25. Геополітичне положення України наприкінці хіх- поч..Хх ст.

Наприкінці ХІХст. складається нове співвідношення сил між європейськими державами. Сформувались військово-політичні союзи: 1882р. Троїстий союз (Німеччина, Австро-угорщина,Італія) та 1907р. Антанта (Англія,Франція,Росія). Причини загострення відносин: нерівномірний економічний розвиток країн, бажання відвернути увагу народу від внутрішніх проблем, боротьба з національно-визвольними рухами.

Маючи великий природний, економічний та людський потенціал, Україна мала магічну притягальну силу для всіх воюючих у цьому регіоні сил. Плани загарбників:Німеччина –поширювала ідею, іст. місією німців є поглинення та освоєння земель Сх.Європи. Австро-Угорщина планувала приєднати Волинь і Поділля. Росія, під прикриттям «об’єднання всіх руських земель», претендувала на Східну Галичину, Закарпаття і Північну Буковину. Туреччина хотіла повернути вплив на Північне Причорномор'я.

Характер І світової війни: загарбницький для всіх учасників.

Від самого початку боїв влітку 1914 р. територія Західної України стала одним театром воєнних дій.

Ставлення до війни:

Політичні сили Наддніпрянщини - закликали українців до захисту Російської держави. Москвофіли через створений ними «Карпато-руський визвольний комітет» закликали Галичан радо зустрічати російську армію .

Товариства українських поступовців (ТУП) рекомендувало українській інтелігенції дотримуватись нейтралітету. Політичні сили Зх.україни вважали за потрібне підтримати Австрію.

Воєнні дії

1914	23.08 – кінець вересня	Галицька битва	Росія окупувала Галичину і Буковину, вийшла до передгір’їв Карпат
1915	березень	Рос.війська після 6-місячної облоги захопили Перемишль
	травень	Горлицький прорив російського фронту	Росіяни втратили Пн.Буковину, Сх.Галичину, Підляшшя, Холмщину і Зх.Волинь
1916	22.05- поч. червня	Брусиловський прорив	Росія захопила Сх.Галичину (без Львова), частину Зх.Волині, Буковину
1917	червень	Рос.наступ на львівському напрямі	Страта Росією Галичини і Буковини

Українські січові стрільці – укр.військове формування в складі австрійської армії.

Наслідки війни: Господарська розруха в Україні в роки війни. Наростання революційної кризи.

26. Створення і діяльність українських політичних партій Наддніпрянщини.

Українські партії Австро-Угорщини

У другій половині ХІХ ст. на всій території України прискорився процес консолідації української нації. На початку ХХ ст. національний рух охопив усі верстви українського населення.

Народовці як суспільно-політична течія виступали за об'єднання українських земель в одній державі. Протягом 1885-1890рр. вели переговори з польським суспільним рухом і австрійським урядом. Домовленості отримали назву «Нова ера». Зміст: - визнання галицьких українців окремим народом,

• Австрійська влада однаково ставиться до поляків і українців

• Надання українцям і полякам певної кількості місць в австрійському парламенті

• Українці лояльні до австрійської влади

• Відкриття трьох українських гімназій

• Відкриття кафедри української історії у львівському університеті

• Українцям відкрито доступ до державних посад.

«Нова ера» закінчилася 1894р. через невдоволення поляків. Дала поштовх до політизації укр. нац. руху.

Галичину називали «Українським П'ємонтом», бо через новоерівську політику вважалось, що вона стане осередком об єднання всіх українських земель.

Партії Галичини

Дата заснування	Назва партії	лідери	Програма
1890	РУРП (Русько-українська радикальна партія)	І.Франко, М. Павлик	Мінімум: поліпшення добробуту трудящих, екон.реформи Максимум: утвердження соціалізму, автономія України Перспектива: незалежність України
1899	УНДП (Укр.. нац..-демократична партія)	В.Будзиковський К.Левицький	Виховання почуття єдності з наддніпрянськими українцями, незалежність України
1899	УСДП (укр..соціал-демократична партія)	М.Ганкевич, Ю.Бачинський	Досягнення соціалізму шляхом реформ, захист інтересів робітників Перспектива: незалежність України

Партії очолили національний рух, пропонуючи в св.. програмах докорінні реформи, ліквідацію поневолення України

Партії Наддніпрянщини

Дата заснування	Назва партії	лідери	Програма
1900	РУП Реролюц.укр.партія	В.Антонович, Б.Камінський	Автономія України, орієнтувалася на марксистський соціалізм
1900	УСП Укр..соціалістична партія	Ярошевсьий М.Меленевський	Демократична українська республіка із суспільною власністю Необхідно укласти союз з соц..партіями Росії і Польці для боротьби з царизмом
1902	УНП Укр..народна партія	М.міхновський макаренко	незалежність України
1904	УСДС Укр..соціал-демокр. спілка	М.Меленевський	Виражати інтереси робітників 1905р.обєдналася російськими меншовиками
1905	УС ДРП Укр..соціал-демокр. партія	В.Винниченко С.Петлюра М.Порш	Прагнула поєднати марксизм з націоналізмом, автономія України
1905	УДРП Укр..демокр.радикальна партія	Лотоцький Чикаленко	Росія - Конституційна монархія, Автономія України

Формування партій посилило національний рух. Майже всі майбутнє процвітання бачили через втілення в життя соціалістичної ідеї. Головне - ставили за мету боротися за державність свого народу

27. Революція 1905-1907рр.: причини, характер результати Причини: - погіршення становища трудящих через економічну кризу 1900-1903р,

- нерозв'язаніть земельного, національного питань, невдоволення самодержавством,

- поразка у війні з японією 1094-1905р, - поширення ідей марксизму.

Характер революції: буржуазно-демократична

Привід: «Кривава неділя» - розстріл мирної демонстрації в Петербурзі 9.01.1905 р.

Основні події:

Періодизація революції: піднесення (січ. — груд. 1905 p.);

січень- березень 1905р - стихійні робітничі виступи. Протягом лютого-березня страйковий рух зростав, українських губерніях страйкували майже 170 тис. осіб. -весна -жовтень 1905 – масові стихійні селянські виступи ( погроми маєтків) - виступив армії – червень 1905- повстання на броненосці «Потьомкін», Листопад 1905- повстання моряків Севастополя (лейтенант Шмідт), саперів в Києві (Жаданівський). • загальний політичний страйк (жовтень 1905 р. — 120 тис. учасників); • створення профспілок (3 листопада 1905 р.; у 1907 р. — 280 організацій); • грудневе збройне повстання 1905 р

спад (січ. 1906 р. — 3 черв. 1907 p.).

Діяльність І Державної Думи (72 дні) та ІІ Державних Дум (103 дні) Активні виступи населення у Наддніпрянській Україні продовжувалися до середини 1907 р.

Наслідки: - усвідомлення народними масами ефективності спільного натиску на самодержавство;

• виникнення широкомасштабних народних виступів;

• розширення меж легальної політичної та культурної діяльності, помітне її пожвавлення

• активізація процесу самоорганізації суспільства (утворення політичних партій, рад, профспілок тощо)

• поява у опозиційних сил легального офіційного каналу впливу на владу – думської трибуни.

Водночас не було вирішено, ані аграрне, ані національне питання, робітники не добилися 8-годинного робочого дня. Демократичні права і свободи громадян поступово згорталися.