1

Зміст

Вступ

Термінологічний словник

Розділ 1. Теоретичні основи ілюмінації

1. Планування ілюмінації в містах

2. Критерії вибору об’єктів ілюмінації

3. Мета ілюмінації

4. Методи ілюмінації

5. Творчі засоби ілюмінації

6. Кількісні параметри – згідно з вимогами до освітлення

1.7.1 Рекомендовані рівні яскравості

1.7.2. Використання кольору світла в ілюмінації

1.8. Принципи ілюмінації

1.8.1. Принцип цілісності образу

1.8.2. Принцип впорядкованості вигляду

1.8.3. Принцип приховування освітлювальної арматури

1.8.4. Принцип підсилення округлості об’єкта

1.8.5. Принцип акцентування граней взаємно перпендикулярних стін

1.8.6. Принцип підсилення глибини і висоти

1.9. Об’єкти ілюмінації

1.9.1. Ілюмінація культових об’єктів

1.9.2. Ілюмінація архітектурних комплексів

1.9.3. Ілюмінація об’єктів природи

1.9.4. Ілюмінація фасадів з колонами і пілястрами

1.10. Негативні наслідки хибно вирішеної ілюмінації

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Дослідження об’єктів проектування

2.1. Стан ілюмінації вечірнього Львова

2.2. Огляд основних об’єктів ілюмінації по вул. Ст. Бандери

2.2.1 Церква Єлизавети та Ольги (Костел Св. Ельжбети)

2.2.2 Головний корпус НУ «Львівська політехніка»

2.2.3 Костел Святої Марії Магдалини

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Організація світлового архітектурно-предметного середовища забудови вул. Ст. Бандери

3.1. Принципи освітлення об`єктів в проектованому середовищі

3.2. Способи влаштування освітлення

3.3. Підбір засобів для освітлення об`єктів архітектурно-предметного середовища

Висновки до розділу 3

Розділ 4. Архітектурні конструкції та архітектурна фізика

Розділ 5. Охорона праці

Розділ 6. Основи економіки архітектурного проектування

Розділ 7. Цивільна безпека

Загальні висновки

Загальна Бібліографія

Додатки

Додаток 1

Президентський палац (Намісницький) у Варшаві – приклад ілюмінації

методами: заливаючим (станом на 3 травня 2001р.) і точковим (сьогодні)

Додаток 2

Таблиця 1. Рекомендовані значення корекційних коєфіцієнтівпри ілюмінації об’єктів.

Додаток 3

Динаміка кольору на прикладі фонтану. Музей води, м. Київ

Додаток 4

Динаміка кольору на прикладі рослин.

Додаток 5

Відновлена будівля ратуші на Театральній площі у Варшаві: вигляд вдень і невдалий нічний образ ілюмінованого об’єкта.

Додаток 6

Королівський замок у Варшаві: вигляд вдень і образ ілюмінованого об’єкта з «підвішеною у повітрі» вежею.

Додаток 7

Європейський готель – окраса Королівського тракту: вигляд вдень та ілюмінований в ночі.

Додаток 8

Вежі костелів – стрілчасті, з маківками, з куполами (банями) тощо – як промовисті символи релігійного визнання.

Додаток 9

Приклади ілюмінації костельних веж

Додаток 10

Ілюмінація катедри Св. Петра і Павла, м. Глівіце (Польща)

Додаток 11

Ілюмінація костелу Св. Михайла і Флоріана (Польща)

Додаток 12

Проекти різних концепції ілюмінацій архітектурних комплексів на Банковій площі у Варшаві: а) сепарація; б)площинне освітлення;

в) ієрархізація; г) уніфікація

Додаток 13

Виконана ілюмінація групи дерев – приклад освітлення зелених насаджень, які оглядаються здалеку. Освітлення дерева знизу – рекомендований спосіб ілюмінації об’єктів ,які оглядаються зблизька.

Тонке листя винограду, просвічене знизу, створює «ефект весни»

Додаток 14

Приклади ілюмінації фасаду з пілястрами: а) експонування пілястрів; б) експонування віконного прорізу між колонами

Ілюмінація підсінь шляхом освітлення їх з середини

Додаток 15

Світлова імла – небезпечний ефект розпорошення світло внаслідок неправильного вибору освітлювальної арматури для ілюмінації Шльонсько-Домбровськаго мосту у Варшаві. В результаті зір водіїв не встигає адаптуватися до умов освітлення.

