2. Процес наукового дослідження і його характеристика

Науково-дослідний процес - це сукупність організаційних, методичних і технічних прийомів, що здійснюються за допомогою певних процедур.

Науково-дослідний процес складається з наступних стадій:

• організаційної стадії;

• дослідницької стадії;

• стадії узагальнення, апробації та реалізації результатів дослідження.

Найбільш значущим етапом організаційної стадії є організаційно-методична підготовка, яка передбачає ряд етапів. По – перше, вибір наукової проблеми.

Наукова проблема (від грецького ргоblemа - задача, завдання) - це сукупність нових діалектичне складних теоретичних або практичних питань, які суперечать існуючим знанням або прикладним методам у цій науці і потребують вирішення за допомогою наукових досліджень Наукові проблеми виникають у економіці не стихійно, а закономірно під дією економічних законів у зв'язку з розвитком продуктивних сил і виробничих відносин. Вирішуються вони за допомогою методів, запропонованих наукою. Таким чином, проблеми є рушійною силою у розвитку економічної науки.

Для вирішення наукової проблеми у сучасних умовах науково-технічного прогресу необхідні зусилля великого колективу фахівців різного профілю (економістів, бухгалтерів, статистиків, математиків, кібернетиків). Кожен член наукового колективу повинен мати вольові якості у проведенні досліджень, бути цілеспрямованим у досягненні наукової істини. Ці якості необхідно враховувати при виборі напряму наукового дослідження.

Вибір проблеми дослідження обґрунтовується насамперед й актуальністю, тобто наскільки обране дослідження сприятиме розвитку виконання програм економічного і соціального розвитку країни. Проблема має бути чітко визначеною, послідовною і не суперечити економічним законам, що сприяє використанню її як істини для подальшого пізнання дійсності, вивчення і вирішення питань конкретної економіки.

Важливою умовою істинності проблеми є також властивість її доведення (доказовості) . Ця властивість виражається у формальній логіці законом достатнього обґрунтування, суть якого полягає у тому, що у процесі дослідження достовірними вважають лише ті твердження, відносно істинності яких наведено обґрунтовані докази. Проблема, істинність якої не просто стверджується, а й указуються при цьому підстави її вирішення, вважається доведеною.

Оскільки наукова проблема являє собою сукупність складних теоретичних або практичних питань, то в процесі наукового дослідження або визначення їх параметрів, проблеми поділяють на складові компоненти – теми.

Тема (від грецького tema - основна думка, завдання, положення, яке необхідно розвинути) - частина наукової проблеми, яка охоплює одне або кілька питань дослідження.

Виходячи з мети дослідницької роботи, яка повинна передбачати розробку нових концепцій або напрямів розвитку певної науки, удосконалення існуючої методології або розробку нових методик (рекомендацій) з окремих розділів економічної науки, дослідник вибирає тему наукової роботи Теми наукових досліджень з конкретної економіки формуються у межах проблем цієї науки, які поділяють на теоретичні, методологічні і організаційні

Теоретичні - передбачають дослідження окремих концепцій теорії певної науки, що стосуються її наукових законів, розробки аксіоматичних знань

Методологічні - стосуються методів певної науки, що застосовуються в процесі вивчення її об'єктів.

Організаційні - включають організацію досліджень з певної науки і застосування її результатів у практичній діяльності.

Обґрунтування вибору зазначених тем дослідження визначають за такими критеріями: загальноекономічною ефективністю, відповідністю профілю закладу, забезпечення фінансування і впровадження результатів дослідження.

Після вибору теми розробляється план дослідження, що складається з вступу, розділів, пунктів, висновків, переліку посилань і додатків. При складанні плану необхідно дотримуватися вимог оформлення державного стандарту.

Визначення методики дослідження полягає у виборі методів і прийомів, які передбачається застосовувати при виконанні робіт з конкретної теми, висуванні гіпотез та їх доказі.

На організаційній стадії вивчається стан дослідження і виконується організаційно-методична підготовка дослідження.

Вивчення стану об’єкта дослідження припускає здійснення ряду наступних дій. У першу чергу, дослідник повинен визначити місце теми в науковій проблемі, установити зв’язок між суміжними темами, що раніше виконувалися іншими дослідниками або плануються до розробки, визначити й обґрунтовувати об’єкт дослідження.

Уточнення теоретичних основ дослідження припускає визначення стану об’єкта, наукової і теоретичної новизни гіпотез для дослідження. У будь-яких умовах дослідник повинен починати свою роботу з вивчення теоретичних основ, що дають можливість представити наукову значущість теми в цілому і визначити її місце в досліджуваній проблемі.

Доцільно вивчити історію питання й сучасний стан проблеми, що дає можливість уникнути дублювання дослідження, помилок інших дослідників, а також використовувати їх значення і досвід. Історія питання викладається слідом за теоретичними основами. Такий порядок пояснюється тим, що дослідник, приступаючи до висвітлення історії, повинний у певній мірі володіти теорією питання.

