^{Лекція 4}

^{Заліковий модуль 1.}

^{Змістовий модуль 1. Професійна спрямованість учителя образотворчого мистецтва.}

Тема 4. Методика проведення занять з образотворчої діяльності; малювання з натури, за уявою по пам’яті, тематичне малювання, декоративна творчість, художнє конструювання, ліплення, бесіда

^План

1. ^{Види діяльності на уроках образотворчого мистецтва.}

2. ^{Зображення на площині.}

3. ^{Зображення в об’ємі.}

4. ^{Декоративно-прикладна діяльність.}

5. ^{Сприйняття та аналіз естетичних явищ в житті та мистецтві}

Матеріал з образотворчого мистецтва розподілений в певній послідовності з урахуванням розвитку учнів відповідно до їхніх вольових особливостей і досвіду нагромадженого на уроках образотворчого мистецтва. У зв’язку з цим співвідношенням види навчальної роботи протягом року змінюється.

Види діяльності і розподіл годин за видами художньої діяльності.

Види діяльності	Класи
	1	2	3	4
Зображення на площині	28	18	19	17
Зображення в об’ємі	10	10	9	8
Декоративно-прикладна діяльність	29(26)	6	6	3
Сприяння та аналіз естетич-них явищ в житті та мистецтві	-	6	6	3

Зображення на площині включає всі навчальні проблеми, включаючи малювання різними матеріалами (олівець, фарби, туш, фломастери, пастель, липова паличка), аплікацією з паперу, тканини, соломи, природних і штучних матеріалів, прикладну графіку (штампову, трафарет, гравюру по аплікації, гратографію).

Ліплення (зображення в об’ємі) має особливе значення в початковій школі, де руходотиковий компонент відіграє важливу роль розвитку зображувальної діяльності. Крім ліплення на таких уроках діти можуть працювати з природними матеріалами, створювати певні тематичні композиції в об’ємі. При роботі з природними матеріалами діти вчаться працювати в колективі, розумної поведінки в лісі, в полі. Розкривають для себе роль і значення лісу в житті людини.

Декоративно – прикладна діяльність включаючи елементи зображення на площині, ліплення, художнього конструювання і моделювання сприяє у школярів розвитку уявлень про зв’язок різних видів образотворчої діяльності малюнка, ліплення, декорування на виробництві у художньому вираженні оточення навколишнього середовища, предметів побуту в архітектурі.

Сприймання мистецтва і об’єктів навколишньої дійсності покликане служити усесторонньому розвитку особистості школяра, збагачення духовного світу. Але основна мета навчання і виховання учнів засобами мистецтва – формувати естетичне ставлення учнів до природи, праці і життя, виховувати інтерес і любов до мистецтва, потребу у спілкуванні з ним і формувати на цій основі морально естетичний ідеал особистості, розвивати образне сприймання, логічне мислення, просторове уявлення, фантазію, комбінаторні здібності, виховувати інтерес до створення на реальну і фантастичну тематику, розвиток сприймання кольорів, окомір, гостроту зору, зоро-рухові координації та розширення сенсорного досвіду дітей.

Основними видами діяльності є:

- зображення на площинні ( до нього відносяться малювання з натури, за уявою , по пам'яті, декоративне малювання, рельєфне ліплення, аплікація);

- зображення в об'ємі (ліплення, конструювання, моделювання);

• декоративно - прикладна діяльність (малювання узорів, конструювання, моделювання);

• сприймання на аналіз естетичних явищ в житі і мистецтві (вчитель проводить бесіди, показує картини, відкреслює свою розповідь музичним супроводом або літературними уривками цим самим виховує любов в учнів до народного мистецтва).

^{Малювання з натури}

Уроки малювання з натури сприяють виробленню правильних понять

і уявлень про предметний світ. Звичайно правильні поняття не відразу і не

повністю засвоюються учнями безпосередньо на заняттях.

« Натура » - латинське слово, переводиться « природа», «гральна дійсність». Натурою - предметом зображення може бути все існуюче тобто все, що має свою форму.

Малювання з натури, залишаючи людину на одинці з предметом, змушує задуматись над його формою і змістом, визначити його ознаки ц властивості. Робота з натури не тільки розширює реальну дійсність - вона дозволяє зображувальними засобами закріпити образи певних вивчених речей і явищ їх сутність і красу. Ці якості дали можливість малюванню з натури стати одним з головних способів навчання зображення. Ще в старій російській школі на перших етапах навчання, малювали часто живу натуру.

