2. Поняття про метод науково-педагогічного дослідження, його визначення

Педагогічне дослідження - це свідомий цілеспрямований пошук шляхів удосконалення педагогічного процесу з використанням певного апарату наукових методів.

Під час вивчення процесу пізнання педагогічної дійсності акцентуєть­ся увага на методах дослідження педагогічних проблем, їхніх особливос­тях та взаємозв’язках, співвідношеннях якісних та кількісних характерис­тик тощо.

Термін «метод» походить від грецького слова metodos, що означає шлях дослідження, теорія, вчення.

Метод - це засіб досягнення будь-якої мети, вирішення конкретного завдання, сукупність прийомів або операцій практичного чи теоретичного пізнання дійсності.

Під методом науково-педагогічного дослідження слід розуміти способи вивчення педагогічних явищ і розв’язання науково-педаго­гічних проблем.

3. Основні етапи педагогічних досліджень

Процес дослідження в галузі педагогіки передбачає здійснення ті основних етапів.

1. Вивчення проблеми дослідження, яка має актуальне, життєве значен відповідає об’єктивним потребам розвитку педагогічної теорії і пракг ки, спрямована на розв’язання того завдання, яке наукою ще не р в’язане чи не цілком розв’язане.

2. Ґрунтовне, всебічне і глибоке вивчення уже встановлених наукою фаК тів, положень і висновків з проблеми дослідження.

3. Формування гіпотези, тобто наукового припущення, ймовірного виг; новку (чи висновків) з дослідження; в ході дослідження гіпотеза іно_; уточнюється і навіть змінюється.

4. Нагромадження і фіксація нових фактичних матеріалів з проблеми, практична, дослідна їх перевірка.

5. Теоретична, аналітико-синтетична обробка здобутих даних, їх співстав- лення, осмислення, розподіл, групування, розкриття взаємозв’язків, узагальнення, формулювання наукових висновків, доведення або спростування гіпотези.

6. Оформлення результатів дослідження (науковий звіт, стаття, брошура, книжка, інструктивні матеріали, апарати, прилади тощо), їх пропаганда і впровадження в життя.

Послідовність, поетапність у проведенні наукових досліджень - доконечна умова їх успіху. Однак слід враховувати, що логіка окремого дослідження залежить від його конкретного змісту. Тому вказані етапи або стадії дослідження мають певною мірою умовний характер, вони тісно переплітаються між собою і характеризуються постійними взаємними переходами. У багатьох випадках різні етапи дослідження здійснюються одночасно, але завжди при домінуючій ролі одного з них.

До дослідника пред’являють такі вимоги:

1. Здійснювати всебічний підхід до педагогічних фактів (явищ), враховувати їх численні зв’язки і відношення.

2. Розглядати педагогічні факти (явища) в русі, в розвитку, розкриваю­чи перехід кількісних змін в якісні.

3. Розкривати внутрішні протиріччя і боротьбу протилежностей і на цій основі пізнавати рушійні сили розвитку педагогічних явищ.

4. На основі аналізу конкретних фактів проникати в сутність педагогіч­них явищ.

5. Розглядати практику як джерело і критерій істинності педагогічних знань.