1.7. Принципи ілюмінації

Загальні принципи освітлення фасаду об'єктів охоплюють ряд універсальних вказівок, якими слід керуватися як при створенні концепції ілюмінації, так і при виконанні робочого проекту, незалежно від предмету проектування. Загальні принципи стосуються сакральних об'єктів, палаців, кам'яниць та інших типів споруд. Дотримання зазначених вказівок полегшує завдання щодо отримання правильного ефекту в освітленні фасадів.

1.7.1 Принцип цілісності образу

Цілісність ілюмінованого об'єкта — це можливість його комплексного сприйняття та огляду в цілому з певного видового напрямку, без невиразних і оманливих ділянок, що могли б уявно змінити реальну архітектурну композицію, якою вона сприймається у денному світлі.

Це — головний принцип, обов'язковий при ілюмінації об'єктів. Дотримання його є вирішальною умовою позитивного сприйняття і запорукою того, що ілюмінований об'єкт буде подобатися спостерігачам. Принцип цілісності спонукає до пошуку такої концепції ілюмінації, яка б забезпечила можливість однозначного сприйняття споруди в цілому або ж її освітлених фасадів незалежно від вибраного методу ілюмінації. Передумовою втілення принципу цілісності при застосуванні заливаючого світла є сам метод ілюмінації — весь об'єкт рівномірно освітлюється, а його вигляд подібний до денного, але вирізняється на тлі темного неба. Небезпеки втрати органічності картини в такому випадку не виникає.

Небезпека втрати цілісності ілюмінованої споруди виникає передусім в разі застосування точкового і частково — точково-поверхневого світла. Це відбувається внаслідок формування вигляду об'єкта як суми ефектів освітлення, суми світлових плям, утворених за допомогою локальних освітлювачів. В такому випадку локальний вигляд об'єкта складається з окремих елементів і світлових акцентів. Іноді через надто велику відстань між світловими плямами втрачається можливість їх поєднання. В такому разі локальні освітлювачі добре експонуватимуть окремі фрагменти декору, рельєфи, колони, віконні ніші тощо, однак відчуття цілісності споруди не виникне. По суті, цілісність ілюмінованого об'єкта залежить від відстані між окремими світловими акцентами, їх розмірів і контрастності відносно до фону. За точкового методу ілюмінації ефективним способом, який дасть змогу запобігти порушенню принципу цілісності, є, безумовно, забезпечення певного рівня яскравості об'єкта як підоснови, на фоні котрої "запрацюють" окремі світлові акценти. Тоді не виникатиме враження відірваності світлових плям. Можна також зберегти принцип цілісності, оперуючи виключно акцентувальним освітленням, але таке рішення потребує детально продуманої концепції ілюмінації, а також уважного вибору освітлювачів та місць їх розташування. Тут може суттєво допомогти техніка візуалізації ілюмінації.

Чи можна точно й однозначно визначити, якими повинні бути відстані між світловими плямами та їх розміри, щоби не порушити принципу цілісності, і яким повинен бути рівень фонової ілюмінації цілого об'єкта відносно до акцентів і світлових смуг? Це досить складна різнобічна проблема, безумовно, індивідуальна для кожного об'єкта, слушним видається рішення, за якого відстані між світловими плямами не перебільшуватимуть розмірів самих світлових плям (рис. 1.3).

Р ис. 1.3 Рекомендовані відстані між світловими плямами, які забезпечують збереження принципу цілісності.

Якщо в ілюмінації вирішено використати світлові акценти, то їх яскравість не повинна більш ніж в 10 разів перевищувати середню яскравість ділянок поза акцентами. В протилежному випадку фонова яскравість не сприйматиметься.

Визначаючись із принципом цілісності, варто проаналізувати приклад ілюмінації, реалізованої з порушенням цього принципу. Співставлено дві фотографії: вигляд об'єкта вдень і освітленого — вночі (див. додаток 5).

Як бачимо, будівля давньої ратуші є дуже широкою, причому вона розташована так, що вся одночасно не потрапляє в поле зору. Безсумнівно, це надзвичайно складний об'єкт для ілюмінації, і певні її помилки помітні навіть на наведеній фотографії. Окремі світлові плями не об'єднуються в цілість, не створюють цілісного вигляду. Ілюмінація будівлі організована таким чином, що погляд переноситься з однієї частини ратуші на іншу; не відчувається фізичного поєднання окремих освітлених фрагментів, і це викликає враження дисгармонії та відсутності єдиного задуму нічної експозиції будівлі. Іншим прикладом ілюмінації об'єкта з порушенням принципу цілісності, хоча й не настільки критично, як в попередньому випадку, є Королівський замок у Варшаві, зокрема освітлення його фасаду від Замкової площі (див. додаток 6). Світло експонує фасад і верхню частину центральної вежі. Але розрив між освітленими площинами стін фасаду й вежі справляє враження, що вежа зависла у повітрі, вона виглядає "відірваною" від об'єму замку.

