Цивільна безпека

1. Характеристика проектованого об'єкту господарської діяльності.

Проект передбачає створення системи вечірнього та святкового освітлення архітектурних об`єктів, ландшафтних комплексів та монументів по вулиці Степана Бандери. Проектом передбачене застосування систем точкового, направленого та заливаючого світла. Світильники, в залежності від умов, монтуються на споруди або є вмонтованими в підлогу. Застосовуються сучасні типи освітлювальних приладів з низьким енергоспоживанням, захистом від несприятливих природних та інших факторів. Проектом передбачена ілюмінація таких об`єктів:

• Церкви Єлизавети та Ольги

• Головного корпусу НУ «Львівська політехніка»

• Костелу Святої Марії Магдалини

• Вул. Ст. Бандери буд. №69

• Вул. Ст. Бандери буд. №55

• Вул. Ст. Бандери буд. №24

• Пам’ятник Степану Бандері

• Площа Маркіяна Шашкевича

2. Зовнішня природна безпека проектованого ОГД

2.1. Природна безпека місця проектування

Кліматичні умови

Львів знаходиться в зоні помірно-континентального клімату. Середня температура червня +18° С, січня -4° С. Сумарний річний рівень опадів становить близько 660 мм (меншою за рівнем опадів порою року є літо). Хмарна погода протягом року випадає на 66 % днів. Екстремуми температури зафіксовані в лютому 1929 року (-35,8° С) та у вересні 1921 року (+37 ° С).

Ймовірні стихійні лиха та небезпечні фактори:

Схематична карта розповсюдження карстових порід (згідно СНиП 2.01.01-82)

Львів знаходиться в межах двох районів:

1 - райони карбонатного карсту. Ррозмиття порід за період експлуатації будівель і споруд незначне;

2 - райони крейдового карсту. Розмиття порід мале.

Схематична карта районів з небезпекою зсувів (згідно СНиП 2.01.01-82)

Весь район Прикарпаття і Карпат знаходиться в зоні великого ризику зсувних процесів.

Схематична карта селенебезпечних районів (згідно СНиП 2.01.01-82)

Львівська область знаходиться в районах:

1 - значної степені селевої небезпеки;

2 - середньої степені селевої небезпеки.

Чинниками виникнення надзвичайних ситуацій та ускладнень гідрометеорологічного характеру, що спостерігались у 2009 році в України, як і в минулі роки, здебільшого виступали поєднання декількох явищ протягом короткого проміжку часу або локальні короткотермінові інтенсивні явища (зливи, шквали або смерчі, селеві потоки, паводки тощо).

Стихійні лиха літосферного характеру: можливі просідання лесовидних грунтів основи, які складають інженерно-геологічний розріз на території проектування.

Серед стихійних лих гідросферного характеру най вірогіднішим є підйом рівня грунтових вод внаслідок тривалих злив та інтенсивного танення снігу, який може привести до підтоплення ділянки.

Зпоміж стихійних лих атмосферного характеру в районі проектованого об’єкта можливі сильні опади дощу та снігу, град та буревії (9-12 балів за шкалою Бофорта). Усі ці фактори можуть вплинути на стійкість та безпечність конструкцій об’єкту.

3. Зовнішня техногенна безпека

Поруч з об`єктом знаходяться наступні джерела виникнення надзвичайних ситуацій:

• радіаційна небезпека – найближчими об`єктами, що можуть становити небезпеку є Рівненська та Хмельницька атомні станції

• пожежо- і вибухонебезпечні об`єкти - в околиці 0,5 кілометри навколо досліджуваної ділянки пожежо- та вибухонебезпечних об`єктів немає. Однак э ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій внаслідок ДТП;

• гідрологічні об`єкти – під центральною частиною міста протікає р. Полтва, яка була заведена під землю і є частиною каналізаційної мережі міста, і становить небезпеку гідрологічного та біологічного характеру.

- ділянка проектування знаходиться поблизу центральної частині міста, яка розташована в заглибленні рельєфу; в цьому районі зосереджені найважливіші автомагістралі міста. Через такі умови виникає зосередження вихлопних газів та диму. Тому виникає можливість аварій техногенного характеру.

