
Література
1. Максименко С.Д. Загальна психологія: Підручник. – 2-те вид., переробл.
доп. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – С. 218 – 231.
2. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Підручник: У 2 кн. Кн. 1:
Соціальна психологія особистості і спілкування. – К.: Либідь, 2004. –
С. 160 – 308.
3. Трофімов Ю.Л. та ін. Психологія: Підручник. – 3-тє вид., стереотип. – К.:
Либідь, 2001. – С. 453 – 463.
БЛОК ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. У чому полягає суть методу соціометрії і в чому обмеженість його у ва-ріанті, запропонованому Дж. Морено?
2. За якою соціометричною шкалою визначається статус члена групи?
3. Які психологічні чинники формують референтну групу особистості?
4. Альтернативно-тестові завдання:
1. Чи правильно наведена класифікація груп: велика, мала, реальна умовна, референтна, офіційна, неофіційна, формальна, неформальна, колектив?
2. Чи завжди референтна група є для особистості взірцем, позитивним ета-лоном поведінки, виявлених якостей особистості?
3. Чи впливає на реальну популярність особистості статус формального лі-дера? Обґрунтуйте свою думку.
4. Чи існують якості особистості, потрібні для лідерства за будь-яких умов?
5. Чи є критерії згуртованості однаковими при характеристиці будь-якого колективу?
6. Чи можна на підставі результатів соціометрії доходити висновків про згуртованість групи?
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Тема: «Соціальні групи».
План
1. Поняття про групи.
2. Основні параметри групи.
3. Класифікація груп.
4. Відносини між особистостями в групі.
5. Розвиток групи в колектив.
6. Основи згуртованості колективу.
7. Сумісність людей.
ПОНЯТТЯ ПРО ГРУПИ
Для соціальної психології
недостатньою є просто констатація
певної кіль-кості людей або навіть
виділення в її межах
яких-небудь стосункш. Соціальна
пси-хологія досліджує насамперед
закономірності поведінки та діяльності
людей, зу-мовлені їх належністю до
реальних соціальних груп. Наголошується
на аналізі змістової характеристики
груп, виявленні
специфіки впливу на особистість
кон-кретної соціальної
групи. Значущість групи для особистості
полягає передусім
у тому, що група є певною системою
діяльності, її суб’єктом,
включеним у систему суспільних відносин.
Єдність змісту й форм діяльності
породжує спільність психологічних
рис групи, передовсім «групової
свідомості». Такими
рисами можна вважати групові інте-реси,
потреби, норми,
цінності, цілі. Кожний член групи
усвідомлює свою належ-ність до групи
завдяки привласненню цих характеристик,
усвідомленню психоло-гічної спільності
з іншими
членами цієї соціальної групи. Тому
універсальним принципом входження
до певної спільноти є формування
усвідомлення
почуття «ми», що засвідчує належність
до певної групи
(хоча іноді цей феномен може бути й
неусвідомлений). Саме
тут виявляється специфіка
соціально-психологічного ана-лізу
групи, що визначає риси, які роблять
групу
психологічною спільнотою і дають змогу
кожному членові
ідентифікувати себе з групою.
Соціальна діяльність, її конкретні види та форми є основним інтегруючим фактором і головною ознакою соціальної групи, тобто будь-якого об’єднання лю-дей, незалежно від того, який характер зв’язків існує між її членами. Участь чле-нів групи в спільній діяльності зумовлює формування психологічної спільності між ними.
ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ГРУПИ
Шляхом соціально-психологічного аналізу досліджуються такі параметри групи, як її склад, структура, групові процеси, норми, цінності, санкції.
Параметри соціально-психологічного аналізу групи
Параметр |
Характеристика |
Склад групи
Структура групи
Групові процеси
Групові норми та цінності |
Чисельність, характеристика членів групи.
Структура комунікацій, структура керівництва та підлеглості, емоційна структура, структура міжосо-бистісних стосунків і т. ін.