Додаток 16

План-схема церкви Єлизавети та Ольги

Додаток 17

А. Головний фасад церкви Єлизавети та Ольги

Додаток 17

Б. Бічний фасад церкви Єлизавети та Ольги

Додаток 18

Головний та бічний фасади головного корпусу НУ «Львівська політехніка»

Додаток 19

Головний та бічний фасади костелу Св. Марії Магдалини

Додаток 20

Ілюмінація церкви Єлизавети та Ольги

Додаток 21

Ілюмінація костелу Св. Марії Магдалини

Додаток 22

Ілюмінація головного корпусу НУ «Львівська політехніка»

Додаток 23

Ілюмінація пам`ятника Жертвам комуністичних злочинів (пл. Шашкевича)

Додаток 24

Ілюмінація пам`ятник Степану Бандері (площа Кропивницького)

ВСТУП

Важко переоцінити значення ілюмінації в процесі сприйняття і оцінки естетичних якостей архітектури. Протягом світлового дня візуальна структура будівлі визначається напрямком прямого сонячного або розсіяного світла. Результатом стає безперервна гра світла і тіні, що підкреслює пластичну динаміку об'ємів споруди. Будучи продуктом ретельного аналізу природних світлових явищ і глибокого розуміння задуму архітектора, грамотно спроектована система освітлення дозволяє виявити найбільш значимі елементи споруди для розподілу правильних світлових акцентів. В той же час, освітлення архітектурних об'єктів в нічний час збільшує тривалість їх експонування, дозволяючи навіть в умовах обмеженої видимості сприймати архітектурну тканину міста. Таким чином, штучне світло активно формує нову естетично значиму компоненту візуальної структури міського середовища.

Поняття ілюмінації об'єктів у світловій техніці відоме давно, а ілюмінаційні заходи влаштовували ще у Стародавньому Римі. Останніми роками ілюмінація починає активно відроджуватися. Це зумовлено насамперед прогресом у галузі виробництва джерел світла. Вони стали довговічнішими, економнішими, з набагато кращими спектральними характеристиками - розподілом за спектром і відображенням кольору. Підвищене зацікавлення ілюмінацією є також наслідком зростання технічної культури світла, розуміння його ролі для безпеки, естетики здоров'я людей.

Ілюмінація може бути спроектована і виконана для створення відповідного естетичного враження і водночас для його безпеки, а також для полегшення огляду і вартування. Дуже часто трапляється, що фасади споруд монетних дворів, емісійних банків або інших об'єктів, які провокують на крадіжки і розбій, яскраво освітлені попри їх часом не дуже привабливий вигляд. Є безліч зафіксованих доказів і експериментальних даних, які підтверджують, що стан безпеки посилюється на територіях завдяки ілюмінації. Зникає або принаймні зменшується кількість кримінальних інцидентів. Підозрілі особи зазвичай спостерігаються в інших, менш освітлених місцях.

Кожна з цілей ілюмінації потребує індивідуального підходу до розробки. Реалізація естетичних завдань вимагає заходів на межі технічної і мистецької майстерності. Потрібно опрацювати картину ілюмінованого об'єкта таким чином, щоби вона відповідала архітектурі та признанню цього об'єкта. В такому контексті ілюмінацію можна сміливо вважати мистецьким витвором. Реалізація ілюмінації як елементу безпеки — це вже чисто технічний захід, покликаний створити проект освітлення фасаду на певному рівні яскравості. Однак це завдання, хоча й не мистецького характеру, не звільняє проектанта від обов'язку виконати проект, який би одночасно і захищав, і прикрашав об'єкт. Відомі приклади ілюмінації, в якій, застосувавши певні особливості ефективного освітлення, створюють дуже привабливу нічну картину не цікавого в естетичному плані об'єкта.

