Архітектоніка книги

1. Загальна типологія книжкових видань

2. Фактори, які обумовлюють побудову й оформлення книжкового видання

3. Внутрішня структура книжкового видання (твір, апарат видання)

4. Зовнішня структура книжкового видання (формат; матеріальна конструкція – книжковий блок, оправа, обкладинка, суперобкладинка, корінець, папір; титулатура – титульні сторінки; дизайн тексту; ілюстрування).

Загальна типологія книжкових видань

Видання книжкове – видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці, велику частину обсягу якого займає словесний, цифровий, ієрогліфічний, формульний чи змішаний текст («Видання книжкові. Загальні технічні умови. Відповідно до ОСТ 29.124-94, чинного від 01.10.94).

Види видань за цільовим призначенням: офіційне (статут, тексти законів), наукове (монографія, збірник наукових праць, автореферат дисертації, препринт, тези доповідей наукової конференції, матеріали конференції тощо), науково-популярне, науково-виробниче, виробничо-практичне (стандарт, інструкція, прейскурант, паспорт виробу), навчальне (програма, підручник, навчальний посібник, наочний посібник, практичний посібник, курс лекцій, методичний посібник, методичні рекомендації, збірник задач чи вправ, хрестоматія, практикум), довідкове (енциклопедія, енциклопедичний словник, словник, довідник, путівник), громадсько-політичне, видання для організування дозвілля, рекламне, літературно-художнє.

Види видань за інформаційними знаками: текстове, нотне, картографічне, образотворче.

Види видань за матеріальним носієм інформації: друковане, електронне

Види видань за складом основного тексту: моно видання (містить один твір) і збірник.

Види видань за структурою: серія, однотомник, багатотомник, зібрання творів, вибрані твори.

Фактори, які обумовлюють побудову й оформлення книжкового видання

Основні фактори, які обумовлюють особливості композиції та впливають на архітектоніку видання:

• зміст і характеристика твору (складність твору та його композиції, співвідношення в ньому текстових і зображальних матеріалів, обсяг);

• характеристика цільового призначення, основного завдання видання (інформування, навчання, розважання, зацікавлення);

• характеристика читача (вік, рівень підготовленості для сприймання тексту і користування виданням, характер читання, мотиви придбання книги, умови користування виданням, умови його зберігання);

• економічні показники, можливості поліграфічного підприємства (доступний папір, способи брошурування, кольоровість);

• маркетингові стратегії видавництва.

Усі ці фактори враховуються під час створення матеріальної конструкції книги (вибір формату, виду оправи, паперу, виду скріплення блоку), укладання елементів апарату видання, ранжування основного, додаткового і довідкового текстів, оформлення текстових частин (вибір кегля, гарнітури, формату сторінки складання, оптимальної системи виділень), ілюстрування.

Порівняльна характеристика впливу основних факторів на будову різних видів видань

Зміст і характеристика твору. У науковому та навчальному виданнях твір складний за своєю композицією (багато рубрикаційних одиниць різного рівня, є обов’язкові елементи представлення змісту – виокремлення мети, завдань, актуальності тощо), за інформаційною насиченістю, стилем (використовується термінологічна лексика, багато власних імен, дат), за формою презентації інформації (в тексті можуть бути цитати, формули, таблиці, схеми, діаграми; сам текст чітко поділяється на основний, додатковий, довідковий; часто обов’язковим є ілюстрування). Твір розрахований переважно на поглиблене, вдумливе, наскрізне читання від початку до кінця, але повинна враховуватись і потреба науковця / учня знайти потрібну інформацію в якійсь частині книги, тобто застосувати вибіркове читання (використати наукову чи навчальну книгу як довідник).

Складна композиція обумовлює наявність великого Змісту /оглаву, який потрібно правильно оформити; велику кількість розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, а отже й продуману систему титульних і спускових сторінок, колонтитулів. Насиченість тексту фактичним і понятійним, термінологічним матеріалом, а також поєднання різних видів тексту або ж тексту та ілюстрацій вимагає застосування адекватної системи виділень, продуманої верстки. Можливість застосування вибіркового читання означає додаткове навантаження на довідковий апарат видання – примітки, покажчики, коментарі. Переважне застосування наскрізного читання вимагає використання паперу, на якому б якісно відображався текст, а не ілюстрації. У наукових і навчальних виданнях принцип читабельності домінує. Крім того, ілюстрації виконують суто інформативну функцію. Потрібно пам’ятати також, що створювати ілюстративний ряд наукового чи навчального видання набагато важче, оскільки унаочненню підлягають абстрактні поняття.

