6 Тема «Витрати підприємства»

6.1 Короткі теоретичні відомості за темою

Витрати підприємства – це витрачені ресурси у ході його діяльності, які використовуються з метою отримання прибутку або задля досягнення іншої мети.

Джерелом покриття витрат підприємства є його доходи. Затрати, здійснювані без будь-якої компенсації, відносять до втрат.

Усі витрати, які здійснюються підприємством, можна класифікувати за різними ознаками (табл. 16).

Таблиця 16

Класифікація витрат підприємства за основними ознаками

Ознака	Витрати	Примітки
1	2	3
1 За центра-ми відпові-дальності	робочого місця, цеху, стадії, виробництва, служби	Витрати групують у розрізі структурних підрозділів (за місцем їх виникнення)
2 За видами продукції (робіт, послуг)	на окремі види продукції, робіт, послуг; на одноразові замовлення; на валову; на товарну; на реалізовану продукції	Витрати на конкретний об’єкт витрат
3 За однорід-ністю витрат	витрати за економічними елементами; витрати за статтями калькуляції	Під економічними елементами витрат розуміють економічно однорідні види витрат. Групування здійснюють для організації контролю за рівнем витрат у цілому по підприємству. Групування за статтями калькуляції призначене для організації аналізу та обліку витрат, калькулю-вання собівартості продукції (робіт, послуг), здійснюється за статтями калькуляції. Перелік статей залежить від галузевої належності підприємства

Продовження таблиці 16
1	2	3
4 По відно-шенню до виробництва	виробничі, позавиробничі	До виробничих відносять усі витрати, безпосередньо пов’язані з виготовленням продукції (товарів, робіт, послуг). Позавиробничі витрати пов’язані з управлінням підприємством та реалізацією продукції тощо.
5 За видами діяльності	витрати операційної діяльності, фінансові витрати діяльності, втрати від участі в капіталі, інші витрати.	Групування здійснюють з метою організації обліку витрат та визначення фінансових результатів. Витрати операційної діяльності включають: виробничі, адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.
6 За ступе-нем впливу обсягу виробництва на рівень витрат	змінні, постійні	До змінних витрат відносять витрати, абсолютна величина яких змінюється разом із зміною обсягів виробництва. До постійних – абсолютна величина істотно не змінюється із зміною обсягів виробництва.
5 За способом перенесення вартості на продукцію	прямі, непрямі	Прямі витрати пов’язані з виготовленням певного виду продукції (товарів, робіт, послуг). Вони можуть бути безпосередньо включені до їх собівартості. Непрямі витрати не можуть бути прямо пов’язаними з конкретним видом продукції.
6 За економічним змістом	основні, накладні	Витрати групують за відношенням до технологічного процесу. Основні витрати безпосередньо пов’язані з технологічним процесом виготовлення продукції. Накладні витрати виникають під впливом певних умов роботи з організації, управління та обслуговування виробництва.

Групування витрат за економічно однорідними елементами єдине для всіх підприємств і має сенс лише для операційних витрат.

Витрати групують за такими економічними елементами:

• матеріальні затрати;

• витрати на оплату праці;

• відрахування на соціальні заходи;

• амортизація;

• інші операційні витрати.

До складу елементу «Матеріальні затрати» включається вартість витрачених у виробництві сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; допоміжних та інших матеріалів. Вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, не включається до елементу операційних витрат «Матеріальні затрати».

До складу елементу «Витрати на оплату праці» включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії і заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

До складу елементу «Відрахування на соціальні заходи» включаються: відрахування на загальнообов’язкове соціальне страхування; відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елементу «Амортизація» включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До складу елементу «Інші операційні витрати» включаються витрати операційної діяльності, які не ввійшли до складу попередніх елементів, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Витрати виникають у ході діяльності підприємства. Для організації їх обліку та контролю у певному періоді останні групують за видами діяльності. Розрізняють:

• витрати операційної діяльності, у тому числі:

1. виробничі витрати,

2. адміністративні витрати,

3. витрати на збут,

4. інші операційні витрати,

• фінансові витрати,

• втрати від участі в капіталі,

• інші витрати.