Реалізація концептуальних архітектурних ідей супроводжується творчою розробкою і впровадженням нових прийомів і засобів освітлення. На зміну раніше панівному прийому монохромного заливаючого світла прийшли комбінації різних прийомів освітлення, що дозволяють більш ефектно виявити архітектурну форму, акцентувати увагу на головних елементах композиції і пластично виразних деталях, досягти художньої образності навіть на сучасних будівлях, які є більше геометризованими. Проте є і інша причина, через яку декоративному зовнішньому світлу слід приділяти підвищену увагу. Сьогодні зовнішнє штучне освітлення є невід'ємною частиною інформативно-іміджевої системи суспільних об'єктів, діяльність яких орієнтована на вечірній і нічний час. Будучи потужним виразним засобом реклами і світлового дизайну, зовнішнє освітлення розважальних закладів або торгівельних центрів має очевидну комерційну спрямованість.

Варта уваги проблема вибору об'єкта ілюмінації. Найчастіше замовник визначає об'єкт ілюмінації, а проектант повинен це завдання виконати. В такому випадку роботи необхідно здійснювати за ретельно розробленим планом, скоординовано. Повинна існувати концепція ілюмінації у масштабі цілого міста, і її треба послідовно втілювати у життя.

Об'єктом ілюмінації може бути будівля (палац, костел, оригінальний будинок, міст, інженерний об'єкт) або окремий її елемент годинник, вежа, цікавий барельєф, тимпан тощо). Можна ілюмінувати цілу будівлю або тільки один її фасад (представницький вхід), (можна також ілюмінувати пам'ятники, парки, сади, пам'ятки технічної культури (старий комин котельні, залишений на узбіччі, старий ігровий локомотив та зрештою, можна ілюмінувати і сучасні об'єкти, але тут потрібно відчувати міру. Сьогодні в шаленому темпі та з розмахом будуються сучасні резиденції фірм, банків та інших закладів із більш чи менш привабливим виглядом, котрі замовники прагнуть ілюмінувати. В результаті такий об'єкт, найчастіше не надто цікавий порівняно із розташованою поряд історичною кам'яницею чи іншою шляхетною архітектурною спорудою, яскраво освітлений, а те, що варте експонування, підкреслення, залишається у темряві.

Практика ілюмінування переконує, що так чинять переважно "випадкові" фірми та особи, не знайомі з принципами освітлення, тобто правилами розробки концепції ілюмінації, основами підбору відповідних світильників, розрахунків освітлення тощо. Зрештою, проблема є ширшою і виходить поза рамки завдань ілюмінації. Тому немає нічого дивного, що зустрічаються проекти, які спотворюють вигляд об'єкта, а ілюмінаційні прожектори засліплюють спостерігачів.

Отже, старе медичне прислів'я "насамперед не зашкодь" повинно стосуватися і ілюмінації.

Актуальність – Місто Львів є одним з найважливіших адміністративних, культурних та промислових центрів України, а також туристичною принадою завдяки численній кількості збережених історичних пам`яток. Останніми роками іде процес повернення Львову статусу європейського центру. Посилюються зв`язки з іншими європейськими містами, Львів тепер має честь приймати численні загальноєвропейські конференції, саміти та форуми. Цей поступ нашого міста накладає і численні зобов`язання, зокрема вигляд міста день та вночі має відображати його статус «Західної столиці» України. Сучасні міста, на відміну від міст минулих сторіч, навіть вночі продовжують кипіти життям, пропонуючи різні культурні заходи та розваги. Українські міста, крім столиці, вночі зазвичай розчиняються у темряві, не враховуючи утилітарного освітлення вулиць. Особливо це шкодить Львову, де знаходяться визначні пам`ятки давнини, а також багато сучасних визначних споруд. З огляду на можливість прийняття Львовом Європейського кубку з футболу у 2012 році, міським управлінням вже ініціюється розробка генерального плану ілюмінації міста для створення яскравого образу міста вночі.

Мета магістерської роботи – створення комплексного проекту вечірнього освітлення вул. Степана Бандери.

Завдання дослідження :

1. Виявлення сучасних принципів освітлення архітектурних об`єктів, методів та способів ілюмінації.

2. Аналіз сучасного досвіду ілюмінації будівель в європейських, українських містах, а також у Львові, застосування його при розробці проекту ілюмінації на прикладі вул. Ст. Бандери.

3. Аналіз об`єктів, які будуть експоновані, підбір концепції освітлення для архітектурних, ландшафтних та монументальних об`єктів, що входять в межі проектування.

