3. Організації групи Світового банку

Світовий банк — це кредитна установа, яка складається із 5 тісно пов'язаних між собою організацій, що входять до системи ООН. Мета Світового банку полягає у сприянні економічному роз­виткові на користь найбідніших верств населення в країнах, що розвиваються. Світовий банк надає позики країнам з метою зни­ження рівня бідності і фінансування інвестицій, які сприятимуть економічному зростанню.

До групи Світового банку входять такі інституції:

— Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), створе­ний у 1945 р. з метою надання кредитів відносно багатим країнам, що розвиваються.

— Міжнародна асоціація розвитку (МАР), заснована в 1960 році з метою надання кредитів на особливо пільгових умовах найбідні-шим країнам, що розвиваються.

— Міжнародна фінансова корпорація (МФК), створена в 1956 році для сприяння економічному розвитку в країнах, що роз­виваються, через надання підтримки приватному сектору.

— Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАГІ), створене в 1988 році, діяльність якого спрямована на підтримку іноземних інвестицій у країнах, що розвиваються. БАГІ забезпе­чує гарантії інвестицій, захищаючи інвесторів від втрат, викли­каних такими некомерційними ризиками, як війна або націоналі­зація.

— Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС), створений у 1966 році з метою сприяння збільшенню потоків між­народних інвестицій шляхом надання послуг з урегулювання супе­речок між урядами та іноземними інвесторами.

1. Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) створе­ний 1945 р. Членами МБРР можуть бути тільки члени МВФ. До складу МБРР входить 188 держав (на 2013 р.). В т.ч. Україна (1992).

До головних цілей і завдань Банку належать:

— сприяння реконструкції і розвитку країн—членів шляхом за­охочення капіталовкладень для виробничих цілей;

— заохочення приватних іноземних капіталовкладень, надання позик на розширення виробництва;

— сприяння довгостроковому збалансованому зростанню між­народної торгівлі та підтримка рівноваги платіжних балансів шля­хом заохочення міжнародних капіталовкладень для розвитку вироб­ничих ресурсів країн—членів Банку.

Банк є виконавчою організацією реалізації проектів технічної допомоги, фінансованих Програмою розвитку ООН (ПРООН) і пов'язаних з розвитком сільського господарства та сільського будів­ництва, енергетики та економічного планування. Ураховуючи еко­номічну ситуацію в багатьох країнах—членах, Банк на сучасному етапі спрямовує технічну допомогу переважно на інституційний розвиток і розробку макроекономічної політики.

До основних завдань МБРР належить кредитування конкретних об'єктів (транспорту, зв'язку, енергетики) на основі їх відбору. Кредити Банку покривають у середньому лише близько 30 % зага­льної вартості проектів. Проекти, яким Банк надав підтримку, отримували також фінансування з інших джерел — від урядів вла­сних країн, багатосторонніх фінансових та експортно-кредитних інституцій, що безпосередньо фінансують купівлю товарів і послуг, а також з таких приватних джерел, як комерційні банки.

Джерелами формування ресурсів МБРР є:

1. Статутний капітал, що накопичується передплатою країн-членів (квота України складає 0,8% капіталу банку, США – 17% , Японії – 6, 24% . Росії, Канади, Саудівської Аравії, Індії та Італії – по 2,99%;

2. Позикові кошти;

3. Платежі в рахунок погашення боргу.

За класифікацією МБРР весь запропонований портфель кредитів поділяється на інвестиційні та системні кредити. Інвестиційні кредити виділяються банком для фінансування галузевих проектів розвитку (енергетики, транспорту, сільського господарства, вугільної промисловості). За останні роки все більше коштів направляється банком на розвиток освіти, охорони здоров’я та соціальної сфери. Серед інвестиційних кредитів новими продуктами адаптаційні програмні кредити (adaptable program loans) і кредити на навчання інновації (learning and innovation loans) для підтримки невеликих “пілотних” проектів нарощування економічного потенціалу. За інвестиційними проектами схема фінансування Світового банку побудована на тендерній основі.

