1.8.2. Ілюмінація архітектурних комплексів

Архітектурний комплекс — це група об'єктів, розташованих на невеликій відстані один від другого, які об'єднані архітектурним стилем, епохою створення, функцією тощо. Прикладами таких комплексів є група об’єктів на Вавельському пагорбі у Кракові (замок, костел, башти, брами, оборонні мури тощо), казковий палацовий комплекс у Фюссені ( Німеччина) - втілення творчої пристрасті короля Баварії Людовіка, і навіть комплекс збудованих у ряд об'єктів на Банковій площі у Варшаві.

Будуючи концепцію ілюмінації архітектурних комплексів, слід прагнути до такого освітлення фасадів, яке створюватиме один з нижче наведених ефектів:

ієрархізацію;

сепарацію;

уніфікацію;

імітацію денного світла (площинне освітлення).

Кожного із зазначених ефектів ілюмінації комплексу об'єктів можна досягнути, застосувавши відповідні його архітектурній концепції методи освітлення.

Ієрархізація повинна за допомогою світла забезпечити певну черговість вигляду, привертаючи в першу чергу увагу до об'єкта з найвищим яскравості або з найбільшою контрастністю, освітленого найвиразніше (використання кольору), або до об'єкта, який відрізняється від інших способом освітлення. Критеріями ієрархізації можуть бути особливості місцезнаходження об'єкта (за віддаллю або за висотою), його архітектурна ефектність, розміри споруд, їх історичне або політичне значення тощо.

Сепарацію світлом слід застосовувати, якщо об'єкти комплексу споруджувалися упродовж декількох століть, і тому виконані в різних архітектурних стилях і водночас всі є рівнозначними за ефектністю, просторовим об'ємом і важливістю розташування відносно до видового напрямку, або ж тоді, коли один з об'єктів розташований окремо від інших.

Уніфікація (поєднання в одне ціле) освітлюваних об'єктів архітектурного комплексу може бути визнана концептуально доцільною якщо об'єкти не подібні між собою за архітектонікою, об'єднані фізично або ж розташовані дуже близько один до одного, причому жоден з них немає привілейованого місця відносно до напрямку огляду і вони не надто відрізняються за габаритами.

Площинне освітлення всіх об'єктів буде добре сприйматися, якщо архітектурний комплекс підлягає оглядові виключно здалека (об'єкт неможливо розрізнити) або у разі особливих обставин (наприклад немає можливості надійно змонтувати локальні освітлювачі).

Основним засобом ієрархізації слід визнати яскравість. В цьому випадку доведеться, керуючись рекомендованими рівнями яскравості (див. додаток 2), визначити максимальний рівень яскравості для найважливішого об'єкта і мінімальний — для найменш важливого. За наявної наприклад, трьох об'єктів відповідною буде така градація яскравості 24 кд/м², 12 кд/м² та 6 кд/м². Безумовно, ефекту підпорядкованості об'єктів може сприяти і відповідний підбір колірної температури або безпосередньо кольору світла. Ієрархізації можна досягнути, застосувавши в освітлювачах фільтри, які делікатно змінюють колір, або оперуючи насиченістю кольору.

Об'єкти архітектурного комплексу сприйматимуться відокремлено, якщо концепція ілюмінації кожного з них буде розроблена так, щоби нічний вигляд кожної окремої споруди суттєво відрізнялася від іншого. Цього можна досягти, експонуючи в одному об'єкті — горизонтальний поділ фасаду, в другому — вертикальний, третій об'єкт — залити світлом, в четвертому — підкреслити віконні ніші і т. д. Рівні яскравості для кожної зі споруд не повинні надто відрізнятися. Натомість використання світла різних кольорів додатково підкреслить ефект сепарації.

Концепція ілюмінації архітектурного комплексу за принципом уніфікації повинна передбачати:

> використання однакового кольору освітлення;

> забезпечення однакового для всіх споруд методу освітлення (наприклад експонування лише вертикальних або горизонтальних поділів);

> оперування світловими смугами однакових розмірів і напрямку;

> використання однакового ритму світлових плям.

Якщо поряд розташовано дві споруди, одна з яких має фасад з колонадою, а другої — плоский, то принцип цілісності можна забезпечити створивши, наприклад, на плоскому фасаді світлові плями, імітуватимуть ритм колон.

Комп'ютерною візуалізацією проекту ілюмінації зображено принципи уніфікації, застосовані для ілюмінації чотирьох об’єктів архітектурного комплексу на Банковій площі у Варшаві, який називають палацом Корацці (див. додаток 12).