3. Внутрішні небезпеки

Проект передбачає встановлення великої кількості зовнішніх освітлювальних приладів та електропровідної арматури, тому найбільшою є загроза ураження струмом, як робочого персоналу, який буде монтувати обладнання так і інших людей, що будуть знаходитися на досліджуваній ділянці. Для уникнення таких ситуацій слід якісно виконати усі монтажні роботи по освітленню споруд та монументів та ізолювати усі небезпечні вузли. Слід підібрати якісне обладнання, пристосоване для вуличного застосування та протистояння природним умовам. Освітлювальні прилади, які будуть розташовані на рівні землі мають буди захищені від вандалізму та інших випадків. Ймовірна ситуація виникнення пожежі через пошкодження освітлювальних приладів та ліній електропередач внаслідок стихійних лих. Потрібно забезпечити надійну снігостійкість, вітростійкість та міцність освітлювальних конструкцій. Є також небезпека ураження від ударів блискавки, для цього необхідно вжити заходів для блискавковідведення.

5.Заходи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і захист людей

5.1 Для уникнення ураження людей електрострумом необхідно якісно виконати усі монтажні роботи по електрифікації споруд та ізолювати усі потенційно небезпечні вузли. Для захисту від прямих ударів блискавки передбачаються стрижневі блискавковідводи, а для захисту від вторинного прояву атмосферної електрики передбачається заземлення об`єктів, утворюються заземлені контури між металевими частинами обладнання.

5.2 Заходи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і захист людей:

Основними заходами захисту відвідувачів і території є інженерний захист, медичний і хімічний. При загрозі виникнення надзвичайної ситуації первинне оповіщення здійснюється на базі загальнодержавної мережі зв’язку радіомовлення з повідомленням про порядок дій. Об’єкти необхідно оснастити пристроями оповіщення про пожежну небезпеку.

Для розробки заходів підвищення і забезпечення стійкості роботи об'єктів у надзвичайних ситуаціях необхідно оцінити стійкість об'єкту проти впливу уража­ючих факторів. Вихідними даними для проведення розрахунків стійкості об'єкта до ураження є: максимальні значення параметрів можливих уражаючих факторів і характеристики елементів об'єкта. Розроблення інженерних заходів з підвищення стійкості під час експлуатації в екстремальних умовах - це підвищення протидії конструкцій об'єкта до уражаючих факторів та захист обладнання. Створення надій­них систем електропостачання: підвищення стійкості електрозабезпечення (розподіл схеми електромереж на незалежно працюючі частини; закільцювання електромереж та підключення їх до декількох джерел енергозабезпе­чення; створення резерву дизельних електростанцій). Снігостійкість та вітростійкість конструкції освітлювального устаткування забезпечується її надійним розрахунком, дотриманням всіх технологічних норм при її виконанні, відповідністю та відповідальністю осіб, які ведуть проектування та будівництво. Для захисту від прямих ударів блискавки необхідно передбачити стрижневі блискавковідводи та для захисту від вторинного прояву атмосферної електрики передбачене заземлення обладнання, побутової техніки, утворені заземлені контури між трубопроводами та іншими металевими предметами, а також металеві конструкції перед їх вводом в споруду. Тому опір конструкцій дії ударної хвилі прийнято характеризувати надмір­ним тиском у фронті ударної хвилі, який призводить до слабких, середніх і сильних руйнувань. На основі результатів оцінки стійкості об'єкта роблять висно­вки і пропозиції за кожним елементом і об'єктом в цілому: межа стійкості об'єкта, найбільш вразливі його елементи, характер і ступінь руйнувань при максималь­ному надмірному тиску, сильному землетрусі й урагані, можливі збитки; межа доцільного підвищення стійкості найбільш вразливих елементів об'єкта і пропо­зиції (заходи) для підвищення межі стійкості об'єкта.

Розрахунок вибухопожежної небезпеки поза приміщенням.

Вступ

Особливістю планувальної структури міста, що посилює перевантаження основних транспортних артерій, є розчленована територія міста природними і штучними перешкодами, роз'єднаність житлових районів і недостатність найкоротших прямолінійних транспортних ліній між районами.

У місті є низка особливо складних і переобтяжених вузлів, що лімітують пропускну спроможність всієї магістральної мережі, і вимагають негайної реконструкції.

Досліджуване перехрестя знаходиться на вулицях Бандери - Антоновича. Ширина проїзної частини на вул. Бандери - 3,75 м, дорожнє покриття - бруківка, дві смуги руху. Ширина проїзної частини на вул. Антоновича - 3,75 м, дорожнє покриття - асфальтобетон, односторонній рух. По вул. Бандери знаходяться навчальні корпуси «Львівської політехніки» №5 і №6.

По вул. Бандери проходить трамвайна колія яка є в одному рівні з проїжджою частиною пропускна спроможність транспортних засобів знижується через звуження її у зоні зупинних пунктів. Ці вулиці потребують капітального ремонту.

