33. Політика «воєнного комунізму» та селянський повстанський рух в Україні.

«воєнний комунізм» - економічна політика більшовиків, здійснювалася протягом травня 1918- травня 1919рю

Причини: потреба забезпечення рад.влади в умовах громадянської війни і господарської розрухи.

Заходи: - в с/г спочатку (05.1918-01.1919) здійснювалася продрозверстка (за твердими цінами вилучались всі надлишки продовольства), потім продрозкладка (01.1919 – 03.1921 – для кожної губернії встановлювався план здачі хліба держави, тобто могли вилучити все збіжжя),

• В промисловості -націоналізація промислових підприємств , що мали більше 5 працівників .

Встановлення загальної трудової повинності, за ухилення переслідування за законами воєнного часу

• В торгівлі - заборона вільної торгівлі, згортання грошового обігу

встановлення прямого продуктообміну,

запровадження карткової системи,

скасування плати за житло, поїзд в громадському транспорті

Наслідки: «воєнний комунізм» дозволив встановити жорстку дисципліну в державі та прогодувати країну,

експлуатація революційного ентузіазму за відсутності матеріальної зацікавленості та зловживання

продовольчих загонів викликали невдоволення в суспільстві.

Селянські повстання спалахували як протест проти встановлення у 1919р. продрозкладки у розмірі 140 млн. пудів, проти вимог відмовитися від власності і працювати в комунах, проти заборони торгівлі.

Селянський рух очолювали отамани Соколовський, Батрак, Орловський і ін.. В квітні 1919 – 98 виступів, в червні–липні 1919 - 328.. Охоплюють Київщину, Чернгівщину, Полтавщину. Повстання селян викликали співчуття в лавах Червоної армії.

34. Культурні процеси в Україні в 1920-30-х рр... Рух українізації та «розстріляне відродження». в квітні 1920р. більшовики проголосили курс на «коренізацію», яка в Україні стала українізацією.

Складові українізації:

• Підготовка партійних кадрів з українців,

• Запровадження укр.мови в усіх установах і школах, книгодрукування теж укр.мовою

• Сприяння розвитку укр. культури і партійне керівництво нею

• Створення умов для розвитку культур національних меншин

Українізацію підтримували Микола Скрипкник, Олександр Шумський,Володимир Затонський.

Рух українізації:

• Кампанія з ліквідації неписьменності, безкоштовна освіта дітей, зростання к-сті укр..шкіл, впровадження укр.мови у вузах.

• Центром наукового життя стає ВУ(Всеукраїнська)АкадеміяНаук. Плідна діяльність В.Вернадського (природознавство), Д.Багалія. М.Грушевського (іст.), Д.Граве, М.Крилова (матем), Богомольцяя (медицина), Л.Писаржевського (хімія). Засновано Інститут наукової української мови (1921).

• Створюються численні літературно-художні об'єднання – «Гарт», «Плуг», «Авангард» і ін.. Творять укр..письменники М.Драй-Хмара, М.Зеров, М.Куліш, В.Сосюра, М.Хвильовий. створена 1925р. ВАПЛІТЕ розгортє літературну дискусію про перспективи розвитку укр.. літератури, відхід від орієнтації тільки на рос.літературу. За це М.Хвильовий змушений був писати лист із розкаюванням.

• Діяв театр «Березіль» (л.курбас, М.Крушельницький, Н.Ужвій і ін.)

На початку 1930-х рр.. українізацію згорнуто. 1930-ті роки в історії укр..культури називають «розстріляним відродженням». Це був період жорстокого переслідування діячів національної культури. Репресовано історика Д.Яворницького, письменників М.Ялового, М.Хвильового, М.Зерова,, режисера Л.Курбаса, художника Г.Косинку. Розстріл українських кобзарів і лірників (1934). Створено умови для самоліквідації УАПЦ (Української автокефальної церкви)