Об`єкт дослідження – архітектурні, ландшафтні, монументальні об`єкти, а також житлова забудова вул. Ст. Бандери.

Архітектурні об`єкти:

Монументи: пам`ятник Степану Бандері (площа Кропивницького), пам`ятник Жертвам комуністичних злочинів (пл. Шашкевича).

Ландшафтні об`єкти : озеленення на пл. Шашкевича та поблизу першого навчального корпусу НУ «Львівська політехніка» .

Житлова забудова : вул. Ст. Бандери будинки №24, №55, №69

Предмет дослідження – створення світлового середовища на вул. Ст. Бандери.

Методи дослідження - у роботі використовувалися як загальнонаукові методи дослідження: емпіричні (спостереження, опис) та теоретичні (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення), так і спеціальні: моделювання образу об'єкту (комп’ютерна візуалізація досліджуваного історичного комплексу) і комп’ютерне моделювання вечірнього освітлення. На основі теоретичних досліджень сформований образ моделі світлового середовища досліджуваного історичного комплексу. Аналітично-порівняльним методом дана модель співставлялась із реалізованими проектами ілюмінації історичних споруд Європи.

Матеріал дослідження - складається із змісту, сімох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Основна текстова частина складається із ___ сторінок, включаючи ілюстративний матеріал на ___ сторінках, бібліографія кількістю ___ найменувань та ___ додатків на ___ сторінках, куди включено ілюстративний матеріал.

Наукова новизна даної роботи полягає у:

- комплексному дослідженні стану архітектурного освітлення історичних будівель Львова.

- узагальнюючому дослідженні сучасної практики ілюмінації історичних архітектурних об`єктів на прикладі Франції, Італії, Польщі та інших європейських країн;

- розробці комплексного підходу до розробки проекту ілюмінації архітектурно-предметного середовища міста Львова та пропозиції освітлення об`єктів на прикладі вул. Ст. Бандери

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування результатів дослідження як практичних порад при розробці проектів ілюмінації.

Термінологічний словник

> Корисний кут світлового пучка – плоский кут у визначеній площині фотометрування, всередині якого значення сили (інтенсивності) світла прожектора (не) менші від ½ ( 1/10 ) значення максимальної сили світла.

> Освітлювач (освітлювальний прилад розсіяного світла) - світильник, призначений для використання в установках ілюмінації, кутова ширина пучка якого (обмеженого половинною силою світла) перевищує 100°, а кут прямого виходу складає 180° або більше.

Освітлювач часто використовується для ілюмінації об'єктів і характерний тим, що випромінює світло у великий кутовий діапазон простору; таким чином за його допомогою можна освітлювати великі поверхні, хоча з меншою у багато разів інтенсивністю, ніж у прожектора.

> Проектор - світловий прилад, який перерозподіляє світло лампи з концентрацією світлового потоку на невеликій поверхні або в малому об'ємі.

> Прожектор - світловий прилад, призначений для одержання світла великої сили, яке має концентруватися в обмеженому тілесному куті за допомогою оптичної системи.

Прожектор - прилад із дуже вузьким кутом випромінювання світлового пучка, який переважно отримуємо за допомогою концентруючих лінзових елементів; може реалізовувати різні форми світлових плям на освітленій площині.

> Рефлектор - світильник, який своїми властивостями концентрації світлового пучка завдячує явищу відбивання і який випромінює світло у вузькокутний діапазон простору. В результаті отримуємо велику інтенсивність світла і можливість освітлювати об'єкт з великої відстані. Світлова пляма від рефлектора є значно меншою за пляму від освітлювача, але значно світлішою (яснішою).

> Світильник - світловий прилад, що складається з лампи і освітлювальної арматури, призначеної /І/Л. перерозподілу світлового потоку джерела світла та захисту від засліплюючої дії, обладнаний необхідними пристроями для кріплення і захисту лампи від дії механічних та погодних факторів, а також для її під'єднання до електромережі.

Світильником називають комплект оптичних, електричних, механічних елементів і обладнання, які служать для керування, фільтрування і переформування світлового потоку, що випромінюється із джерела світла, також для захисту джерела світла від зовнішніх факторів, для охорони довкілля від небезпечного впливу джерела світла (ультрафіолетові промені, висока температура), обладнаний необхідним устаткуванням для закріплення джерела світла.