Автомобільний транспорт став основним джерелом несприятливої екологічної ситуації в місті, на його частку припадає 70-80 % всіх шкідливих викидів в атмосферу і зашумленності міського середовища.

На перехресті Бандери - Антоновича цистерною перевозили 5 т бутану, в зв'язку з ДТП цистерна вибухнула. І потрібно розрахувати вибухопожежну небезпеку.

Розрахунок

Розрахувати точне значення надлишкового тиску при вибуху паро газоповітряної суміші поза приміщенням надзвичайно складно. Це пов'язано з не визначенністю багатьох факторів, які впливають на утворення хмари суміші, це - напрямок і швидкість руху повітря при даній щільності забудови, стан турбулентності атмосфери, температура і вологість повітря і т. п. Тому можна говорити лише про оціночний характер розрахунків.

Одна з методик полягає в оцінці значення надлишкового тиску вибухової хвилі, яка виникає при вибуху суміші повітря з вуглеводневими газами: метаном, пропаном, бутаном, етиленом, пропіленом тощо.

При вибуху газоповітряної суміші утворюються три зони:

1. Зона детонаційної хвилі з постійним значенням надлишкового тиску

∆Р1 = 1700 кПа і радіусом

r1= 17,5

, м

де Q - маса газу, що вибухнув (т);

г1= 17.5

=17,5 х 1,72 = 11,86 м

2. Зона дії продуктів вибуху радіусом

г2 = 1,7 х г1 , м

г2 = 1,7x 11,86 = 20,1 м

Надлишковий тиск в межах зони змінюється згідно з формулою

∆Р11 = 1300(r1/r)³ + 50, кПа

де г - відстань від епіцентру вибуху до даного об'єкта, що розташований у зоні.

∆Р11 = 1300(11,86/100)³ + 50 = 47,55, кПа

Зона повітряної хвилі г2 > r1. Значення надлишкового тиску у цій зоні знаходять за формулами:

при ψ ∆Р111 = , кПа

при ψ > 2 ∆Р111 =

, кПа

де ψ = 0,24

- допоміжний коефіцієнт.

при ψ

∆Р111 = , кПа

При даному надлишковому тиску відбудуться слабкі руйнування можуть бути зруйновані внутрішні перегородки, двері і вікна. Відновлення можливі в порядку середнього або поточного ремонту.

­­ Висновки.

Отже, проектований комплекс освітлювальний приладів і конструкцій по вулиці Степана Бандери підпадає під вплив зовнішніх уражаючих факторів таких як радіоактивне забруднення, вибухонебезпечні ситуації, вибухова хвиля, стихійні лиха. До внутрішніх небезпек проектованого об’єкта входять : електробезпека, пожежобезпека, стійкість та надійність електричного обладнання. Проект стосується тільки впровадження електричних конструкцій, тому найбільша небезпека пов`язана із стійкістю електричного обладнання. При проектуванні враховано усі можливі зовнішні та внутрішні небезпеки та вжито заходів по запобіганню виникнення надзвичайних ситуацій та захисту людей.

Заходи щодо попередження можливих аварій являють собою комплекс організаційних і інженерно - технічних заходів, спрямованих на виявлення й усунення причин аварій, максимальне зниження можливих і руйнувань і втрат у випадку, якщо ці причини цілком не вдасться усунути, а також на створення сприятливих умов для проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт.

При виконанні рятувальних і інших невідкладних робіт здійснюються:

1. проведення розвідки, визначення обсягу і ступеня зруйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження ураження ;

2. виявлення об'єктів, яким безпосередньо загрожує небезпека;

3. визначення необхідного угрупування сил і засобів для запобігання і локалізації небезпеки;

4. проведення інших невідкладних робіт в інтересах забезпечення рятівних робіт.

До невідкладних робіт належать:

1. локалізація аварій;

2. відновлення доріг і споруд в інтересах рятівних робіт;

3. проведення санітарної обробки людей;

4. проведення дегазації, дезактивації і дезинфекції одягу, транспорту, техніки, доріг, будівель, території.

