Розділ 3. Організація світлового архітектурно-предметногосередовища забудови вул. Ст. Бандери

3.1.Принципи освітлення об`єктів в проектованому середовищі

Розробка проекту освітлення по вул. Ст. Бандери полягає не тільки в організації ілюмінації окремих об`єктів, а й в створенні цілісного гармонійного образу всього комплексу. Комплексний підхід до проектування ілюмінації є вкрай важливим, оскільки тільки в такому випадку ілюмінація одного об`єкту не буде перешкоджати сприйняттю сусідньої споруди, малі архітектурні форми та монументи не стушуються на фоні яскраво освітлених великих споруд, а також паркові зони не будуть сприйматися в вечорі темними плямами на фоні забудови. Також це допоможе уникнути надмірного розмаїття кольорів та врівноважити яскравість підсвітки, в залежності від значущості будівлі.

Потрібно спланувати ілюмінацію таким чином, щоби з настанням сутінків саме освітлені споруди визначали маршрути, "провадили Містом". Карта ілюмінації вулиці має бути розроблена так, щоби спостерігач, відходячи від одного об'єкта, бачив лише обриси наступного вдало освітленого об'єкта (ще не маючи змоги роздивитися його в деталях). В такому разі в нього, найімовірніше, виникне бажання наблизитись до того ще невідомого йому об'єкта. Отже, туристів можна спрямовувати "вести" за світлом, майже режисерувати траси міських прогулянок.

В більшості об`єктів було застосоване комбіноване освітлення – заливаюче світло та точкове. Світильники заливаючого світла дозволяють виявити цілу споруду з темряви,а точкові прожектори підкреслюють важливі деталі споруд та допомагають виявити об`єм, створити яскравий художній образ для споруд. При виборі освітлення, було вирішено уникати великого розмаїття яскравих кольорів підсвітки, які були б недоречними в історичній забудові. З іншої сторони, образи, які створює штучне освітлення об`єктів не копіює денний образ споруд, а навпаки, намагається створити новий цікавий образ для кожного об`єкту. Однотонним заливаючим світлом з двох сторін були підсвічені малі об`єкти – пам`ятник Степану Бандері (площа Кропивницького), пам`ятник Жертвам комуністичних злочинів (пл. Шашкевича); такий спосіб є найбільш прийнятним для невеликих об`єктів, дозволяючи вихопити з фону весь об`єм.

Розробляючи концепцію ілюмінації церкви Єлизавети та Ольги а також костелу Марії Магдалини, в першу чергу необхідно звернути увагу на такі аспекти:

■ особливості культової символіки екстер'єру сакральної споруди;

■ характерні риси сакрального стилю;

■ можливості огляду храму з багатьох видових напрямків, що найчастіше зумовлено його значною висотою.

Одним з головних теологічних символів зовнішнього вигляду костелів є вежі, які символізують зв'язок храму і пастви з небом, з Богом. Костельні вежі завершуються шпилями. Загострене вивершення шатрового покриття костельної вежі, як вістря громовідводу у випадку електричного поля, покликане притягати є енергію небес, утримувати її сталий потік і наповнювати храм енергією Божої любові.

Освітлюючи вежі церкви Єлизавети та Ольги слід пам'ятати про значну віддаль цих фрагментів споруди від землі, про надзвичайно складні умови кріплення та консервації освітлювальних приладів, розміщених на великій висоті (див. додаток 9 та тис. 1.9). Ілюмінація верхів здійснюється за допомогою локальних освітлювачів які дають велику яскравість, для виокремлення їх на нічному фоні.

Як свідчить практика, найбільш поширеним способом ілюмінації костелів є метод заливаючого світла — рівномірне освітлення фасаду (див. додаток 10,11) Це — безпрограшний варіант, а для костелів він був і єдиним до появи техніки проектування за допомогою комп'ютерної візуалізації. Однак застосування заливаючого методу для ілюмінації костелів не дає змоги формувати нічну красу об'єкта, підкреслювати просторої ефекти, притаманні тому чи іншому стилю. В цьому методі працює лише контраст ясного, залитого світлом костелу з темним небосхилом. Фактично це — відтворення умов денного огляду із заміною контрасту вдень — об'єкт на фоні світлого оточення, вночі — на тлі темного небі.