> Світлова пляма - характерний для ілюмінації ефект освітлення площини фасаду у вигляді виразного замкненого контуру, світлові характеристики якого відрізняються від фону і який виникає в результаті конкретних умов закріплення, спрямування і фотометричних властивостей освітлювача.

> Світлова характеристика освітлювача (розподіл сили світла) - крива сили світла (КСС), що відображає у графічному вигляді залежність сили світла від напрямку його розповсюдження в заданих площинах січення фотометричного тіла.

> Світловий прилад - освітлювальний пристрій, в якому поєднано один або декілька джерел світла та світлотехнічну арматуру, призначені для освітлення, випромінювання, світлової сигналізації та проекції об'єктів.

> Світловий пучок - множина напрямків, у яких розходяться випромінювані з прожектора світлові промені (просторовий кут, переважно вузький, в якому розповсюджується світловий потік прожектора).

> Сила світла - просторова густина світлового потоку, яка визначається відношенням світлового потоку Ф, що розповсюджується в елементарному тілесному куті , до величини цього кута:

І =

≈

Це один із головних фотометричних параметрів, який характеризує як джерела світла, так і світильники, виражається у канделах (кд). Велика світлова інтенсивність у даному напрямку означає можливість втримання вищого рівня освітлення об'єктів, розташованих у цьому напрямку.

> Середня освітленість вулиць, доріг, площ – освітленість середньозважена по площині.

> Середня яскравість дорожньої поверхні – середньозважена по площині яскравість сухого дорожнього покриття в напрямку очей спостерігача, що знаходиться по осі руху транспорту.

> Стробоскопічний ефект – явище спотворення зорового сприйняття об`єктів які обертаються, рухаються або змінюються в мерехтливому світлі, яке виникає при співпаданні кратності частотних характеристик руху об`єктів і зміни світлового потоку в часі в освітлюючи приладах, заповнених газорозрядними джерелами світла, питомих змінною напругою.

> Температура кольоровості джерела світла - вираження сприйняття кольору світла певного джерела шляхом порівняння його з кольором чорного тіла, розігрітого до такої температури, за якої враження від кольору певного джерела і чорного тіла будуть однаковими. Високі температури кольоровості (порядку 5000-6000 К) викликають відчуття холодного кольору. Чим нижча температура кольоровості (2500-3000 К), тим більшим буде відчуття тепла кольору світла.

> Фон – поверхня, яка прилягає безпосередньо до об`єкту розпізнавання, на фоні якого він і розпізнається. Фон вважається: світлим – при коефіцієнті відбиття поверхні більше 0,4; середнім - при коефіцієнті відбиття поверхні від 0,2 до 0,4; темним - при коефіцієнті відбиття поверхні менше 0,2.

> Яскравість - відношення сили світла, що випромінюється ділянкою поверхні в певному напрямку, до величини проекції ділянки на площину, перпендикулярну цьому напрямкові. Одиниця вимірювання - Кд/м²

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІЛЮМІНАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ

1. Планування ілюмінації в містах

Вибір об'єкта для ілюмінації повинен базуватись на комплексному опрацюванні цілісної концепції освітленого міста або окремої його одиниці. Зразком вдало спланованої і реалізованої ілюмінації міста вважається Ліон, не випадково названий містом світла.

Наприкінці 80-х років XX століття з ініціативи міської влади Ліону розроблений проект ілюмінації міста, зокрема 150 окремих об'єктів палаців, костелів, веж, мостів, ефектних кам'яниць тощо) та "світлових" шляхів до них. Попри високу вартість реалізації (близько 40 мільйони французьких франків, що становило 1,5% річного бюджету міста), Проект втілили у життя досить швидко — упродовж кількох років, велося придбати 8,5 тисяч різноманітних прожекторів загальною потужністю 1,4 МВт, вартість яких в перерахунку на один прожектор скала 4700 франків (2,5 тис злотих на 2001 рік). Цей показник дає уявлення про обсяг капіталовкладень, необхідних для реалізації подібних проектів. Щорічні кошти на експлуатацію та обслуговування прожекторів надходять з добровільних податків мешканців (20 франків рік). Освітлювальні пристрої вмикаються, коли починає смеркатися, викаються о першій годині ночі.