Сьогодні ж малювання з натури має велике значення в художньому розвитку учнів. Важливо правильно організувати урок малювання з натури від правильної умілої організації залежить подальше проведення уроку. Перш за все учень повинен добре бачити саму натуру, предмет чи об'єкт, який малює. Після цього вивчити її і визначити головні особливості. Проаналізувати їх, охарактеризувати пропорції натури, колір. Ще перед початком уроку вчитель повинен належно підготувати учнів до роботи. Розмістити натуру, створити освітлення провести вступну бесіду.

Якщо малюють діти з натури пейзаж на березі річки чи озера, то обов'язково провести інструктаж по техніці безпеки. Вчитель чітко показує мету роботи учнів.

Важливе значення має сама послідовність виконання малюнка з натури що полягає в додержанні правила «від загального до окремого і від окремого до загального знов». Це стосується як лінійної побудови зображення, так і виявлення об'єму світлотінню, завершення роботи кольором.

Перш ніж зображувати будь - який предмет, учень повинен навчитися аналізувати його форму, розбиратися, з яких частин вона складається і водночас не випускати з уваги головного - характеру обрисів предмета в цілому. «Цілісність» зорового сприйняття є найважливішою умовою зображення з натури.

Проте намалювати предмет відразу не можна, а зображення окремих частин обов'язково призведе до помилок. Тому треба спочатку усі деталі зображувальної натури звести до найпростішої характерної форми і починати свій малюнок « від загального» вже першокласники повинні заповнити , що насамперед слід визначити місце узагальненої форми предмета на аркуші паперу. Для цього спочатку треба позначити межі майбутнього малюнка, визначити його « габаритні» розміри по висоті і ширині, а також якщо маємо справу з групою предметів, відношення розмірів окремих предметів та їх основних частин. Уточнивши загальну форму, можна промальовувати деталі, не випускаючи з уваги характер натури. Завдання по малюванню з натури бувають двох видів: розраховані на довготривале виконання (1-3 уроки) і короткотривале (5-15 хв) начерк. Начерки і замальовки можуть виконуватися на початку, всередині в залежності від цілей і складу уроку. З метою розвитку у школярів зорової пам'яті і просторових уявлень треба, як можна частіше на уроках малювання з натури давати завдання малювати по пам’яті і за уявою. Малювання з натури привчає до свідомості, дисципліни й організованості, розвиває емоцІЇ, поглиблює розуміння естетичних якостей реальних предметів. В учнів виробляється свідоме ставлення до натурального малювання. Виховується стала увага в учнів. Слід стежити, щоб діти не перевтомлювались, особливо в першому класі коли діти ще не звикли правильно сидіти, тримати олівець, довго малювати. На уроках здійснюється і вдосконалюється спостережливість в процесі зображення предметів з натури. Спостережливість це вміння бачити натуру, помічати в ній головне, характерне, тобто вміння визначати пропорції", світлотінь, колір, особливості конструктивної побудови, його просторового розміщення. В процесі роботи малювання з натури загострюється зір, тренується пам^’ять. Малювання з натури в школі найчастіше виконується аквареллю або простим олівцем. Натуральні постановки розмішуються нижче лінії горизонту.

^{Малювання по пам’яті}

Характеризується тим, що об'єкт зображення відсутній, не знаходиться перед очима художника. Звісно уявлені образи менш конкретні й повні, ніж образи, які ми сприймаємо, тому роботи виконані за уявою мають дещо загальний характер. їх індивідуальність залежить від умов, які формували цей образ. Малювання за умовою розвиває зорову пам'ять; насичує мислення яскравими образами і сприяє розвитку фантазії.

Малювання по пам'яті це відтворення будь-якого об'єкта в тому просторовому положенні в якому він був під час зорового сприймання.

Під час малювання по пам'яті виховується любов до образотворчого мистецтва, здійснюється естетичне виховання, любов до праці. Розвиває індивідуальну обдарованість учня, своєрідне сприймання навколишнього світу: виразність композиційного сприймання.

Розвитку уяви сприяють: екскурсія, бесіда, технічні засоби навчання, наочність. Тільки після сприйняття певного об'єкта і аналізу особливостей учень може вдало відтворити по пам'яті на аркуші паперу.

