1.2. Порядок розміщення Фондом тимчасово вільних коштів на депозитних рахунках.

Порядок розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку визначається Кабінетом Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 2003 р. N 111 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасово вільних коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі резерву коштів цих фондів, на вкладних (депозитних) рахунках»), а умови, порядок обслуговування та збереження цих коштів визначаються договором між банком і виконавчою дирекцією Фонду за погодженням з правлінням Фонду.

Цей Порядок визначає процедуру розміщення тимчасово вільних коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - фонди), у тому числі резерву коштів цих фондів, на вкладних (депозитних) рахунках.

Тимчасово вільні кошти фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі резерв коштів цих фондів (далі - тимчасово вільні кошти), - обсяг коштів фондів, які фактично перебувають на рахунках фондів та відволікання яких не призводить до заборгованості із здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг відповідно до законодавства.

Тимчасово вільні кошти перераховуються з рахунків фондів, відкритих в органах Державного казначейства, на вкладні (депозитні) рахунки, відкриті фондами у відповідних установах комерційних банків України, якщо інше не передбачено законодавством.

Рішення про встановлення лімітів для розміщення тимчасово вільних коштів на вкладних (депозитних) рахунках приймають правління фондів за поданням виконавчих дирекцій цих фондів.

З метою уникнення ризику втрати тимчасово вільні кошти розміщуються відповідно до законодавства на вкладних (депозитних) рахунках в установах різних комерційних банків, які провадять діяльність на банківському ринку України не менше п'яти років і дотримуються нормативів Національного банку не менше трьох років.

Банківські установи для розміщення тимчасово вільних коштів визначаються на конкурсній основі правліннями фондів. Порядок проведення конкурсного відбору банків для розміщення тимчасово вільних коштів затверджується правліннями фондів. Для проведення конкурсного відбору банків правління фондів утворюють конкурсні комісії, до складу яких входять представники наглядових рад, правлінь і виконавчих дирекцій фондів, а також Національного банку (за згодою).

У рішенні конкурсних комісій зазначається не менше трьох банків, які пропонуються для розміщення тимчасово вільних коштів на вкладних (депозитних) рахунках, пропозиції яких відповідають конкурсним умовам.

Кошти (відсотки), одержані від розміщення тимчасово вільних коштів на вкладних (депозитних) рахунках, зараховуються до складу коштів фондів і використовуються ними відповідно до законодавства з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Виконавчі дирекції фондів щокварталу інформують правління фондів про кошти (відсотки), одержані фондами від розміщення їх тимчасово вільних коштів на вкладних (депозитних) рахунках.

Прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку, використовується в порядку, визначеному правлінням Фонду.

Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, здійснюється відповідно до вимог та процедур, визначених Законом України «Про здійснення державних закупівель».

Фонд соціального страхування від нещасних випадків у встановленому порядку (Стаття 46 Базового Закону) складає звіт про свою страхову діяльність, стан охорони праці в народному господарстві, соціальний захист потерпілих на виробництві, використання страхових коштів і щорічно до 1 березня подає його Кабінету Міністрів України, а також відповідним спеціально уповноваженим центральним органам виконавчої влади та публікує у пресі.

Звіт про виконання бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків у розрізі статей витрат протягом двох тижнів після його затвердження правлінням Фонду підлягає обов'язковій публікації в офіційних друкованих виданнях Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. Інформація про час і місце публічного представлення звіту оприлюднюється разом із звітом про виконання бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

1.3. Порядок задоволення вимог щодо відшкодування витрат на заходи для запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу особливо небезпечним підприємством-банкрутом

Право на задоволення вимог щодо відшкодування витрат на заходи для запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу особливо небезпечним підприємством-банкрутом (далі - заходи) мають відповідний орган місцевого самоврядування, центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого відноситься сфера діяльності боржника, а також, при необхідності, державний орган з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, з питань екології та природних ресурсів (далі - уповноважений орган), які визначені учасниками провадження у справі про банкрутство.

Відшкодуванню підлягають витрати на заходи щодо:

• використання наземних промислових майданчиків та їх перепрофілювання, а також рекультивації земель, порушених внаслідок діяльності підприємства;

• використання підземного простору для розміщення господарських об'єктів, у тому числі захоронення токсичних промислових відходів;

• забезпечення екологічно безпечної експлуатації шламонакопичувачів, хвостосховищ, ставків - накопичувачів шахтних вод, їх знесолення та очистки, використання відходів;

• впровадження технічних рішень з недопущення або мінімізації підвищення рівня грунтових вод;

• коригування генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, внесення змін до дорожньо-транспортних та інженерних мереж;

• розроблення схем інженерного захисту територій і відповідних проектів оцінки впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я населення та їх впровадження;

• відновлення технічної документації, ремонту житлових будинків та об'єктів комунального призначення, що їх обслуговують, з метою подальшої передачі їх в комунальну власність.

Відшкодування витрат на інші заходи здійснюється у разі наявності відповідного обгрунтування необхідності їх здійснення.

Заява про відшкодування витрат подається арбітражному керуючому у письмовій формі за підписом керівника відповідного уповноваженого органу і повинна містити:

• найменування особливо небезпечного підприємства-банкрута, його поштову адресу;

• найменування уповноваженого органу, його поштову адресу;

• ідентифікаційний код кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів);

• розмір суми, що підлягає відшкодуванню;

• перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви додаються такі документи:

• ухвала господарського суду щодо визначення уповноваженого органу учасником провадження у справі про банкрутство;

• матеріали обстеження підприємства-банкрута та комплексного інженерно-технічного обгрунтування заходів, які необхідно здійснити, організацією, що має на це право згідно із законодавством;

• заходи, затверджені уповноваженим органом;

• розрахунки та кошториси фактичних витрат щодо кожного із здійснених заходів.

Вимоги щодо відшкодування витрат на заходи задовольняються в порядку черговості, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в міру надходження коштів на основний рахунок підприємства-банкрута.

1.4. Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю.

Капіталізація платежів здійснюється для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд).

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином:

1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;

2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

3) витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

4) витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів I групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки;

5) витрати на пенсійне забезпечення - на підставі довідки відповідного органу соціального захисту населення;

6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) - з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації;

7) одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

До суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість підприємства-банкрута з виплат, пов'язаних із зобов'язаннями цього підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян: з одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та за лікарняними листами.

У разі неможливості документального підтвердження розміру середнього заробітку потерпілого, який отримав травму або професійне захворювання на підприємстві-банкруті, його середній заробіток визначається виходячи із середньої заробітної плати у відповідній галузі.

У вимогах Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров'ю через негативний вплив цього підприємства на навколишнє природне середовище, здійснюється виходячи із суми, визначеної рішенням суду.

2. Відповідальність фонду соціального страхування від нещасних випадків, страхувальників, застрахованих, а також осіб, які надають соціальні послуги, за невиконання своїх обов'язків. Інформація про страхування від нещасного випадку. Вирішення спорів.