребристих перекриттів і кесонних стель із площею горизонтальної проекції кесона більше 12 м2 обчислюється за їх розгорнутою поверхнею.
Об'єм робіт з обштукатурювання віконних і дверних косяків всередині будівель обчислюється додатково за їх площею.
Об'єм робіт з обштукатурювання сходових маршів і площадок обчислюється за площею їх горизонтальної проекції поповерхово.
Об'єм робіт із установлення риштувань обчислюється:
при обштукатурюванні стелі і стін у приміщеннях - за горизонтальною проекцією стелі;
при обштукатурюванні у приміщеннях тільки стін - за довжиною стін, помноженою на ширину настилу риштувань;
при обштукатурюванні фасадів - за вертикальною проекцією стін без відрахування прорізів;
при обштукатурюванні на фасадах тільки карнизів, тяг, косяків і наличників - за проектом.
Облицювальні роботи
Об'єм робіт з облицювання поверхні природним каменем обчислюється за площею поверхні облицювання, при цьому:
-розміри стін і колон для визначення площі облицювання приймаються з урахуванням переломів у плані за зовнішнім обводом, тобто за перерізами, які включають облицювальні плити;
-при облицюванні профільованими каменями і деталями площа поверхонь облицювання приймається без урахування рельєфа каменів або деталей (за проекцією більшої сторони);
-при виносі профільованої тяги (карнизи, наличники і т.п.) більше її висоти (ширини) приймається розмір тяги за більшою стороною.
Об'єм робіт з облицювання сходів і укладання подвіконних дощок обчислюється з урахуванням кінців плит, що закладаються у мурування або штукатурку.
Об'єм робіт з облицювання поверхонь штучними плитами обчислюється за площею поверхні облицювання без урахування її рельєфа.
Об'єм робіт з облицювання поверхонь штучним мармуром обчислюється за розгорнутою поверхнею облицювання.
Малярні роботи
Об'єми робіт із фарбування фасадів вапняними, силікатними і цементними сумішами визначаються з урахуванням переломів фасадних стін без відрахуванням прорізів, при цьому віконні і дверні косяки, а також розгорнуті поверхні карнизів, тяг та інших архітектурних деталей не враховуються.
Об'єм робіт із фарбування перхлорвініловими, кремнійорганічними і полівінілацетатними сумішами визначається за поверхнею фарбування.
Об'єм робіт із фарбування внутрішніх поверхонь водними сумішами обчислюється без відрахування прорізів і без врахування площі віконних і дверних косяків і бічних сторін ніш. Площа стовпів і бічних сторін пілястр включається в об'єм робіт.
Площа фарбування окремих стін, прорізи в яких займають більше 50%, визначається за поверхнею фарбування, тобто з відрахуванням прорізів і з додаванням площі віконних і дверних косяків та бічних сторін ніш.
Об'єм робіт із фарбування стін олійними і полівінілхлоридними сумішами визначається з відрахуванням прорізів. Площа фарбування стовпів, пілястр, ніш, віконних і дверних косяків включається в об'єм робіт.
Площа віконних і дверних прорізів для виключення їх із площі стін обчислюється за зовнішнім обводом коробок.
Об'єм робіт із фарбування ребристих перекриттів обчислюється за площею їх горизонтальних проекцій.
Об'єм робіт із фарбування кесонної стелі обчислюється за площею горизонтальної проекції.
Площа фарбування підлоги обчислюється з виключенням площ, що займають колони, печі, фундаменти та інші конструкції, які виступають над рівнем підлоги.
Об'єм робіт із фарбування дерев'яних ферм силікатною фарбою обчислюється за площею вертикальної проекції ферм (з однієї сторони) без виключення проміжків між елементами ферм.
Об'єм робіт із фарбування металевих покрівель обчислюється за площею покрівлі, при цьому фарбування фальців, жолобів, ковпаків на димових трубах і покриття слухових вікон окремо не враховується.
Об'єм робіт із фарбування водостічних труб, поясків, сандриків і зовнішніх підвіконників обчислюється за площею фасаду без відрахування прорізів.
Об'єм робіт із фарбування по вагонці обчислюється за площею поверхні фарбування, заміреної без обгинання кальовок і відбірок.
Площа скління дверей – дійсна площа.
Наведені вище рекомендації по розрахунках об’ємів робіт не вичерпують їх різноманітність, тому, перш ніж приступити до розрахунків необхідно керуватися технічними частинами в джерелах ДБН, УКН а також СНиП.
Таблиця 3
Відомість об’ємів робіт
№ п/п |
Назва робіт |
Одиниця виміру |
Розрахункова формула об’ємів робіт (ескіз) |
Об’єм робіт |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Для збірних залізобетонних і металевих конструкцій складають специфікацію по формі табл. 2.
Таблиця 4
Специфікація збірних конструкцій і елементів
№ п/п |
Назва конструкцій і елементів |
Ескіз або посилання на каталог |
Об’єм бетону в одному елементі |
Вага одного елементу в т. |
Кількість в шт. |
Загальний об’єм бетону в м3, або вага металоконструкцій в т. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
П р и к л а д и р о з р а х у н к і в
Завдання : визначити об’єми робіт зі зведення монолітних фундаментів зі ступенями квадратного у плані обрису під колони одноповерхового промислового будинку розміром 90 х 144 м із сіткою колон 12 х 24 м з врахуванням таких вимог:
опалубка дерев’яна щитова;
арматура виготовлена у вигляді двох сіток за розміром 3859х2100 мм;
для фундаментів марки Ф-4 – у вигляді одного армоблока;
траншея для фундаментів має ширину по дну 4,6 м , глибину -1,9 м ;