Загальні висновки

1. Зовнішнє електричне освітлення сьогодні є важливою складовою системи життєзабезпечення та нічного образу будь-якого сучасного міста. Культура штучного освітлення електричним світлом є відносно новою, порівняно, наприклад, з архітектурою як такою. Історія архітектури нараховує більш ніж 6000 років, електричному освітленню заледве 100 років. І цьому сенсі освітлення є відносно новим явищем. Освітлення у пост-радянському просторі до сих пір сприймається як проста на невибаглива частина архітектури міста. Дизайн освітлення був зведений лише до математичної задачі знаходження відстаней між опорами та розрахунку освітлення по формулах. Розвиток світлового дизайну стримувався жорсткими економічними обмеженнями: мінімізації підлягали як початкова вартість обладнання, так і витрати на обслуговування. Хоча цей метод не є неправильним по суті, він скоріше це техніко-економічна частина загальної культури архітектурного освітлення. Цілі сучасного світлодизайну є значно естетичнішими. Світло – це частина простору. Функція архітектурної ілюмінації – робити в нічні часи те, що архітектура робить на протязі дня: структурувати і організовувати простір в єдине ціле. Сучасна культура освітлення і технічні ресурси дозволяють використовувати світло як інструмент мистецтва.

2. В плані культури освітлення, як і в деяких інших галузях, Україня відстає від загальносвітових тенденцій. В цьому є і позитивні риси: при проектуванні архітектурного освітлення ми можемо орієнтуватися на досвід інших країн (для Львова корисним буде досвід європейських міст, які споріднені по архітектурі), враховувати чужі помилки та переймати вдалі рішення. В роботі ми орієнтувалися на досвід архітектурної ілюмінації храмів, пам`ятників та будинків країн Європи, на прикладі окремих споруд і комплексів Італії, Франції, Німеччини, Польщі. В загальному досліджено стан сучасних технологій освітлювальних приладів для архітектурної ілюмінації; загальні принципи ілюмінації споруд, методи, які використовуються при освітленні різноманітних архітектурних будівель (храмів, пам`ятників, веж та ін.).

3. Було проведене детальне дослідження архітектурних та ландшафтних об`єктів в межах території проектування, оскільки більшість споруд мають багатовікову історію, яка не може не вплинути на розробляєму концепцію освітлення

4. Необхідним було проведення економічного та екологічного обгрунтування вибору освітлювальної техніки, яка має відповідати усім сучасним вимогам безпеки, економічності, стійкості та естетики.

Загальна бібліографія

1. Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії – Львів, 2005 – 184 с.

2. Вітвіцький М. Януш Вітвіцький (1903-1946). Пластична панорама давнього Львова // Будуємо інакше. – Львів, 2003 – 40 с.

3. Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові – Львів, 1991 – 175 с.

4. Гончарук В. Є., Качан С. І., Орел С. М., Пуцило В. І., Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка» 2004. – 184с.

5. Долинська М. Львів. Простір і мешканці – Львів, 2006 – 91 с.

6. Жаган В. Ілюмінація об^,єктів – Львів, 2007 – 245 с.

7. Кос Г., Федина Р. Вулиця Руська у Львові – Львів, 1996 – 90 с.

8. Крип^,якевич І. Історичні проходи по Львові – Львів, 1991 – 167 с.

9. Лагуш В., Яців М. Штучне освітлення монументальних об^,єктів Львова – 5 с.

10. Львів відкритий для світу. Фотоальбом – Львів, 2008 – 54 с.

11. Мельник Б. Вулицями старовинного Львова – Львів, 2006 – 270 с.

12. Немировский Е. Путешествие к истокам русского книгопечатания – М., 1991 – 223 с.

13. Овсійчук В. Архітектурні пам^,ятки Львова – Львів, 1969 – 111 с.

14. Рудько Г. І., Гошовський В. С Екологічна безпека техноприроднх геосистем адміністративних областей (на прикладі Львівської області), К: Видавництво «Академпрес», 2009 – 192с.

15. Степанів О. Сучасний Львів – Львів, 1992 – 143 с.

16. Яців М., Яців С. Формування архітектурного середовища історичних площ Львова засобами штучного освітлення – Львів, 2005 – 6 с.

17. Biriulow J., Onyszczenko-Szweć L. i in. Lwów. Ilustrowany przewodnik – Lwów, 2006 - 320 s.

18. Golichowski N. Kościół oo. Bernardynów we Lwowie – Lwów, 1911

19. Markowski F. Gotycki klasztor Dominikański we Lwowie w świetle Gdańskiego rękopisu z XVI wieku // Kwartalnik Architektury i Urbanistyki - T. XIV, 1969. – z. 2 – s- 69-93

20. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie – Lwów, 1920 – 131 s.

21. http://www.illuminator.ru/ - Іллюмінатор – журнал світлових рішень

22. http://www.ldci.ru/ - центр світодизайну

23. http://www.svetotech.com.ua/ - сучасна світлотехніка

­