При проведенні уроків малювання по пам'яті, вчитель повинен чітко вказати мету і тему уроку. Якщо цього вимагає урок провести попереднє спостереження за об'єктами, або задати домашнє завдання поспостерігати за предметом чи явищем.

^{Тематичне малювання}

Тематичне малювання направляє увагу учнів на предмети навколишньої дійсності, на образи літературних творів, вчить дітей відтворювати побачене і прочитане. Тематичне малювання - найцікавіший вид діяльності, це є творчий вид, адже учні ілюструють літературні твори, створюють відповідні сюжети на задану тему. Серед виховних завдань на уроках тематичного малювання можна виділити:

• розвиток зорової пам'яті

• образне мислення;

• виховання художнього смаку;

• розвиток творчих здібностей;

• цікавість і любов до образотворчого мистецтва.

Малювання на теми дає учням можливість примінити вміння, передати свої думки і уявлення засобами образотворчого мистецтва, вчить іх користуватися малюнком, як графічною мовою, мовою художніх образів. Тематичне малювання привчає дітей до самостійної роботи, дає можливість повніше виразити свої думки і почуття.

Малюнках, композиціях, діти безпосередньо відтворюють свої враження і свій спосіб відтворення світу цей вид роботи діти можуть виконати тільки після певного спостереження читання літературних творів. Збагачують себе певними знаннями про навколишню дійсність. Завдання вчителя на уроках тематичного малювання, якомога більше зацікавити темою, сюжетом, епізодом. Вчитель повинен попередньо провести бесіду, завдань якої сформувати творчий задум дітей. В процесі бесіди використовуються літературні твори, художні фотографії, музичний супровід. Для створення відповідної композиції ми повинні учням демонструвати зразки професійних художників на дану тему.

Послідовність виконання тематичної композиції:

1. пояснення теми вчителем;

2. вибір сюжету;

3. композиційне вирішення;

4. спостереження навколишнього життя у зв'язку з темою;

5. начерки на тему;

6. виконання ескізу композиції олівцем і в кольорі.

Виконання тематичної композиції потребує не тільки певних умінь і навичок малювання предметів побуту, інтер'єру, пейзажу, тварин, фігури людини, алей і фантазії хорошої зорової пам'яті, спостережливості. Тому потрібно спочатку робити тематичний малюнок поставити собі рад задач; пригадати зображаючи сюжет в житті, уявити його, пригадати відчуття і переживання, які сприймали в реальності. Потрібно щоб вчитель привчав дітей спостерігати в житті, як сидить група молоді в автобусі, як першокласники с переживанням ідуть в сонячний осінній день в школу, як молода мама схилилася над маленьким дитям в колисці. Нерідко в житті можна зустріти вже готову композицію.

^{Декоративно-прикладна діяльність}

Один з найдавніших видів творчості людства Основними видами декоративно - оформлюючи робіт з якими ознайомляться учні являються:

• декоративно-прикладне мистецтво;

• декоративно-оформлюючі роботи;

• оформлення шкільних приміщень;

Загальними особливостями творів декоративно-прикладного мистецтва є:

• яскраво виражена умовність;

• взаємозв'язок форми і матеріалу з якого виготовляють річ;

- єдність декоративно - художнього оформлення і утилітарного, практичного значення речення.

Завдання декоративного малювання:

- копіювання на око простих декоративних мотивів народних узорів;

- створення орнаментів.

Найкращих виховних результатів домагаються ті школи, в яких дітей привчають до народного мистецтва

Потрібно пам'ятати, що використання на цих уроках місцевих і національних традицій ДПМ розвиває у дітей відчуття патріотизму, гордості за свій народ, його майстерність, трудолюбство. З цією ціллю необхідно знайомити дітей з чеканкою, вишивкою, різьбою по дереві, народними іграшками.

Учні молодших класів спочатку створюють орнаменти за зразками, за допомогою найпростіших форм, а згодом створюють власні узори. Декоративні роботи створюються на основі декоративної переробки форм зображених з натури об'єктів - листя, квіти, метелики, жуки, ягоди. В шкільну програму включені поняття ритм, гармонічність, кольорові відношення, зорова рівновага форм і кольору, смужка, квадрат, симетрія.

Лекція 8

Заліковий модуль 2.

Змістовий модуль 3. Планування навчально-виховної роботи