Склад витрат діяльності підприємства наведений у табл. 17

Таблиця 17

Економічний зміст та склад витрат діяльності підприємства

Види витрат	Економічний зміст та склад витрат
1	2
1 Виробничі витрати	Виробничі витрати – це усі витрати, які виникають безпосередньо у виробництві
2 Адміністративні витрати	Адміністративні витрати це загальногосподарські витрати,спрямовані на обслуговування та управління підприємством. А саме: організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо; витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних фондів загально-господарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); оплата юридичних, аудиторських послуг, з оцінки майна тощо; витрати на зв'язок; амортизація нематеріальних активів загально-господарського використання; плата за послуги банків; інші витрати загальногосподарського призначення.
3 Витрати на збут	Витрати на збут це витрати,пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг). А саме: оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних фондів, пов'язаних зі збутом продукції,товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства; інші витрати,пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Продовження табл. 17
1	2
4 Інші операційні витрати	До інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки собівартість реалізованих виробничих запасів; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці; втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності.
5 Фінансові витрати	До фінансових витрат відносяться витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями
6 Втрати від участі в капіталі	Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані,дочірні або спільні підприємства
7. Інші витрати	До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать: собівартість реалізованих фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій; витрати на ліквідацію основних фондів (розбирання, демонтаж тощо); залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів; інші витрати діяльності.

Групування витрат за впливом обсягу виробництва на сукупну величину витрат дозволяє оцінити ефективність управління прибутком підприємства.

Постійні витрати у загальному вигляді є функцією часу, а не обсягу виробництва. Загальна величина постійних витрат практично не залежить від обсягу виробництва і структури продукції, тобто вони мають місце навіть у тому випадкові, коли підприємство не здійснює діяльності. Це витрати на опалення, освітлення, амортизація, витрати на рекламу, утримання адміністративно-управлінського персоналу тощо. Постійні витрати можуть змінюватися лише при різких змінах обсягу виробництва, поділі підприємства або його розширенні. Такі витрати в основному входять до складу непрямих витрат: загальновиробничих та адміністративних.

Витрати змінні – витрати, загальна величина яких залежить від обсягу виробництва й реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): вартість витрачених у ході забезпечення технологічного процесу сировини і матеріалів, палива і паливно-мастильних матеріалів, електроенергії, витрати на оплату праці робітників, зайнятих виготовленням продукції, тощо. У практиці економічних розрахунків умовно вважають змінні витрати прямо пропорційними обсягу випуску продукції.

Поділ затрат на постійні та змінні має важливе практичне значення. Це використовують при розробленні бізнес-планів, інвестиційних проектів, при визначенні раціональних обсягів виробництва. Для цього визначають залежність прибутку від ціни на продукцію і витрат.

Сукупні (загальні) витрати (В, грн.) можна представити наступним виразом:

, (6.1)

де - змінні витрати у розрахунку на одиницю продукції, грн..;

- обсяг виробництва у натуральних одиницях;

- сума постійних витрат, грн..

Витрати на одиницю продукції ( , грн.):

, (6.2)

З формули видно, що із збільшенням обсягів виробництва постійні витрати на одиницю продукції знижуються, що призводить до зменшення сукупних витрат на одиницю продукції.

При вивченні залежності прибутку від ціни на продукцію і аналізують співвідношення: обсяг-виробництва-витрати-прибуток: (англ. volume-cost-profit), тобто:

(6.3)

Через наявність постійних витрат виробництво і реалізація продукції до певної межі будуть збитковими і тільки через проходження її вони стануть прибутковими.

За умови беззбитковості роботи підприємства, тобто коли Пр =0, обсяг виробництва називають критичним обсягом (Nкр), або точкою беззбитковості.

Критичний обсяг виробництва розраховується за такою формулою:

(6.4)

де Nкр – критичний обсяг продукції, од. продукції;

В_ПОСТ. – постійні витрати на весь обсяг продукції, грн.;

Ц – ціна одиниці продукції, грн./од. продукції;

В_ЗМІН– змінні витрати на одиницю продукції, грн./од. продукції.

