- •29. Українська Центральна Рада, як головний орган управління Україною
- •31. Українська Народна Республіка за доби Директорії
- •32. Утворення Української Соціалістичної Радянської республіки.
- •33. Політика «воєнного комунізму» та селянський повстанський рух в Україні.
- •35. Перехід до нової економічної політики. Специфіка цього процесу для України
- •37. Голод 1932-1933 pp.: причини та проблеми наукового дослідження.
- •38. Труднощі та успіхи індустріалізації в Україні. Міжнародне становище срср.
- •39. Великий терор 1937 – 1938 рр.
- •40. Українські землі у складі Польщі. Румунії та Чехословаччини напередодні іі світової війни
33. Політика «воєнного комунізму» та селянський повстанський рух в Україні.
«воєнний комунізм» - економічна політика більшовиків, здійснювалася протягом травня 1918- травня 1919рю
Причини: потреба забезпечення рад.влади в умовах громадянської війни і господарської розрухи.
Заходи: - в с/г спочатку (05.1918-01.1919) здійснювалася продрозверстка (за твердими цінами вилучались всі надлишки продовольства), потім продрозкладка (01.1919 – 03.1921 – для кожної губернії встановлювався план здачі хліба держави, тобто могли вилучити все збіжжя),
В промисловості -націоналізація промислових підприємств , що мали більше 5 працівників .
Встановлення загальної трудової повинності, за ухилення переслідування за законами воєнного часу
В торгівлі - заборона вільної торгівлі, згортання грошового обігу
встановлення прямого продуктообміну,
запровадження карткової системи,
скасування плати за житло, поїзд в громадському транспорті
Наслідки: «воєнний комунізм» дозволив встановити жорстку дисципліну в державі та прогодувати країну,
експлуатація революційного ентузіазму за відсутності матеріальної зацікавленості та зловживання
продовольчих загонів викликали невдоволення в суспільстві.
Селянські повстання спалахували як протест проти встановлення у 1919р. продрозкладки у розмірі 140 млн. пудів, проти вимог відмовитися від власності і працювати в комунах, проти заборони торгівлі.
Селянський рух очолювали отамани Соколовський, Батрак, Орловський і ін.. В квітні 1919 – 98 виступів, в червні–липні 1919 - 328.. Охоплюють Київщину, Чернгівщину, Полтавщину. Повстання селян викликали співчуття в лавах Червоної армії.
34. Культурні процеси в Україні в 1920-30-х рр... Рух українізації та «розстріляне відродження». в квітні 1920р. більшовики проголосили курс на «коренізацію», яка в Україні стала українізацією.
Складові українізації:
Підготовка партійних кадрів з українців,
Запровадження укр.мови в усіх установах і школах, книгодрукування теж укр.мовою
Сприяння розвитку укр. культури і партійне керівництво нею
Створення умов для розвитку культур національних меншин
Українізацію підтримували Микола Скрипкник, Олександр Шумський,Володимир Затонський.
Рух українізації:
Кампанія з ліквідації неписьменності, безкоштовна освіта дітей, зростання к-сті укр..шкіл, впровадження укр.мови у вузах.
Центром наукового життя стає ВУ(Всеукраїнська)АкадеміяНаук. Плідна діяльність В.Вернадського (природознавство), Д.Багалія. М.Грушевського (іст.), Д.Граве, М.Крилова (матем), Богомольцяя (медицина), Л.Писаржевського (хімія). Засновано Інститут наукової української мови (1921).
Створюються численні літературно-художні об'єднання – «Гарт», «Плуг», «Авангард» і ін.. Творять укр..письменники М.Драй-Хмара, М.Зеров, М.Куліш, В.Сосюра, М.Хвильовий. створена 1925р. ВАПЛІТЕ розгортє літературну дискусію про перспективи розвитку укр.. літератури, відхід від орієнтації тільки на рос.літературу. За це М.Хвильовий змушений був писати лист із розкаюванням.
Діяв театр «Березіль» (л.курбас, М.Крушельницький, Н.Ужвій і ін.)
На початку 1930-х рр.. українізацію згорнуто. 1930-ті роки в історії укр..культури називають «розстріляним відродженням». Це був період жорстокого переслідування діячів національної культури. Репресовано історика Д.Яворницького, письменників М.Ялового, М.Хвильового, М.Зерова,, режисера Л.Курбаса, художника Г.Косинку. Розстріл українських кобзарів і лірників (1934). Створено умови для самоліквідації УАПЦ (Української автокефальної церкви)
