Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Самостійна робота № 2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
180.22 Кб
Скачать

Відносини між особистостями в групі

Важливий аспект у життєдіяльності колективу, знання якого має важливе практичне значення для кожного, хто працює з людьми, є від­носини між людьми в групі.

Ці відносини неминуче виникають між членами колективу під час спілку-вання та взаємодії в процесі реалізації завдань, на виконання яких спрямовуються їхні зусилля.

Мета діяльності, її мотиви, організація дій співпрацівників визна­чають ха-рактер відносин, що складаються в групі.

Відносини між особистостями мають складну структуру. У цій структурі діють не лише об’єктивні чинники (характер мети, умови для її досягнення, особ-ливості керівництва, відносини між членами гру­пи, що склалися), а й суб’єктивні (рівень свідомості та самосвідомості членів колективу, рівень їх домагань, індиві-дуально-психологічні осо­бливості, здібності та ін.).

Головний метод дослідження взаємовідносин у колективі – спо­стереження. Воно дає змогу всебічно з’ясувати змістовність життя в групі, її структуру, рівень розвитку, статус окремих членів. Плідними для вивчення колективів є також різні форми анкетування, опитування, інтерв’ю, результати яких дають уявлення про цінності групи, бачення її членами різних аспектів життя певної спільності.

Ефективним інструментом оперативного вивчення міжособистісних відно-син є запропонований американським психологом і мікросоціологом Дж. Морено метод соціометрії. Засадовим для нього є принцип синтонності – емоційних по-тягів і симпатій, які виявляються у відно­синах між членами групи і визначають їх характер.

Процедура соціометричного дослідження полягає в тому, що кожному члену групи пропонується відповісти на запитання «З ким би ти хотів...?» Воно може стосуватися будь-якої сфери людських взаємовідносин.

Критерії вибору можуть бути сильними і зорієнтованими на істотні психо-логічні якості особистості – її моральні принципи, силу характе­ру, вольові та інте-лектуальні здібності, наприклад:

«З ким би ти пішов у розвідку?»

«До кого б ти звернувся по допомогу для розв’язання конфліктної ситуа-ції?» тощо.

Критерії можуть бути слабкими, коли це стосується обрання парт­нера для розваг, відпочинку або для забезпечення психологічного ком­форту. Такими мо-жуть бути запитання: «З ким би ти хотів проводити своє дозвілля?», «З ким би ти хотів сидіти за однією партою?». При цьому надається можливість виявити міру бажаності партнера, якого обирають, пропонується послідовний потрійний вибір за принципом: «дуже бажаний», «бажаний», «менш бажаний».

Отримані результати – вибори – занотовуються до соціометричної матриці й аналізуються шляхом підрахунку кількості виборів щодо кожного члена групи.

Інформація може бути математично опрацьована і виражена графіком-соціо-грамою. Популярність членів групи, їх статус має такий характер вираження: «зірки» – ті, кого обирають найчастіше, поступа­ються їм «бажані», що мають по три-чотири вибори.

Менш популярних називають «мало бажані» – один-два вибори, поза полем вибору залишаються «ізольовані», з якими ніхто не бажає співпрацювати. Пред-ставники останньої підгрупи становлять контин­гент підвищеного соціально-психо-логічного ризику й потребують особ­ливої до себе уваги та розуміння.

Проте результати соціометрії не є вичерпно інформативними і не завжди розкривають справжні мотиви, якими керуються члени групи, обираючи одних партнерів та ігноруючи інших.