Ілюмінацію фасаду варто виконати заливаючим методом, проте використовуючи локальне освітлення для деяких архітектурних елементів. Варто ілюмінувати і такий цікавий елемент архітектури костелу, як покритий патиною дах. Ясно зеленавий колір якої забезпечує ефект відносно високої яскравості. Не менш істотне, хоч і дещо інакше символічне значення мають вікна у костелі. Світло а неба, що проникає крізь них у храм, символізує Одкровення, а також Марію, завдяки якій Світло небесне досягає землі. Також не вато забувати про освітлення віконних прорізів. В даному випадку варто використати освітлення зсередини. Про експонувати розету особливим способом, спрямувавши на неї пучок світла знизу під малим відносно до фасаду кутом — деталі розети, які виступають із площини стіни, будуть підкреслені контрастною яскравістю.

Вхід до храмів, зокрема християнських, символізує таїнство святого Хрещення, таїнство єднання людини з дітьми Божими. Цей фрагмент є надзвичайно промовистим релігійним символом, тож ілюмінація входу повинна схиляти людей до відвідин святині . Тому вхід повинен бути однією з головних фокусних точок в ілюмінації сакрального об'єкта. Фронтальний фасад костелу прикрашає розета над входом, — котра підкреслена за допомогою точкового додаткового освітлювача(див. додаток 20).

Прості площини бічних фасадів костелу Св. Марії Магдалини, ритмічно розчленовані поряд високих вікон. Дотримуючись принципу цілісності їх варта підсвітити точковими освітлювачами, проте необхідно також передбачити загальне освітлення не надто високої яскравості, щоб витримати контраст стін і віконних прорізів однак надати більшої виразності обрисам храму. Традиції ренесансу поєднуються з рисами стилю бароко найкраще цей перехід проструться на головному фасаді. Лінійними освітлювачами варта підкреслити характерне для Відродження горизонтальне розчленування розвинутими карнизами. Класичне поєднання доричних — в першому, іонічних — в другому і Корінфа — в третьому ярусах пілястрів ускладнюється зламаною лінією фронтонів, повторюючими її напівкругами балкона на порталі і крилами сходів які не можна оминути увагою в день і які необхідно освітити в ночі за допомогою локальниз освітлювачів. Башти, стали головним мотивом декоративного образу будівлі. В них відобразилося властиве львівській архітектурі другої половини XVII ст. Їх варта підкркстлити освітлювачами з більшою яскравість, це надасть споруді властивого тільки їй шарму (див. додаток 21).

Ритмічно розчленований, довгий фасад будівлі гол. корпусу НУ «Львівська політехніка» освітлений насамперед точковими світильниками та заливаючим світлом опціонально. Урочистість входу та центр головного фасаду акцентують шість колон коринфського ордера, який згідно з проектом був виділений за допомогою контрастного освітлення фону, (він у декілька разів яскравіший за колони) та зміни кольору освітлювачів. Центральний ризаліт, увінчаний три фігурною скульптурною композицією авторства професора Академії Леонарда Марконі освітлено заливаючим методом, оскільки він найкраще освітить та підкреслить ці елементи фасаду.

Точковим методом виконано освітлення ритму вікон. На обох кінцях фасаду виділена пілястри за допомогою кольору. Витриманий принцип цілісності образу за рахунок зменшення яскравості порівнево. Перший поверх освітлений найменше, а наростання освітленості відбувається знизу вверх (див. додаток 22).

Пам`ятник пам`ятник Жертвам комуністичних злочинів розташований на пл. Шашкевича. Дерева на площі слугують фоном для монументу, вони м`яко підсвічуються прожекторами, сам монумент ілюмінований двома прожекторами завиваючого світла, які надають вночі скульптурі об`єму(див. додаток 23).

Озеленення пл. Шашкевича є ландшафтною складовою даного архітектурно-предметного комплексу. В парковій зоні, крім утилітарного, бажано організувати декоративне освітлення дерев – ті з них, що оточують монумент та інші пам`ятки можна рівномірно освітити здалека прожекторами, а для інших запропонована система кольорових світлодіодних стрічок, які дозволяють підкреслювати складні форми природних об`єктів та створювати кольорове, проте не засліплююче світлове середовище.

Принцип освітлення пам`ятника Степану Бандері (площа Кропивницького) дещо інший – він стоїть оточений спорудами проте вони знаходяться на досить значній відстані, а фоном є арка позаду якої росте група рослин. Ця група рослин може створити досить не поганий фон для пам’ятника, її необхідно освітити м’яким світлом, тоді як арку виокремити яскравістю, щоб створити відповідний контраст. Монумент має бути освітлений яскравим світлом з кількох боків (див. додаток 24). Таким чином підкреслюється творча задумка монументу, завдяки освітленню акценти розставляються дещо інакше, ніж удень.