Внутрішня структура книжкового видання (твір, апарат видання)

Будь-яке видання складається з публікованого твору (творів) і службових елементів, які цей твір «обслуговують» (апарату видання).

І твір, і апарат видання містять текстові та зображальні елементи.

Види тексту:

Основний текст − текст твору, що опублікований в певному виданні, передає зміст твору та займає основний обсяг.

Додатковий текст − довідково-пояснювальний текст, що доповнює основний текст і займає невеликий обсяг видання. До Д. т. належать довідкові, документальні та інші додатки, що є корисною, але не обов'язковою частиною видання.

Довідковий текст – текст апарату видання, який допомагає читачеві ефективно користуватися виданням; містить дані про його джерела, авторів, читацьку адресу, посилання, примітки, коментарі.

Бібліографічний текст - текст апарату видання, сукупність усіх бібліографічних записів у виданні.

Рекламний текст – текст, у якому видавець рекламує власну чи будь-яку іншу (переважно друковану, поліграфічну) продукцію.

* Усі ці види текстів присутні в наукових, навчальних, довідкових, академічних літературно-художніх виданнях. Необхідність їх поєднувати ускладнює макетування й оформлення. Є відмінності і в їхньому розташуванні залежно від виду видання.

Так, наприклад, у навчальних виданнях і додаткові тексти (фрагменти джерел, цікава інформація), і довідкові (посилання, етимологічні довідки, пояснення) мають розташовуватись безпосередньо поряд із основним текстом.

У наукових і академічних літературно-художніх виданнях їхнє розташування чітко не регламентоване. Якщо додаткові, довідкові, бібліографічні тексти значні за обсягом, їх розташовують у кінці рубрикацій них частин (розділів, параграфів) або в кінці книги (додатки, коментарі, покажчики, бібліографічні списки тощо).

Нині дедалі частіше видавці розміщують в кінці книг рекламні тексти. Такі тексти не входять до загального обсягу видання і не повинні ускладнювати пошук Змісту і кінцевого титула з випускними відомостями.

* Запам’ятайте! Вступ і висновки – це частина твору, основного тексту. Передмова і післямова – частина апарату видання, довідкові тексти.

Види ілюстрацій:

Повноцінна ілюстрація

Декоративна ілюстрація (заставки, кінцівки, маргіналії тощо)

Інфографіка (таблиці, схеми, діаграми, ілюстрації з поясненнями, розміщеними безпосередньо на зображенні).

Апарат видання

Апарат видання (АВ) – комплекс додаткових до основного тексту видання елементів, завдяки яким легше й зручніше користуватися цим виданням; сукупність елементів, які дають можливість читачеві ідентифікувати видання серед інших, сприяють опрацьовуванню видання в обліково-статистичних, інформаційних та наукових установах (вихідні відомості), полегшують читачеві пошук потрібної інформації, допомагають йому ефективно користуватися виданням (зміст, оглав, рубрики, колонтитули, покажчики), пояснюють, розтлумачують зміст твору (передмова, післямова, коментарі, посилання і примітки), адресують читача до джерел, посилання на які є в творі або ж за допомогою яких можна отримати додаткові відомості (бібліографічні посилання, бібліографічні списки, бібліографічні покажчики).

Апарат видання поділяється на дві великі частини:

1. апарат видання розпізнавальний (службова частина апарату видання); він допомагає ідентифікувати видання фахівцям, які займаються випуском, поширенням, обліком, описом, замовленням, комплектуванням книжкової продукції, і читачам, коли потрібно знайти видання чи дати коректне посилання на нього;

2. апарат видання допоміжний (довідково-допоміжний). Останній, у свою чергу, містить: апарат видання довідково-пошуковий, апарат видання науково-допоміжний (апарат видання пояснювальний), апарат видання довідково-бібліографічний. Ця частина книги покликана допомогти читачам користуватися виданням, знаходити потрібну інформацію.

З приводу визначення самого терміна «апарат видання» і класифікації його складових частин у науці досі точаться дискусії.

Е.Л. Призмент у своїй книзі «Предметизаційні системи і апарат книги» (1999) пропонував розрізняти лише вихідні відомості та довідково-пошуковий апарат. Б.Г. Тяпкін у книзі «Коректура» (1979) описав понад 100 елементів апарату видання, які поділив на обов’язкові (зміст…) і необов’язкові (покажчики…). А.Е. Мільчин виокремлює розпізнавальний апарат (вихідні відомості), довідково-пошуковий (зміст / оглав, покажчики, колонцифри, колонтитули, списки ілюстрацій), пояснювальний або науково-допоміжний (передмова, післямова) і бібліографічний апарат.

М.С. Тимошик пропонує відмовитись як від самого терміна «апарат видання», так і від традиційної класифікацій його елементів. Він вважає, що потрібно виокремлювати такі частини видання: службову (вихідні відомості), вступну (передмова, історико-бібліографічний нарис), основну , заключну (післямова, коментарі, додатки, покажчики, списки скорочень, бібліографія). Така класифікація має право на існування, однак у ній є низка недоліків. Так, наприклад частково вихідні відомості розміщуються на кінцевому титулі, тобто в кінці видання, а списки умовних скорочень частіше розташовують на початку книги. Крім того, не враховується функція елементів апарату видання: передмова і післямова мають одне й те саме призначення, отже нема сенсу відносити їх до різних частин.

Апарат видання (АВ)
АВ розпізнавальний	АВ допоміжний (Апарат орієнтування)
	АВ довідково-пошуковий	АВ пояснювальний (науковий)	АВ бібліографічний
Вихідні відомості:	Зміст / Оглав	Передмова	Примітки бібліографічні
Вихідні дані	Колонтитули	Післямова	Списки бібліографічні
Випускні дані	Примітки	Коментарі	Покажчики бібліографічні
Відомості про автора Заголовкові дані	Посилання	Примітки пояснювальні
Надзаголовкові дані	Покажчики
Підзаголовкові дані	Списки ум. позначень
Класифікаційні індекси УДК, ББК	Списки скорочень
Міжнародний стандартний номер видання (ISBN, ISMN, ISSN)
Авторський знак (напр.., Ш 26)
Міжнародний знак охорони авторського права (©)
Макет анотованої каталожної картки (МАКК)