5.3.5 Монтаж покришки в диск і накачування
1. Відвернути ковпачок вентиля і стрижень, надіти на вентиль форсунку для накачування покришок і переконатися, що вона добре увійшла до паза.
2. Переконатися, що діаметри диска і покришок підходять один до іншого.
3. Переконатися, що диск і покришка достатньо змащені, і якщо це не так, змастити їх.
4. Подавайте повітря в покришку невеликими об'ємами, постійно перевіряючи тиск на манометрі пістолета, до тих пір, поки покришка не встановитися належним чином в диску. Особливу увагу слід приділяти під час цього процесу дискам, які передбачені з насадкою, що захищає покришку від зісковзування.
5. Продовжувати процес, подаючи повітря невеликими об'ємами і періодично перевіряючи тиск, поки в покришці не буде досягнутий бажаний тиск.
5.4 Порядок виконання роботи
1. Ознайомитися з призначенням, будовою і роботою існуючого обладнання для монтажу (демонтажу) шин.
2. Вивчити будову і роботу шиномонтажного стенду.
3. Провірити наявність масла у фільтро-маслорозпилювачі і у випадку необхідності, відрегулювати натяг клинового пасу; перевірити роботу стенду.
4. Провести демонтаж та монтаж колеса.
5.5 Контрольні запитання
1. Причини зносу шин. Способи визначення дефектів шин.
2. Техніка безпеки при виконанні шиномонтажних робіт.
3. Призначення, будова і робота шиномонтажного верстата SICE S-406.
4. Які перевірки і регулювання необхідно провести перед демонтажем
(монтажем) шин ?
Звітний бланк до лабораторної роботи №5
Група |
Курс |
Лабораторна робота №5 |
||||
|
|
Технічне обслуговування шин автомобілів |
||||
Прізвище студента |
||||||
|
||||||
1) Технічна характеристика обладнання
2) Результати виконання лабораторної роботи
3) Заключення про якість виконаної огляду шин. |
||||||
Роботу прийняв |
|
Дата |
|
Підпис |
|
|
Лабораторна робота №6 Балансування коліс автомобілів
Мета роботи: вивчення методики діагностування коліс автомобілів.
6.1 Теоретичні основи
Прийнято розрізняти статичний (рис. 6.1, а) і динамічний (рис. 6.1, б) дисбаланс коліс автомобілів. У першому випадку можна зробити балансування колеса, вільно встановленого на осі: важке місце зрівноважити вантажами на діаметрально протилежній стороні колеса. Але для сучасного швидкісного автомобіля цього мало. Статично урівноважене колесо може бути не урівноважене динамічно. Якщо “важке місце” зміщене убік від площини симетрії шини на відстань l, те його відцентрова сила Рцб прагне "перекинути" обертове колесо моментом Рцб·l. Виходить, що врівноважуючий вантаж повинний розташовуватися так, щоб створити рівний по величині момент зворотного напрямку.
а ) б)
а – статичний дисбаланс колеса; б – динамічний дисбаланс колеса
Рис. 6.1 – Дисбаланс коліс автомобілів
Ще один фактор, здатний викликати вібрацію, – радіальне і бічне биття колеса унаслідок відхилень його форми від креслярського. Чим більше радіальне биття колеса, тим сильніше воно трясе вузли підвіски, керування, а через них і кузов. Сучасні норми обмежують його величиною 1,0 мм. Вважається, що при цьому порушувана колесом вібрація мало позначається на стані машини, відчуттях водія і пасажирів. Але у колеса є й осьове биття – при кожнім оберті пляма контакту трохи зміщається праворуч-ліворуч, передаючи на кермо змінну силу – і воно коливається. Норма для осьового биття колеса – не більше 1,5 мм.
Іноді у нових шин зустрічається уроджений дефект (рис. 6.2). Зсув
"половинок" хоча б на півміліметра викликає при коченні змінні сили в контакті з
дорогою, що вкрай небажано. Схема, показана на рис. 6.2 – найпростіша. В дійсності будь-яке реальне колесо має не тільки якийсь залишковий дисбаланс – статичний і динамічний, але й похибки форми, та й твердість шини по колу нерівномірна. До того ж разом з колесами обертаються масивні деталі – гальмові диски, приводи.
На великих швидкостях обертання шина відчутно деформується від доцентрових сил, і тоді дефекти її каркаса, брекера, протектора можуть виливатися в додатковий дисбаланс. Чим більше залишковий дисбаланс колеса, тим більше трясе автомобіль: вертикальну вібрацію якого згладжує амортизатор, горизонтальна вібрація може передаватися на кермо.
Сьогодні навіть самі найпростіші стенди для балансування коліс автомобілів вимірюють дисбаланс із високою точністю (до 1 грама) і мають спеціальні програми для легкосплавних коліс. Більш складні пристрої здатні виконати й оптимізацію.