На наступному етапі необхідно здійснити збір, накопичення та вивчення інформації. Джерелом інформації є, в основному, література, звіти науково-дослідних, проектних і технологічних організацій, також економічні показники діяльності підприємств, що містяться в бухгалтерському обліку, звітності, нормативно-плановій, договірній та комерційній документації.

Висування й обґрунтування завершує гіпотези вивчення теоретичних основ досліджуваної теми. На цьому етапі аналізується сучасний стан проблеми, визначається коло питань, що залишилися недослідженими, але мають певне значення для розвитку економічної науки. При цьому висуваються й обґрунтовуються гіпотези, що будуть відправними пунктами при визначенні перспектив подальшого вивчення проблеми.

Дослідницька стадія припускає створення нової інформації і перетворення вже наявної.

Дослідницька стадія може передбачати алгоритмізацію, тобто моделювання задачі для рішення на ПЕОМ. Алгоритм - це упорядкована сукупність елементів арифметичних і логічних операцій, записаних будь-якою вихідною мовою, виконання яких дає можливість вирішити відповідну задачу.

Ця стадія вимагає здійснення наступних етапів:

• доказ гіпотез, тобто приведення зібраної інформації в систему для підтвердження наукового передбачення або його спростування, у зв’язку з чим виникають нові робочі гіпотези;

• формування висновків і рекомендацій - попереднє узагальнення результатів доведених гіпотез, вибір методів перевірки вірогідності й обґрунтованості цих результатів;

• науковий експеримент, тобто перевірка попередніх результатів дослідження способом їх апробації у виробничих умовах або їх моделювання в лабораторних умовах з використанням ПЕОМ;

• коректування попередніх висновків і результатів досліджень - внесення виправлень у попередньо сформульовані висновки і рекомендації з результатів проведеного експерименту;

• оповіщення проміжних висновків і пропозицій, що проводяться шляхом повідомлення доповіді на семінарі або конференціях, публікації статей за результатами дослідження окремих питань.

Стадія узагальнення, апробації і реалізації результатів дослідження є заключною та має на меті одержання нового знання. Результати дослідження обговорюються в колективах організації, що виконувала наукову роботу, проводиться резензування й експертиза. Вносяться необхідні корективи, доповнення і т.п. Після цього проводиться реалізація висновків і пропозицій, що обґрунтовані у виконаній науковій праці.

Узагальнення результатів дослідження являє собою літературний виклад отриманих результатів у виді звіту про виконану науково-дослідну роботу, диплома, дисертації й інших форм представлення завершеної наукової продукції.

Апробація містить в собі колективне обслуговування дослідження, його резензування й експертизу, оповіщення про кінцеві результати в спеціальних журналах, реферативних збірниках, а також виступ дослідника з доповідями і повідомленнями на науково-практичних конференціях, симпозіумах, семінарах. Крім того, результати дослідження пробіруються зовнішнім резензуванням, коли рецензентом виступає певна установа або вчений, який не входять у штат підрозділу дослідника, або внутрішнім, виконаним співробітниками підрозділу дослідника, які не зайняті виконанням робіт з цієї теми.

Реалізація результатів дослідження здійснюється шляхом впровадження їх у практику за участю замовника теми. При цьому визначаються недоробки, які потім усуваються дослідником. Реалізація результатів дослідження завершується складанням акту про впровадження за участю дослідника і замовника, а також здійсненням захисту роботи.

Отже, науково-дослідний процес являє собою системне вивчення об’єкту дослідження з метою виявлення способів його удосконалення й оптимального використання в практичній діяльності людей.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте еволюцію розвитку економічної думки і формування економічної науки.

2. Визначить предмет дослідження спільний для економічних наук.

3. Дайте визначення економічним законам та їх проявленням в суспільстві.

4. Приведіть класифікацію економічної науки в Україні і дайте їй характеристику.

5. В чому проявляється ефективність економічної науки ?

6. Які основні напрями розвитку галузей господарства України в умовах соціально орієнтованої економіки?

7. Визначить поняття "проблема" у наукових дослідженнях, виходячи з наведених нижче, і дайте їм обґрунтування:

• це труднощі у задоволені потреб людини;

• незадоволень потреби людини;

• комплекс невирішених життєво необхідних питань;

• сукупність нових діалектично складних теоретичних або практичних питань, які суперечать існуючим знанням або прикладним методам у цій науці і потребують вирішення за допомогою наукових досліджень.

8. Які причини обумовлюють виникнення проблеми в економіці?

9. Чим обумовлюється вибір проблеми дослідження та тем, що формують проблему?

10. Що Ви розумієте під темою дослідження та їх поділом на теоретичні, методологічні та організаційні?

11. В чому зміст обґрунтування теми дослідження, її актуальність?

12.Які критерії наукової новизни теми дослідження ?

13. Чим визначається практична значущість теми дослідження?

14. Чому необхідно у заголовок теми дослідження включати динамічний розвиток наукових знань?

15. Який зміст плану дослідження теми та характеристика його структури (розділи, підрозділи, пункти, підпункти)?

16. В чому суть календаризації плану дослідження теми?