5. Домашнє малювання учнів

Особливо складною формою позакласного керівництва є спостереження за домашньою роботою учнів. Педагогові необхідно регулярно переглядати, крім домашніх завдань, ще і малюнки учнів, виконані ними за власною ініціативою. Це дасть йому можливість зберегти творчий підхід школярів до роботи, направляти її й оберігати від впливу дурного смаку, фотографічності, натуралізму.

Переглядаючи самостійні роботи учнів, викладач у потрібному випадку підкаже нову тему, шляхи її рішення, пояснить учневі, що з цією задачею він справиться, нагадає, що автори відомих картин - великі художники-реалісти - завжди використовували натуру. Треба переконати учнів у тім, що запорука успіху у творчій роботі - регулярне малювання з натури. Паралельно з цим педагог указує, які постановки можна ставити, як їх вирішувати, які задачі може на себе взяти учень надалі.

Серйозну увагу треба приділяти роботам по декоративно-прикладному мистецтву. Розкриваючи особливості побудови орнаментів, різних малюнків для вишивок, оформлення альбомів, варто постійно виховувати естетичний смак.

Домашній побут учнів впливає на них по-різному. Є будинки, де усі говорить про міцність міщанських ідеалів "краси", де мають успіх вироби поганої ринкової продукції, усілякі слоники і кішечки, відлиті з гіпсу і розфарбовані фарбами, на стінах висять коврики з зображенням русалок і лебедів, вирізані з паперу серветки і т.п. Усе це накладає свій відбиток на психіку дитини, на його естетичні смаки, вчитель у дуже делікатній формі, на прикладах робіт таких учнів, розкриває недоліки їхнього художнього смаку.

Наприклад, дівчинка принесла малюнок для серветки з накопиченням квітів, пташок, метеликів, з дисгармонійними, кричущими сполученнями фарб. Педагог пояснює їй, що накопичення у візерунку і строкатість фарб ще не є ознакою краси, навпаки, часто більш просте і скромне рішення композиції виявляється більш красивим. Для прикладу вчитель показує малюнки народних візерунків, де кожна лінія, кожна пляма говорить про високий смак, що склався століттями.

Високий естетичний смак не відразу виникає, він формується під впливом багатьох факторів: навколишнього середовища, природи, архітектури будинків, інтер'єру і знайомства з творами живопису, музики, літератури і майстерності обдарованої людини, зокрема викладача. Словом, перед учителем малювання відкриваються багаті можливості вироблення методичних прийомів естетичного виховання, формування художнього смаку дітей.

6. Шкільні вечори-концерти

В останні роки радянська школа стала шукати нові шляхи і методи естетичного виховання. У цю роботу включилися не тільки вчителі малювання, але і вчителі історії, літератури, іноземних мов, музики і співу, фізкультури і праці. У деяких школах вони поєднуються і спільними зусиллями влаштовують дуже цікаві заходи: диспути, театралізовані лекції, спектаклі про видатних діячів науки і мистецтва, вечори-концерти. Працівники загальноосвітніх шкіл не раз поділялися своїм оригінальним досвідом естетичного виховання школярів на симпозіумах із проблем естетичного виховання. Тут робилися повідомлення про досить різноманітні і цікаві форми роботи з дітьми.

Для вчителя малювання, якщо він бажає бути організатором подібних заходів, більше всього підходять вечори-концерти, присвячені видатним художникам. Ряд учителів уже має багаторічний досвід подібної роботи з дітьми, і вони охоче поділяються цим досвідом з іншими.

Головну роль у проведенні вечорів-концертів грають діти: вони й організатори, і виконавці. Вони самі, звичайно під спостереженням дорослих, розподіляють між собою обов'язки: комусь доручають бути ведучим, організовують музикантів для участі в самодіяльному оркестрі, підбирають читців-декламаторів, художників-оформлювачів, освітлювачів. Ця робота надихає їх, загострює інтерес до того художника, якому присвячується вечір, змушує більш глибоко вивчити його біографію, його епоху. Крім того, такі вечори дають можливість залучати дітей до різних видів мистецтва в комплексі. Тут залучається одночасно і живопис, і література, і музика. Це робить особливо сильний вплив на емоційний світ дитини, дає яскраве, образне представлення про мистецтво тієї або іншої епохи.

На жаль, нерідко буває таке: коли юнакові починаєш говорити, наприклад, про добре знайомого йому композитора, він виявляє справжнє розуміння, але як тільки переходиш до художників, письменникам, ученим, що жив у той же час, цей юнак стає зовсім безпомічним, він не може представити їх усіх разом, зв'язати їх у часі. Вечори-концерти допомагають ліквідувати цей розрив, вони сприяють всебічному і гармонійному розвиткові особистості.

Вечори-концерти, де живе слово з'єднане з музикою і барвистою картиною, створюють хвилюючу й урочисту атмосферу в залі. Діти затаївши подих слухають своїх товаришів. Навіть ті, хто раніш зі зневагою відносився до занять по мистецтву, тепер починають відчувати на собі силу його впливу, переживати моменти співтворчості.