Ефекти соціалізації

Психологічні прояви, що свідчать про міру та гли­бину соціалізації людини, виз-начаються як ефекти соціа­лізації. Вони зумовлені суб’єктивними уявленнями про со­ціально-психологічні особливості, які повинна мати людина для виконання певної со-ціальної ролі. Ці уявлення форму­ються у свідомості людини як певні еталони, з пози-ції яких вона оцінює рольову поведінку інших людей. Соціальні ета­лони разом зі сте-реотипами, установками, нормами, тради­ціями розглядаються як стабілізуючі факто-ри психіки.

Еталони виконують функцію «мірки» в оцінці оточуючих і являють собою пер-соніфіковане вираження морально-етич­них, демографічних та інших уявлень про те, як мають ви­глядати та поводитися, виконувати обов’язки й реалізувати свої права лю-ди, які входять до певної соціальної спільноти. Еталони завжди позначені відбитком життєвого шляху кон­кретної людини, а з набуттям соціального досвіду збагачу­ються і переосмислюються. Так, під час дослідження ста­новлення соціального еталона, пов’я-заного з уявленням про солдата, були встановлені суттєві вікові та професійні відмін-ності. Діти дошкільного віку виділяли зовнішні ознаки (форма, зброя), молодші шко-лярі — функціональні ознаки (стріляти), підлітки — передовсім вольові ознаки, юна-ки — характерологічні та мотиваційні якості. Самі солдати виді­лили передусім кому-нікативні характеристики, офіцери — характерологічні та професійні (уміння, навич-ки).

У всіх людей у зв’язку з конкретним характером діяль­ності та спілкування фор-муються спеціальні еталони, кіль­кість їх зростає. Спостерігається співіснування ета-лонів, що розрізняються за ступенем відповідності їхньому змісту та сутності тих лю-дей, які оцінюються за допомогою цих ета­лонів.

Крім еталонів, які дають змогу класифікувати інших лю­дей за тією системою «типів», що склалася в людини, мо­жуть бути виявлені також певні групи рис, власти-востей, що приписуються особам, які виконують певні соціальні ролі. Це явище було названо стереотипізацією. У стереотипах виявляються знання людини про певний народ, клас, вік, професію.

Стереотипи представників різних соціальних, демогра­фічних груп, крім спіль-них рис, мають і суб’єктивні відмін­ності. Стереотипи спрацьовують уже тоді, коли люди відріз­няються лише за зовнішніми фізичними ознаками. Нерідко судження про нову, незнайому людину зумовлене уявлен­ням про певну національно-етнічну групу, до якої зараху­вали цю людину на підставі зовнішнього вигляду. Але чим краще знали певну національно-етнічну групу, до якої нале­жала людина, тим рідше застосовували спрощені групові стереотипи (В. Панфьоров).

Не менше значення у формуванні образу іншої людини мають стереотипи, по-в’язані з суспільно-професійним ста­тусом.

Стереотипи виконують ряд позитивних функцій у про­цесі спілкування. Це прискорення категоризації за окремими ознаками, що полегшує процес спілкування, та здійс­нення захисної функції, що дає змогу людині «сховатися» за стереотип, коли вона стикається з чимось новим, чого не здатна зрозуміти. Недоліком стереотипізації можна вважати спрощеність підходу до людей та соціальних явищ, певну консерва-тивність процесу мислення.