Розподіл витрат на прямі та непрямі має сенс на підприємствах, які виробляють декілька видів продукції (робіт, послуг). За критерій розподілу витрат за зазначеними групами приймають можливість їх безпосереднього віднесення до певного об’єкту.

Прямими називають такі витрати, які можуть бути віднесені до конкретного виду продукції (робіт, послуг) прямо економічно можливим шляхом. До них належать витрати на сировину і матеріали, комплектуючі вироби, технологічну енергію, витрати на оплату праці виробничих робітників тощо.

Непрямі витрати – такі, які неможливо економічно можливим шляхом віднести до конкретних об’єктів. Їх уключають до собівартості конкретних видів продукції (робіт, послуг) шляхом розподілення пропорційно певній умовно вибраній базі. До непрямих відносять загальновиробничі, адміністративні і певну частину витрат на збут.

Загальновиробничі витрати становлять найважливішу частину всіх непрямих затрат. Це непрямі витрати, які виникають безпосередньо у виробництві.

У промисловості вони включають дві групи витрат:

1. витрати на утримання й експлуатацію машин та устаткування;

2. витрати на організацію й управління виробництвом.

Склад витрат на утримання й експлуатацію машин та устаткування:

• амортизаційні відрахування від вартості підйомно-транспортного обладнання, обладнання, інструментів та приладів із складу основних фондів, нематеріальних активів;

• витрати на утримання та експлуатацію обладнання і цехових транспортних засобів;

• витрати на ремонт устаткування й транспортних засобів (поточний ремонт та обслуговування);

• витрати на швидкозношуваний інструмент і пристосування (термін служби яких менше від одного року);

• інші витрати (орендна плата за обладнання тощо);

Склад витрат на організацію та управління виробництвом:

• на утримання апарату управління цехами;

• на службові відрядження, що стосуються персоналу цехів;

• амортизація основних фондів, які мають загальновиробниче призначення;

• некапітальні витрати на вдосконалення технології та організації виробництва, підвищення якості продукції;

• на обслуговування виробництва (зарплата молодшого обслуговуючого персоналу тощо);

• на утримання і ремонт виробничих будівель, споруд;

• витрати на охорону праці, на пожежну, сторожову охорону, пов’язані з виробничим процесом;

• інші витрати загальновиробничого призначення.

Найбільш ефективне формування витрат підприємства полягає в оптимальному співвідношенні між виручкою від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (чистим доходом) та витратами здійсненими задля її формування (іноді – між обсягом виробництва та витратами).

Операційні витрати будуть більш ефективними чим менший рівень витрат на 1 грн. чистого доходу буде досягнуто. Одним із шляхів досягнення цього являється зменшення витрат при незмінному або постійно зростаючому чистому доході.

Показник рівня витрат на 1 грн. чистого доходу ( ,грн./ грн.) обчислюється:

, (6.5)

де – виробничі витрати собівартості реалізованої продукції

(товарів, робіт, послуг), грн.;

– адміністративні витрати, грн.;

– витрати на збут, грн.;

– інші операційні витрати, грн.;

ЧД – чистий дохід, грн.

Розрахунок зниження (економії) витрат або їх перевитрати здійснюється по окремих факторах зниження:

Економія витрат (перевитрати) у разі зміни матеріальних витрат:

(6.6)

де Но, Ні – норма витрат сировини, матеріалів на одиницю продукції до та

після здійснення певних заходів;

Цо, Ці – ціна одиниці сировини, матеріалу до та після здійснення певних

заходів;

Кі – кількість одиниць продукції.

Економія витрат (перевитрати) у разі зміни трудомісткості одиниці продукції:

(6.7)

де То, Ті – трудомісткість одиниці продукції до та після здійснення заходів,

нормо-год;

Го, Гі – середня годинна тарифна ставка робітників до та після

здійснення заходів, грн..;

Зд – середній процент додаткової заробітної плати;

Взп – процент відрахувань на соціальне страхування від заробітної

плати, %.

Економія витрат (перевитрати) у разі зміни обсягу виробництва:

(6.8)

де Іпв – індекс зміни постійних витрат;

Ів – індекс зміни обсягу виробництва продукції;

Дпв – обсяг постійних витрат у базовому році.