Ілюмінація Ліону вражає. Втілено у життя надзвичайний витвір, значення якого неможливо оцінити сумою вкладених коштів. Безсумнівно, витрати були значними, зате відчутно зросла туристична активність, і, відповідно, пожвавилася робота торгових, культурологічних закладів громадського обслуговування. Отже, фінансовий зиск від проекту також є очевидним.

На тлі комплексного системного підходу до ілюмінації Ліону чи дещо скромнішої — у Кракові розглянуто рішення, яке ранніми роками впроваджується в одному з районів Варшаві, найбільш насиченому пам'ятниками та іншими об'єктами, рекомендованими до ілюмінації.

В кожному великому місті освітленню підлягають насамперед туристичні та прогулянкові маршрути, райони, насичені закладами культури, місцями організації святкових заходів та розташування готелів, адміністративних і виставкових центрів, кав'ярень неподалік навчальних закладів або громадських установ, найчастіше — старовинної забудови з пам'ятками історії. У центрі Варшави такий район охоплює Королівський тракт від Бельведеру і Лазєнок до Замкової площі, навколо площ Пілсудського і Банкової, територію Старого і Нового міст. Схему цього району відображено на рисунку 1.1.

Р ис. 1.1 Схема туристично-прогулянкового району в центрі Варшави з картою ілюмінованих і запланованих до ілюмінації об'єктів

1. Уяздовський замок

2. Костел св. Олександра

3. Палац Сташица

4. Будинок техніки

5. Костел Візитек

6. Президентський палац

7. Пам'ятник А. Міцкевичу

8. Костел св. Анни

9. Королівський замок

10. Кам'яниці за колоною Зигмунта

11. Кафедральний собор Єзуїтів

12. Ринок Старого міста

13. Барбакан

14. Костел Паулинів

15. Костел Польовий

16. Палац Красіньських

17. Оборонні мури

18. Палац Браніцьких

19. Палац Краківських єпископів

20. Ратуша (банк)

21. Великий театр

22. Будинок на вул. А. Фредри

23. Центр сприяння мистецтву

24. Авгсбургзько-Євангельський костел

25. Палац Любомирських

26. Палац Корацціна Банковій площі (мерія)

27.Будинок Сейму Речі Посполитої

28. Будівля Кабінету міністрів

Віддаляючись від освітленого об'єкта, спостерігач повинен мати певний час для того, щоби почуття естетичного захоплення вгамувалося, і лише тоді наступний ілюмінований об'єкт впливатиме на нього з повною експресією. Трансформувавши ці умови оптимально-сприйняття ілюмінованих об'єктів у виміри часу і відстані, можна Стверджувати: потрібно щонайменше кілька хвилин, упродовж яких прогулянковим кроком можна подолати кілька десятків метрів до наступного освітленого об'єкта.

Прикладом нехтування зазначеним принципом може служити ілюмінація двох розташованих один біля одного костелів: св. Яна та Єзуїтів і вулиці Святоянівській у Варшаві. Безпосереднє сусідство двох споруд, різних за архітектурними стилями та кольором фасадів, — головні фактори того, що ілюмінація, виконана за однаковим для обох костелів методом заливаючого світла, викликає роздратування. Не створено можливості для сприйняття кожного об'єкта окремо. Оглядаючи один Костел, спостерігач одночасно бачить інший, і замість почуття подиву й захоплення виникає бажання порівнювати ці об'єкти. Емоційність естетичного сприйняття втрачає силу.

Доцільно планувати ілюмінацію таким чином, щоби з настанням сутінків саме освітлені споруди визначали маршрути, "провадили Містом". Карта ілюмінації має бути розроблена так, щоби спостерігач, відходячи від одного об'єкта, бачив лише обриси наступного вдало освітленого об'єкта (ще не маючи змоги роздивитися його в деталях). В такому разі в нього, найімовірніше, виникне бажання наблизитись до того ще невідомого йому об'єкта. Отже, туристів можна спрямовувати "вести" за світлом, майже режисерувати траси міських прогулянок.

Ця концепція лягла в основу вибору об'єктів ілюмінації в межах території, відображеної на рисунку 1.1.