Системні кредити виділяються Банком на фінансування проектів структурної перебудови (adjustment loans) економіки терміном на 2-3 роки. Серед системних кредитів також появилися нові види: програмні кредити на структурну перебудову (Programmatic Structural Adjustment Loan) і спеціальні кредити на структурну перебудову сектора (Special Structural Adjustment Loan). Системні проекти призначаються для реформування секторів економіки, і кошти за траншами направляються через казначейства країн – членів та реалізацію проектів.

Системні кредити поділяються на такі види:

• структурного регулювання — на фінансову підтримку транс­формації економічної політики і здійснення інституційних ре­форм у країнах, що отримують кредити;

• структурної перебудови сектора — на підтримку змін у політи­ці й інституційних реформ у найважливіших секторах;

• кредити на відбудову — на підтримку урядової політики ре­форм, спрямованих на розвиток приватного сектора;

• кредити на скорочення заборгованості — на допомогу країнам з високим рівнем заборгованості

За класифікацією Світового банку Україна належить до третьої категорії країн (середній рівень доходів). Для таких країн строк погашення кредитів становить 17 років з пільговим періодом 5 років, протягом яких сплачуються лише проценти. Ставка проценту може бути фіксованою або плаваючою з прив'язкою до ставки ЛІБОР^. Проценти за позиками Світового банку, які до цього часу залучені Україною, сплачуються за плаваючою ставкою. З урахуванням загальної маржі Світового банку ставка процентів для України становить близько 6,5% річних.

Упродовж багатьох років в Україні перебуває в стадії реалізації цілий ряд проектів міжнародних фінансових організацій, що стосуються питань удосконалення системи соціальної допомоги держави населенню, рекон­струкції та розвитку елементів інфраструктури та енергетики, вдоско­налення системи управління державними фінансами тощо. Кошти на ці проекти, як правило, є позиками, які отримані Україною і повинні бути повернені. Тому Рахункова палата щороку проводить як фінансові аудити, так і аудити ефективності використання коштів на реалізацію тих чи інших проектів.

ПРИКЛАД. Проведеним аудитом ефективності виконання у 2011 році Проекту удосконалення системи соціальної допомоги, що підтримується позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку встановлено, що за 6 років реалізації Проекту (замість передбачених 2,5 року) станом на кінець 2011 року не були використані кошти у сумі 13 млн. дол. США, або 13 відс. від суми позики (99,4 млн. дол. США). Фінансові втрати у вигляді комісій­них за зобов'язання на невикористану частину позики, за розрахунками, становили понад 1,5 млн. гривень. Як наслідок, 100-відсоткової готовності до роботи в умовах єдиної тех­нології прийому громадян не досягнуто в жодній області.

У ході проведення аудиту річних фінансових звітів за 2011 рік у рамках позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку на впровадження Проекту «Модернізація державної податкової служби України-1» встанов­лено, що складені Державною податковою службою України звіти за 2011 рік містили ряд порушень і недоліків у ході виконання проекту.

За результатами аудиту ефективності використання коштів позики, отриманої під державні гарантії для створення Національної супутникової системи зв'язку та коштів державного бюджету, спрямованих на її обслуговування, встановлено, що у 2010-2012 роках Державним космічним агентством України як державним замовником та державним підприємством «Укркосмос» як позичальником і замовником робіт не забезпечено ефектив­ного використання коштів для реалізації Проекту зі створення Національної супутникової системи зв'язку України, на який вже витрачено 190,6 млн. дол. США кредитних коштів та 106,2 млн. грн. коштів державного бюджету.

2. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) формально вважається незалежною від МБРР, оскільки має самостійний Статут і фінансо­ву базу, проте фактично є фондом фінансових ресурсів, яким керує МБРР. МАР надає позики лише урядам найбідніших країн, що роз­виваються, обсяг ВНП на одного мешканця яких не перевищує 1305 дол. США. Позики МАР є безвідсотковими і підлягають спла­ті протягом 35—40 років. Ресурси, які позичає МАР, формуються за рахунок внесків від розвинутих країн, внесків, які надходять від доходів МБРР, а також за рахунок погашення наданих МАР кре­дитів.