Процеси, що організують діяльність групи. Насампе-ред процеси групової динаміки, що відображають весь цикл життєдіяльності групи та її етапи: керівни-цтво та лідерство, прийняття групових рішень, вироб-лення групових норм, формування структури групи.
Певні правила, що встановлені, відпрацьовані та прийняті групою. Норми, що виконують регулятивну функцію і спираються на групові цінності. |
Перелік ознак для характеристики складу реальної групи залежить від типу її діяльності.
Це стосується і структури групи. Існує кілька формальних ознак структури гру-пи: структура комунікацій, структура керівництва, підлеглості та ін. Крім того, можна виділяти емоційну структуру групи, структуру міжособистісних стосунків та її зв’язок із функціональною структурою групової діяльності. При розгляді групи як суб’єкта діяльності аналіз структури групової діяльності має включати аналіз функцій кожного члена групи. Співвідношення цих двох структур є співвідношенням «нефор-мальних» та «формальних» взаємин у групі.
Серед групових процесів треба виділити ті, які організують діяльність групи. Це насамперед процеси групової динаміки, що відображають весь цикл життєдіяльно-сті групи та її етапи: утворення, функціонування, розвиток і розпад. Процесами гру-пової динаміки вважаються керівництво та лідерство, прийняття групових рішень, ут-ворення групових норм, формування структури групи, згуртованість, конфлікти, тобто всі ті процеси, які фіксують і забезпечують психологічні зміни, що відбуваються в групі під час її існування. Важливий аспект групової динаміки — це розвиток групи, його якісно специфічні рівні, особливості різних параметрів групової діяльності на кожному з цих рівнів.
Одним з важливих параметрів функціонування групи є групові норми. Це певні правила, відпрацьовані й прийняті групою. Поведінка членів групи здійснюється від-повідно до групових норм, які виконують регулятивну функцію щодо діяльності гру-пи. Норми тісно пов’язані з цінностями, бо всякі правила формулюються тільки на підставі відпрацювання певного ставлення до соціальних явищ, що зумовлене місцем групи в соціальному середовищі, її досвідом в організації певної діяльності.
Цінності різних соціальних груп не завжди збігаються. Норми як правила, що регулюють поведінку та діяльність членів групи, спираються саме на групові цін-ності. Зміст норм групи включає в себе і загальнозначущі норми, і специфічні, відпра-цьовані конкретною групою. Взаємини індивіда і групи можна зрозуміти лише за умо-ви визначення, які норми групи він приймає, а які відкидає, і чому він робить такий вибір. Групові норми сприяють підвищенню стабільності групи, вони не тільки впли-вають на членів групи, а й становлять основу соціального контролю.
Соціальний контроль — це система засобів впливу суспільства та соціальних груп на людину з метою регуляції її поведінки відповідно до прийнятих норм. Со-ціальний контроль вирішує два завдання — підтримує стабільність соціальної струк-тури та забезпечує її позитивний розвиток. Вплив соціального контролю найбільше відчувають особи, які демонструють поведінку, що не відповідає нормам або відхи-ляється від них. Залежно від типу таких відхилень група застосовує певні санкції до своїх членів. Характер цих санкцій залежить од рівня розвитку групи. Санкції можуть бути двох типів — позитивні і негативні, вони застосовуються з метою забезпечення виконання норм.
Поведінка членів групи залежить від системи очікувань щодо виконання групо-вих норм. Такі очікування (у соціальній психології вони мають назву експектацій — від англ. expectation — очікування) — це різновид соціальних санкцій, що впорядко-вують систему взаємин і взаємодій у групі. На відмшу від офіційних регуляторні поведінки в групі експектації мають неформалізований і не завжди усвідомлюваний характер. Вони характеризуються правом очікування від оточуючих поведінки, що відповідає їх груповому статусу, та обов’язком поводитися відповідно до обґрун-тованих очікувань інших людей.