У довідковому виданні твір переважно великий за обсягом, складається з однакових за своїми призначенням, будовою словникових / довідкових статей, розрахований виключно на вибіркове читання.

Обсяг твору для цього типу видань найбільш критичний показник. Він пов’язаний із вимогою ергономічності – можливістю вмістити якомога більшу кількість матеріалу на якомога меншій кількості сторінок. Саме тому в таких виданнях можна збільшувати формат і зменшувати кегель (аж до 6 п.), інтерліньяж, поля. Композиція самого твору (словникові статті) обумовлює сталу систему виділень і уніфікованість структури, стилю й оформлення словникових статей, а також вибір адекватної змісту системи їх розташування (абеткової, систематичної, гніздової). Застосовний для довідкової літератури спосіб вибіркового читання не суперечить, а навпаки, «освячує» всі зазначені вище засоби оформлення.

Характер літературно-художнього твору обумовлює особливості його художнього й поліграфічного оформлення. Історично склалися традиції ілюстрування й декорування літературно-художніх видань. Використовуються заставки, кінцівки, орнаменти, фронтисписи. Ілюстративний ряд не обов’язковий, але бажаний, причому художник створює, по-суті, концептуально свій твір (ілюстрації часто не просто візуалізують написане, а пропонують новий варіант «прочитання»). Завдяки оформленню літературно-художнє видання сприймається як твір мистецтва, предмет матеріальної культури.

Крім того, твір художньої літератури не обов’язковий для прочитання (до нього звертаються не в межах своїх навчальних чи виробничих потреб). Тому видавець і редактор мають потурбуватися про те, щоб читач зацікавився виданням, виокремив його з-поміж інших. Отже, велику увагу слід приділити матеріальній конструкції видання: обкладинці, корінцю, суперобкладинці.

Характеристика цільового призначення, основного завдання видання (інформування, навчання, розважання, зацікавлення) впливає на тип оформлення, а саме на те, яким елементам (текстовим чи ілюстративним) буде приділятися більша увага.

Характеристика читача. Оцінювання віку та компетенцій реципієнтів, а саме особливостей сприймання інформації, досвіду роботи з літературою і книгою, допомагає вибрати оптимальну конструкцію і тип оформлення. Так, наприклад, читач наукової літератури – це фахівець, тобто людина, якій не потрібно «допомагати» щось зрозуміти. Навпаки, краще «не заважати». Отже, система виділень у тексті, у Змісті має бути досить стриманою. У навчальному ж виданні, розрахованому на читачів, які тільки набувають досвід користування літературою, якраз варто дуже чітко продумати систему шрифтових і не шрифтових виділень.

Для створення літературно-художнього видання вік читачів чи не найважливіший критерій, він впливає на все: формат, папір, вид матеріальної конструкції, кегель, обсяг текстових частин, кількість і жанри ілюстрацій.

Характер читання (екстенсивний, інтенсивний, наскрізний чи вибірковий, з примусу чи добровільно) також обумовлює переважно вибір елементів оформлення й увиразнення. Так, наприклад, учень – хоче він того чи ні – мусить користуватися підручником протягом року, знову і знову повертатися до прочитаного. Завдання видавця й редактора – зробити книгу настільки привабливою, щоб користування нею було зручним і викликало тільки позитивні емоції. І навпаки: екстенсивний тип читання, зорієнтований на кількість і швидкість отримання інформації, зумовлює мінімалізм у художньо-поліграфічному оформленні.

Умови читання й зберігання книги впливають переважно на вибір формату видання. Мотиви придбання книги (для себе, на подарунок) визначають ступінь вишуканості його оформлення.

Будова книги та її оформлення часто обумовлюється економічними факторами (бюджетом, тиражем), а також маркетинговими завданнями (часто формат, тиснення, висікання на палітурці, ілюстрації, оформлення серій створюються і потім сприймаються як бренд).