Головними цілями функціонування МАР є:

• надання довгострокових кредитів найбіднішим країнам, що розвиваються;

• сприяння економічному розвитку, підвищенню рівня життя в найменш розвинених країнах—членах Асоціації;

• сприяння підвищенню продуктивності праці в країнах з най­нижчими річними доходами у розрахунку на одну особу.

До основних функцій та завдань Міжнародної асоціації розвит­ку належать:

• кредитування проектів у найбідніших та найменш кредито­спроможних країнах для їх економічного розвитку;

• проведення експертизи фінансових проектів для оцінки ефек­тивності використання фінансової допомоги;

• сприяння країнам—членам у проведенні економічних ре­форм; розвитку у сфері екології; у боротьбі із зубожінням населення.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) є фондом Світового банку для найбідніших країн. МАР - один з найбільших джерел допомоги розвитку у світі. Її кошти спрямовуються на підтримку заходів щодо розвитку охорони здоров'я та освіти, інфраструктури та сільського господарства, економіки та інститутів у 82 найменш розвинутих країнах в світі, 40 з яких знаходяться в Африці. У цих країнах проживає 2,5 мільярда чоловік, 1 мільярд з яких живе менш ніж на 1,25 дол. США в день.

Будучи одним з найбільших у світі джерел зовнішнього фінансування на цілі розвитку охорони здоров'я, освіти та інфраструктури, а також відновлення та реконструкції після стихійних лих, МАР відіграє надзвичайно важливу роль у досягненні прогресу в реалізації Цілей розвитку тисячоліття до 2015 року і порядку денному на період після 2015 року.

У 2013 році загальний обсяг коштів, зарезервованих МАР, склав 16,3 млрд дол. США і був спрямований на фінансування програм у галузі охорони здоров'я, освіти та сільського господарства, а також на розвиток транспорту, енергетики, водопостачання та інфраструктури інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

МАР - це інвестиції в сприяння зростанню, створенню робочих місць і нових можливостей у країнах, що розвиваються.

Близько однієї п'ятої фінансування МАР надається у вигляді грантів, а інша частина - у формі безвідсоткових довгострокових кредитів.

Поповнення коштів МАР здійснюється кожні три роки як розвинутими, так і країнами, що розвиваються,- донорами. Внески до МАР вносять дві інших установи Світового банку - МБРР і МФК.

В останньому поповненні бюджету МАР на загальну суму 49,3 млрд дол. США на період з 1 липня 2011 року по 30 червня 2014 року взяли участь 52 країни. Колишні одержувачі коштів МАР, такі як Китай, Єгипет, Корея і Туреччина, в даний час є донорами МАР.

МАР є ефективним інструментом залучення додаткових ресурсів від донорів, урядів країн-одержувачів допомоги, приватного сектору та інших членів Групи організацій Світового банку, який допомагає поліпшити результати та посилити вплив, а також скоротити фрагментарність допомоги.

Результати діяльності МАР

За період з 2003 по 2012 рік МАР забезпечила доступ більш ніж 117 мільйонів людей до базового пакету медичних, дієтологічних або демографічних послуг; вакцинацію майже 600 мільйонів дітей; та передпологовій догляд для більш ніж 195 мільйонів вагітних жінок.

За період з 2002 по 2012 рік фінансування МАР допомогло забезпечити доступ 123 мільйонів чоловік до поліпшеним джерел води і підготувати понад 3,5 мільйона вчителів.

За період з 2000 по 2010 рік МАР забезпечила понад 105 мільйонів дітей новими або відремонтованими шкільними приміщеннями. Фінансування МАР підтримало одне з найбільш масштабних розширень охоплення шкільним навчанням за всю історію, включаючи значне підвищення коефіцієнта зарахування до школи дівчаток.

3. Міжнародна фінансова корпорація (МФК) заснована 1956 р. є однією з організацій Групи Всесвітнього банку і найбільшим установою в області глобального розвитку, яке працює виключно з приватним сектором країн. Членами МФК є 184 (в т.ч. Україна – 1993 р.) держави-члена, які визначають загальну політику МФК.

