1.9. Негативні наслідки хибно вирішеної ілюмінації

Часом внаслідок недостатньо продуманого проектування ілюмінація може стати чинником різного роду непорозумінь і навіть завдавати шкоди довкіллю та перешкоджали безпеці руху.

До негативних наслідків хибно спроектованої ілюмінації відносять:

> засліплення спостерігачів, спричинене неприкритими або неправильно розташованими освітлювачами;

> ефект "світлової імли" в результаті розсіювання світла, емітованого неприкритими джерелами значної потужності;

> проникнення світла всередину ілюмінованих об'єктів;

> знищення комах, приваблених яскравим світлом освітлювачів.

Засліплення спостерігачів ілюмінаційними освітлювачами зазвичай трапляється з двох причин.

По-перше, це явище може бути наслідком невідповідно підібраного обладнання або помилкового спрямування освітлювачів; може бути пов'язане з відсутністю пристроїв для захисту зору від прямого світла на дорогах. Навіть миттєве погіршення умов видимості для водіїв і пішоходів може спричинити зіткнення машин, нещасний випадок з людьми тощо.

По-друге, небезпечним наслідком ілюмінації може стати засліплення, спричинене застосуванням методу заливаючого світла — спрямування світла на об'єкт зі значної відстані. Якщо об'єкт функціонує у вечірню пору, то користувачів, які виходять зі споруди на вулицю, засліплює ілюмінаційне освітлення. Прикладом такого проекту ілюмінації є головний корпус Варшавської політехніки. Навчальний заклад та його бібліотеки працюють допізна, а освітлювальні пристрої вмикаються автоматично за певного невисокого рівня природного освітлення. В результаті ілюмінація, прикрашаючи фасад, одночасно засліплює людей, які виходять з будівлі, особливо в осінньо-зимовий період. Чи можна цього уникнути? Так, але тільки до певної міри, обмежуючи тривалість нічної експозиції об'єкта. Однак таке рішення обмежить туристам можливість огляду споруди в темний час доби. Можна також влаштувати автономну мережу для живлення освітлювачів, що спричиняють засліплення, і вмикати її лише тоді, коли припиняється рух біля будинку.

Ефект "світлової імли" є наслідком сильного розсіювання світла під джерел значної потужності, — вони не тільки випромінюють світловий потік у напрямку ілюмінованих об'єктів, а й розсіюють його у просторі(див. додаток 15). По-перше, освітлена "картина" виглядає неестетично, тому що зона "світлової імли" надто велика, і це змінює розподіл яскравості у довкіллі. По-друге, виникає загроза для безпеки руху, що пов'язано зі зміною рівня адаптації зору водіїв, які в'їжджають на міст. Перший недолік є не надто суттєвим порівняно з другим. Очі, пристосовуючись до вищого рівня яскравості, стають менш "чутливими" і можуть не помітити перешкоди на дорозі,яка в цих умовах "світлової імли" видається відносно темнішою. І, нарешті, цей небезпечний ефект хибно спроектованої ілюмінації мосту заважає сконцентруватися. Водії, замість того, щоби контролювати поглядом ситуацію на дорозі, звертають увагу на зону "світлової імли". Часто виникає оманливе відчуття, що автомобіль потрапив у зону сильного задимлення. Покращити ситуацію можна, обладнавши рефлектори Відповідними пристроями: шторками, растрами тощо, — які запобігатимуть засліпленню, обмежуючи зону емісії світлового потоку ілюмінованим об'єктом. Проектанти ілюмінації мосту при опрацюванні пропонованого рішення не врахували, що вологе повітря і постійні випари над водою сприяють розсіюванню світла.

Проникнення світла всередину ілюмінованих об'єктів через вікна — дуже поширене явище, яке супроводжує ілюмінацію, виконану методом заливаючого світла. Це частина надзвичайно важливої проблеми — запобігання так званій "емісії світла", тобто охорони натурального середовища від надміру світла, не використовуваного освітлення приміщень. Ілюмінуючи об'єкт, особливо загальним поверхневим методом, неможливо обмежити емісію світла виключно на площину фасаду. Певна його частина через засклені вікна проникатиме до помешкань. У високорозвинених країнах діють спеціальні приписи та інші правові документи, згідно з якими допустимий рівень освітленості на площині вікна не повинен перевищувати 20-25 лк і це досить жорсткі обмеження, — в деяких випадках вони виключають можливість ілюмінації поверхневим методом, оскільки за такої умови практично не можна отримати яскравість навіть на рівні 4 кд/м². В такому разі доведеться застосовувати точковий (локальний) методі який гарантовано забезпечить достатньо точне спрямування світла на невеликі ділянки фасаду, або ж відмовитися від ілюмінації житлового об'єкта.

3 явищем емісії світла пов'язаний ще один негативний момент ілюмінації — знищення комах, приваблених сильним світлом, які гинуть, потрапивши на гарячу скляну поверхню освітлювачів.

Цього можна уникнути, застосувавши не надто потужні освітлювачі (до 70 Вт), або обладнавши їх охоронними сітками певної густини, які не допустять комах занадто близько до нагрітої поверхні.

Висновки до розділу 1

1. Починаючи складну і кошторисну справу розроблення та реалізації концепції електричного освітлення історичної частини міста, необхідно розробити морально-правові та технічні норми, які регулюватимуть процес творення світлової архітектури, та методику проектування архітектурного штучного освітлення на всіх рівнях: створення світлового образу даної частини середмістя, інженерний розрахунок електромереж і засобів освітлення, оптимізацію систем штучного освітлення в економічному аспекті.

2. Якісним є таке освітлення пам`яток архітектури, яке шляхом зміни інтенсивності освітлення виявляє та підкреслює структуру та тектоніку будівлі, а в просторі визначає її містобудівну значимість. Також при виробленні концепції ілюмінації необхідно враховувати загальні принципи ілюмінації та загальні закони зорового сприйняття просторових форм. Головні принципи це: цілісність архітектурно-світлового образу, впорядкованість вигляду ілюмінованого об`єкта, принцип приховування освітлювальної арматури, принцип підсилення округлості об`єкта чи його деталей, принцип акцентування граней взаємно перпендикулярних стін та принцип підсилення глибини і висоти. Слід врахувати також технічні можливості джерел світла й освітлювальної арматури.

3. Чим ширша гама творчих засобів ілюмінації, тим кращий ефект буде створювати ілюмінований об,єкт. Майстерне використання гри світла й тіні та інших оптичних ефектів (ба навіть ілюзій!) допоможе експонувати споруду, як правдивий витвір мистецтва.

4. Основні способи ілюмінації - метод заливаючого світла та точковий метод, - хоча й досі детально не розглянуті у фаховій літературі, все ж таки мають свої передумови застосування. Так, способом заливаючого світла ілюмінують дрібніші об`єкти. Точковий метод використовується для освітлення більш складних та більших за розмірами об`єктів. Останній також має ширші можливості створення різних оптичних ефектів.