Практичне заняття 9 Сучасний український мас-роман як альтернатива до елітарного тексту

1. Масова література як культурне явище. Витоки, ознаки.

2. Розвиток масової літератури в Україні у 90-х – 2000-х рр.:

а) детективна проза Андрія Кокотюхи;

б) «бестселери» Любки Дереша;

в) містична проза Василя Шкляра;

г) прозовий тренд від Ірен Роздобудько;

ґ) «змістова доступність» прози Люко Дашвар.

Література

1. Анастасьев Н. А. Массовая беллетристика в США / Н. А. Анастасьев // Массовая литература и кризис буржуазной культуры Запада. – М., 1974. – С. 9–37.

2. Біла А. Проблема українського мас-роману / А. Біла // Кальміюс. – 2000. – Ч. 3-4. – С. 120–123.

3. Голобородько Я. Елізіум. Інкорпорація стратогем / Я. Голобородько. – Харків: Фоліо, 2009. – 187 с.

4. Домбровська М. Дефініції «масової літератури» / М. Добровська // Слово і Час. – 2005. – № 11. – С. 54–65.

5. Зборовська Н. Сучасна масова література в Україні як загальнокультурна проблема / Н. Зборовська // Слово і Час. – 2007. – № 6. – С. 3–8.

6. Мала Українська Енциклопедія Актуальної Літератури: Повернення деміургів // Плерома. – 1998. – Число 3. – 288 с.

7. Расширенный терминологический словарь к курсу «История зарубежной литературы: ХХ век»: / сост. И. А. Попова-Бондаренко и др. – Донецк: ДонНУ, 2005. – 127 с.

8. Філоненко С. Концепт читабельності і масова література / С. Філоненко // Актуальні проблеми української літератури і фольклору. – Вип. 13. – Донецьк, 2009. – С. 224–233.

9. Харчук Р. Сучасна українська проза: Постмодерний період: навч. посіб. / Р. Харчук. – К.: Академія, 2008. – 248 с.

Форма заняття: читацька конференція. Авдиторія завчасно поділена на 4 групи, за кожною групою закріплений один автор. Групи обирають кілька творів цього письменника й піддають аналізу з позиції паралітературності.

Завдання: довести, що проза зазначених авторів має виразні ознаки масовості.

Практичне заняття 10 Літературний процес в еміграції: перспективи розвитку

1. Сучасна українська лірика старшого (Емма Андієвська, Богдан Бойчук та ін.) й молодшого покоління (Тарас Девдюк та ін.) в еміграції: стильова парадигма.

2. Епічні пошуки в українській еміграційній літературі: художня проза Богдана Бойчука, Володимира Діброви, Оксани Луцишиної та ін.

3. Драматургія й есеїстика Василя Махна: ідейний зміст, стильовий вимір.

4. Українське еміграційне літературознавство кін. 90-х – 2000-х: коло проблем, методологія (Григорій Грабович, Олег Ільницький, Марко Павлишин, Марко-Роберт Стех, Марія Ревакович та ін.).

Література

1. Астаф’єв О. Художні координати поезії Богдана Бойчука / О. Астаф’єв // Слово і Час. – 2002. – № 12. – С. 20–24.

2. Грабович Г. До історії української літератури: дослідження, есе, полеміка / Г. Грабович. – К.: Основи, 1997. – 604 с.

3. Емма Андієвська: Проблеми інтерпретації: наук. зб. – Донецьк: Норд-Прес, 2011. – 160 с.

4. Махно В. Bitch / beach generation / В. Махно // Київська Русь. – 2007. – Кн. 2. Хвилі. – С. 214–239.

5. Махно В. Coney Island / В. Махно // Кур’єр Кривбасу. – 2007. – Ч. 214-215. – С. 126–138.

6. Махно В. Розмова: Київ – Нью-Йорк (вела Богдана Матіяш) / В. Махно // Київська Русь. – 2007. – Кн. 2. Хвилі. – С. 201–213.

7. Мойсієнко А. «Напруга, що сприймається як стиль» або «Архітектурні ансамблі» Емми Андієвської // Жінка як текст: Емма Андієвська, Соломія Павличко, Оксана Забужко: фрагменти творчості і контексти / А. Мойсеєнко; упоряд. Л. Таран. – К.: Факт, 2002. – С. 40–53.

8. Павлишин М. Канон та іконостас: літературно-критичні статті / М. Павлишин. – К.: Час, 1997. – 447 с.

9. Ревакович М. Крізь іншу призму: Про феномен і поезію Нью-Йоркської групи / М. Ревакович // Півстоліття напівтиші: антологія поезії Нью-Йоркської групи. – К.: Факт, 2005. – С. 17–40.

10. Сорока П. Емма Андієвська: літературний портрет / П. Сорока. – Тернопіль: Стар Софт, 1998. – 240 с.

11. Українська діаспора: словник-довідник / упоряд. В. Просалова. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. – 516 с.

12. Четвер. – Проект № 14. «Діброва». – Львів, 2002. – 252 с.

• Періодика за останні 5 років: «Сучасність», «Кур’єр Кривбасу», «Київська Русь» (твори письменників-емігрантів).

Форма заняття: семінар-групова робота. Студенти завчасно поділені на 5 груп: спеціалісти з лірики, епіки, драматургії, есеїстки, літературознавства. Виходячи зі специфіки своєї «кваліфікації», готують матеріали на практичне заняття.

Завдання: виявити ідейно-змістові, стильові особливості лірики, епіки, прози, есеїстки українських письменників-емігрантів; презентувати наукову парадигму ключових постатей еміграційного літературознавства.