Тема 6. Наукова організація дослідницького процесу

1. Необхідність і сутність наукової організації праці дослідника.

2. Принципи наукової організації праці.

3. Особливості творчої праці в дослідницькій діяльності.

4. Раціональний трудовий режим дослідника й організація робочого місця.

Література: 11, 13 – 17, 20

1. Необхідність і сутність наукової організації праці дослідника

Організація праці являє собою один з найважливіших елементів організації виробництва. Її об’єктом є “жива” праця робітників підприємства. Оскільки праця – це основа забезпечення виробничого процесу, її організація повинна здійснюватися на науковій основі.

Наукова організація дослідницького процесу виникла в зв’язку з потребою координації і взаємозв’язку дослідницької роботи великих колективів з використанням автоматизованих систем обробки інформації на швидкодіючих ЕОМ. В сучасних умовах в Україні наукова організація праці (НОП) найчастіше обмежується розробкою і впровадженням лише окремих елементів організації праці науковців .

Науковою є така організація праці, яка ґрунтується на досягненнях науки і передовому досвіді, дозволяє найкращим чином з’єднати техніку і людей в єдиному процесі праці, забезпечує найефективніше використання матеріальних і трудових ресурсів, підвищення продуктивності праці і сприяє збереженню здоров’я людини.

Наукова організація праці дозволяє вирішувати три взаємопов’язані завдання:

• економічне завдання, тобто найефективніше використання матеріальних і трудових ресурсів, забезпечення росту продуктивності праці, зниження витрат у процесі виробництва продукції і надання послуг належної якості;

• психофізіологічне завдання, тобто підвищення працездатності людини без шкоди для її здоров’я;

• соціальне завдання, тобто підвищення робітником рівня кваліфікації, виконання робіт, що мають творчий елемент, створення зацікавленості в праці.

Основними напрямами організації праці на рівні підприємства є:

• удосконалення розподілу і кооперації праці;

• забезпечення сприятливих умов праці;

• удосконалення організації та обслуговування робочих місць;

• вивчення і впровадження передових прийомів і методів праці;

• удосконалення нормування праці;

• удосконалення морального і матеріального стимулювання праці;

• розвитку творчих здібностей і підприємницької активності працівників і т.п.

Організація науково-дослідного процесу пов’язана із застосуванням комплексу елементів організації (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Елементи організації науково-дослідного процесу

Спеціалізація передбачає створення ділянок і робочих місць для виконання підрозділом підприємства або окремими дослідниками постановки й алгоритмізації задач дослідження, здійснення програмування їх рішення на ЕОМ і т.д.

В той же час в умовах вільного економічного підприємництва для того, щоб організувати працю дослідника з найбільшою ефективністю, необхідно поєднувати його з організацією всього науково-дослідного процесу, передовою методологією інформаційних технологій, що ґрунтуються на застосуванні новітніх технічних засобів.

Кооперація полягає в об’єднанні результатів роботи окремих спеціалізованих підрозділів і працівників.

Пропорційність складається в достатньому інформаційному забезпеченні дослідників у безупинній економічній інформації. Пропорційність окремих науково-дослідних процедур забезпечує всебічне та якісне вивчення об’єктів у терміни, встановлені графіком і програмою робіт.

Паралельність у науково-дослідному процесі забезпечує одночасне виконання дослідницьких процедур в різних за змістом операціях.

Прямоточність дає можливість раціонально організувати інформаційні потоки між учасниками науково-дослідного процесу, виключити дублювання дослідницьких процедур різними виконавцями.

Безперервність відображення підприємницької діяльності в управлінському, бухгалтерському і податковому обліку викликає потребу в організації дослідницького процесу в часі й просторі. Безперервність у часі дає можливість комплексно вивчити об’єкт дослідження за весь період діяльності, всебічно оцінити підприємницьку діяльність відповідно програмі та графіку проведення дослідження.

Ритмічність науково-дослідного процесу забезпечується рівномірним виконанням дослідницьких процедур, що передбачає пропорційне навантаження на всіх виконавців. Для цього складають графіки. Крім того, передбачають узагальнення результатів дослідження по розділам програми досліджень кожним виконавцем для завершення роботи в цілому. Своєчасне ритмічне надходження результатів дослідження кожним виконавцем забезпечує виконання загальної роботи у встановлений термін.

Отже, наукова організація праці дослідника - це система заходів, спрямованих на об’єднання в єдиному процесі техніки й інтелектуальних можливостей науковців на основі новітніх досягнень науки і техніки, що дозволяють максимізувати ефективність при мінімізації витрат розумової праці.