1.3. Мета ілюмінації

Метою ілюмінації архітектурних об'єктів є:

> підкреслення ефектності об'єкта ілюмінації;

> експонування непомітної вдень, прихованої краси споруди;

> підкреслення ефектних архітектурних деталей;

> створення романтичної, повної таємничості атмосфери навколо об'єкта ілюмінації;

> емоційний вплив на уяву спостерігачів;

> прикрашення міста, зокрема окремих районів чи вулиць у вечірню й нічну пору;

> акцентування на вартих уваги об'єктах;

> подовження часу користування об'єктом завдяки туристам і клієнтам;

> підвищення безпеки об'єкта та його оточення; рекламування фірми, офіс якої розташований в ілюмінованій будівлі.

Отже, можна дійти висновку, що головне призначення ілюмінації — створення естетичного нічного вигляду об'єктів та безпеки їх експлуатації.

Неабияке значення має і економічний аспект, зокрема подовження часу функціонування об'єкта. У туриста, захопленого чудовим виглядом архітектурного об'єкта, може з'явитися бажання зайти до розташованої неподалік кав'ярні чи крамниці із сувенірами, відвідати музей, розташований в ілюмінованому об'єкті.

Створення іншого, відмінного від денного, вигляду об'єкта — важлива мета ілюмінації, що пояснюється специфікою нашої реакції. Вдень споруди освітлені зверху безпосереднім сонячним або розсіяним від небосхилу світлом. Тіні здебільшого утворюються під архітектурними елементами, які виступають (карнизами, рельєфами тощо). Фон споруди, зазвичай небосхил, — світлий. Такий вигляд звичний для нашого природного сприйняття. Характерний вигляд об'єкта, закріплений в нашій пам'яті при денному світлі, за нічної ілюмінації змінюється, сприймаючись ясним на тлі темного неба чи оточення. Світло спрямовується на фасад переважно знизу, тіні утворюються над виступами. Постає інакший, ніж удень, візерунок об'єкта; без сумніву, ефектний вже навіть з огляду на свою відмінність від денного вигляду.

Свідомо сформована нерівномірність освітлення, оперування смугами й ритмом, експонування або нівелювання деталей, а також використання комплексу технічних засобів — все це сприяє посиленню ефектності освітлюваного об'єкта, привертаючи до нього увагу і спонукаючи зацікавленого спостерігача повернутися сюди і вдень. Таким чином, у підсвідомості людини закладається подвійний образ об'єкта. Безперечно, це підсилює естетичне сприйняття.

1.4 Методи ілюмінації

Під методом ілюмінації слід розуміти певний спосіб освітлення фасадів об'єкта, що характеризується створеним ефектом, насамперед розподілом яскравості, а також специфікою розташування точок закріплення та фотометричними характеристиками використаного обладнання. Залежно від вимог часу, інвестиційних можливостей, запланованого ефекту і наявності певної техніки, розрізняють два основні методи Ілюмінації:

> метод заливаючого світла (загальний поверхневий);

> точковий (локальний, детальний).

На практиці часто поєднують окремі принципи обох згаданих методів ілюмінації, тобто застосовують змішаний метод, згідно з яким окремі фрагменти фасадів освітлені локально, інші — загально.

Ще немає опублікованих однозначних вказівок щодо застосування першого чи другого методу. Однак існують передумови, які в кожному конкретному випадку допомагають визначити доцільність застосування того чи іншого методу. Так, дуже малі об'єкти (невеликі пам'ятники, окремі елементи фасадів) необхідно освітлювати за допомогою заливаючого методу — один освітлювач з певного напрямку "заливає" світлом весь об'єм ілюмінованого об'єкта. Дещо відступаючи від цього принципу, можна використовувати для ілюмінації системи світловодів. Дрібно розмірні закінчення світловодів можна розташовувати де завгодно, і при цьому вони не псуватимуть вигляду навіть невеликого пам'ятника.

Вважається, що ілюмінація, виконана точковим методом, є більш престижним завданням для інженера і дає цікавіший ефект, ніж застосування заливаючого методу. Точковий метод — його іноді порівнюють з "різьбленням за допомогою світла", — більш складний, однак у разі вдало реалізованого проекту ілюмінований об'єкт сприймається як художній витвір (див. додаток 1). Освітлення точковим методом здатне навіть змінити вигляд об'єкта завдяки можливості експонувати найефектніші деталі та приховувати менш цікаві елементи й форми. Однак цей метод криє в собі певну небезпеку. Якщо нічний вигляд об'єкта є складним і багатосюжетним, то існує загроза, що сума ефектів локальної дії окремих освітлювальних приладів може призвести до втрати цілісності образу. Це може статися, якщо окремі освітлювачі розташувати занадто далеко один від одного, іншими словами, коли світлові плями від окремих приладів не зіллються в єдину картину. Те ж саме буде у випадку порушення принципів експозиції вертикальних і горизонтальних поділів або симетрії об'єкта.

Забезпечення цілісності освітленого об'єкта — надзвичайно важливий момент проектування ілюмінації точковим методом. Дуже великі об'єкти, крупно масштабні архітектурні комплекси необхідно освітлювати точковим методом за допомогою численних освітлювачів. Причиною такого вимушеного в даному випадку рішення є обмежені технічні можливості, а саме: відсутність ілюмінаційних приладів, які б дали змогу забезпечити рівномірне ширококутне освітлення. Точковий метод дає можливість свідомо керувати світлом: поступово змінювати рівень освітленості, експонувати чи приховувати певні фрагменти об'єкта.

Ілюмінація заливаючим методом експонує об'єкт повністю і створює наближений до денного, досить рівномірний характер освітлення. Застосування цього методу виправдане, коли об'єкт сприймається переважно з одного напрямку (наприклад замикає перспективу вулиці). Якщо ж об'єкт можна оглядати з декількох рівноцінних перспективних напрямків, то загальне освітлення буде недоцільним, оскільки сприйняття об'єкта залежить від напрямку огляду. Тут перевагу варто віддати точковому методу: кожен освітлювач "працюватиме" на певний локальний елемент, і тоді сприйняття об'єкта буде рівнозначним незалежно від напрямку спостереження.

Якщо об'єкт підлягає огляду зблизька, то обґрунтовано акцентувати світлом деталі оздоблення (елементи, які вінчають колони, рельєфи тощо), на відміну від об'єкта, котрий зазвичай оглядається здалеку, — тоді дрібні елементи не сприймаються.

І, нарешті, аспекти практичні. При застосуванні заливаючого методу не потрібно численних точок кріплення і живлення. Простішим у виконанні буде управління під'єднанням, однак потужність окремих освітлювальних приладів повинна бути більшою. Необхідною умовою є монтаж ілюмінаційної системи, тому часом потрібна згода власників сусідніх будинків на підключення такої системи та кріплення прожекторів на фасаді тощо.