Принагідно варто згадати ще одну ваду ілюмінації цього об'єкта. Освітлення збіднює нічний вигляд замку порівняно з денним. Напевно, витончений світловий акцент, який підкреслив би дах, додав би споруді більшої значимості. Крім того, відмова від освітлення двох менших бічних веж позбавила об'єкт композиційно важливих декоративних елементів. Вежі, башти, куполи — це надзвичайно ефектні елементи ілюмінації, оскільки вони сприймаються безпосередньо на тлі темного неба.

Наступним вартим уваги прикладом порушення принципу цілісності є ілюмінація Європейського готелю у Варшаві (див. додаток 7). Аналізуючи задум та його реалізацію, можна торкнутися багатьох важливих для мистецтва ілюмінації аспектів.

В будівлі виділено чотири зони ілюмінації: перший поверх, практично позбавлений освітлення; площину другого і третього поверхів (до проміжного карнизу) з широкими світловими плямами; площину четвертого і п'ятого поверхів, прорисовану ритмом освітлених пілястр півколон, та домінуючу над об'ємом споруди найяснішу частину — надбудований бельведер. Правильно і надзвичайно ефектно вирішена ілюмінацію надбудови. Вона виглядає чітко й виразно, відзначається найвищим рівнем яскравості і візуально збільшує висоту готелю. Обґрунтованим можна вважати рішення проектантів не освітлювати перший поверх з великими вікнами ресторану й інших загальних приміщень, — ефект ілюмінації фасаду "зник" через високий рівень яскравості віконних прорізів. Проблематичною та дещо дискусійною видається концепція ілюмінації фасаду четвертого й п'ятого поверхів За задумом, ця частина будівлі має формувати суму ефектів світлових плям, утворених акцентувальним освітленням пілястр і півколон. Можна зауважити, що ритм пілястр змінюється. Він є одним — на південному фасаді, іншим — на західному, ще іншим — на заокрунгленій кутовій частині будинку. Деякі проміжки між ясними смугами пілястр — занадто великі, інші — замалі, невиразно виглядає форма наріжної частини. Світлові акценти на пілястрах э дуже гострими і яскравими. Проміжки між акцентами практично не "працюють". Висновок: цілісність образу порушено.

1.7.2. Принцип впорядкованості вигляду ілюмінованого об’єкту

Вдала ілюмінація, яка належно сприйматиметься спостерігачами, — це не тільки відповідний рівень яскравості та дотримання принципу цілісності, а й впорядкованість та гармонійність об'єкта.

Архітектурним об'єктам зазвичай притаманна симетрія, горизонтальні (карнизи, поверхи) та вертикальні (ризаліти, пілястри,колони) поділи. У всьому зберігається певний порядок. Дуже часто враження впорядкованості підкреслює ритм повторюваних елементів: вікон, колон, рельєфів тощо. Ці ознаки впорядкованості денного вигляду не повинні порушуватись за нічного освітлення. Розробляючи концепцію ілюмінації заливаючим методом, принцип впорядкованості можна реалізувати, як і принцип цілісності, завдяки загальному освітленню фасадів. Тоді все видиме у денному світлі можна буде помітним і в нічному об'єкті. Проблеми виникають - і на це треба звернути особливу увагу, — коли ілюмінація є результатом сумарного ефекту дії локальних освітлювачів. В такому щоб зберегти принцип впорядкованості, слід дотримуватися вимог:

• повторювані архітектурні елементи мають бути освітлені однаково (ідентичний розподіл яскравості);

• симетрію, притаманну фасадові у денному світлі, необхідно зберегти і в нічному освітленні (елементи зліва і справа від осі симетрії повинні бути однаковими);

• чудовий ефект створює акцентування горизонтальних ліній архітектонічного поділу (карнизів, балюстрад тощо);

• необхідно забезпечити виразність наріжних кутів, обрисів об'єкта.

Принцип впорядкованості набуває особливої ваги при проектуванні ілюмінації сучасних будівель зі значними площинами засклення. Великі вікна внутрішніх приміщень часом світяться до пізньої ночі. Довільність розташування освітлених вікон створює дисгармонію у загальному вигляді фасаду, ламаючи принцип впорядкованості (рис. 1.4). Такі об'єкти не підлягають ілюмінації або ж, якщо вони ілюміновані, — нічне освітлення слід вмикати тільки після того, як згасне внутрішнє світло.

Рис. 1.4 Біржовий центр у Варшаві: освітлені зсередини скляні стіни порушують принцип упорядкованості образу об’єкта.