Діяльність Корпорації в більш ніж 100 країнах дозволяє компаніям та фінансовим установам на ринках, створювати робочі місця, забезпечувати податкові надходження, удосконалювати корпоративне управління та покращувати екологічні показники діяльності, а також сприяти місцевим громадам.

ДЕВІЗ IFC: люди повинні мати можливість подолати бідність і змінити своє життя на краще.

Стратегічні пріоритети IFC:

• Загострити увагу на ринках з підвищеним рівнем ризику

• Вирішувати пов'язані зі зміною клімату проблеми і забезпечувати екологічну і соціальну стійкість

• Усувати перешкоди для розвитку приватного сектора у сфері інфраструктури, охорони здоров'я, освіти, а також в системі продовольчих надходжень;

• Розвивати місцеві фінансові ринки

• Будувати довгострокові клієнтські відносини в країнах з ринковою економікою, що формується.

Щоб стати членом IFC, країна повинна:

• Бути членом Світового банку (МБРР);

• Підписати Статті угоди IFC; а також

• Здати на зберігання в Секретаріат Групи організацій Світового банку Ратифікаційну грамоту про приєднання до Статей угоди IFC.

4. Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАГІ) створене як філія Світового банку 1988 р., є фінансово незалежним, скла­дається зі 179-ми держав—учасниць (25 розвинені країни і 154 країни, що розвиваються). Україна – з 1995 р.

Головними цілями БАГІ є:

— надання гарантій на інвестиції, скеровані на виробничі цілі, переважно в країнах—членах, що розвиваються;

— страхування і перестрахування від некомерційних ри­зиків;

— сприяння розробці проектів і забезпечення їх обґрунтованості з погляду потреб конкретної країни;

— надання технічної допомоги з метою стимулювання інозем­них інвестицій у країни, що розвиваються;

— інформаційно-консультаційна діяльність.

До основних напрямів та завдань діяльності Багатостороннього агентства гарантії інвестицій належать:

• гарантії захисту від втрат у результаті: неконвертованості мі­сцевої валюти; експропріації власності в країні перебування; війни чи громадських заворушень; порушення контракту з боку контр­агента країни перебування;

• здійснення операцій зі спільного страхування чи перестраху­вання: інвестицій у країнах, які не підлягають такому страхуванню, іншими страхувальниками; обслуговування інвесторів, які не ма­ють доступу до інших офіційно визнаних страхувальників;

• надання гарантій міжнародним консорціумам;

• сприяння країнам, що розвиваються, у: розробці проектів і підготовці заявок на надання гарантій; забезпечення заявок на на­дання гарантій; розробці техніко-економічних обґрунтувань, зок­рема, у фінансовому, економічному, екологічному аспектах;

• сприяння країнам, що розвиваються, у залученні прямих іноземних інвестицій: надання консультаційних послуг щодо створення сприятливого «клімату» для іноземних інвестицій; розповсюдження інформації про нові інвестиційні проекти; на­дання технічної допомоги; допомога в розробці маркетингових програм.

5. Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС) International Center for Settlement of Investment Disputes. Заснована в 1966 p., 158 країн підписали Конвенцію МЦУІС, Україна є членом з 2000р. Місцезнаходження — Вашингтон.

Головна мета — сприяти притоку іноземних капіталів шляхом створення умов для примирення й урегулювання спорів між урядами й іноземними інвесторами. МЦУІС не є кредитною організацією в прямому розумінні слова; через це його не завжди включають до Групи Світового банку, хоча за цілями й організаційно він з нею пов'язаний.

Центр виступає в ролі арбітра між інвестором й урядом країни в разі виникнення конфлікту. Процес урегулювання інвестиційних спорів має дві форми: примирення й арбітраж. Примирення досягається в тому випадку, якщо вдається переконати обидві сторони у можливості вирішити конфлікт узгоджено, через взаємні поступки. Якщо ж примирення неможливе, то МЦУІС виносить аргументоване рішення на користь однієї з сторін; така процедура має назву арбітражу.