Особливості використання мінеральних вод для лікування.

Мінеральні води з лікувальною метою використовують у вигляді ванн, купань в басейнах, душах, різноманітних зрошень та промивань, інгаляцій та для пиття.

Із бальнеологічних процедур, які діють на шкіру, найбільш використовуються ванни. Їх дія полягає завдяки впливу води різної температури на нервові закінчення – рецептори шкіри. В результаті таких подразнень відбуваються рефлекторні зміни в системі кровообігу, інтенсивності обміну речовин, в організмі людини. Приймаючи гарячі (або досить теплі) ванни людина має посилення кровопостачання шкіри. Та хронічних запальних осередків.

Теплі ванни впливають через зменшення збудженості нервової системи. Їх використовують для лікування гіпертонії, м’язових спазмів.

Мінеральні ванни діють активніше ніж ванни із прісної води. Деякі мінеральні води, які мають лужну реакцію, пом’якшуючи дію на шкіру.

Мінеральні води кислотної реакції використовують для гінекологічних зрошень та для деяких захворювань шкіри у вигляді ванн.

Вуглекислі мінеральні води діють подразнююче через газові пухирці на рецептори шкіри. Їх використовують для лікування серцево-судинних захворювань.

Сірководневі мінеральні ванни допомагають розширюватись судинам шкіри, що полегшує роботу серця. Такі ванни благодійно впливають на процеси обміну речовин, роботу серцево-судинної та жіночої статевої систем.

Радонові мінеральні води через своє випромінювання позитивно впливають як на поверхню шкіри, так і на внутрішні органи. Вони мають обезболюючий ефект, лікують хвороби суглобів, неврози, стимулюють обмін речовин.

Купання в басейнах із мінеральною водою чудово впливає на людей, які мають захворювання опорно-рухової системи.

Промивання та зрошення мінеральною водою особливо ефективні завдяки їх хімічному складу, та механічній дії.

Активно використовується при лікуванні захворювань носа, горла, ротової порожнини, кишківника, жіночої статевої системи.

Лікування через пиття – це один із найбільш розповсюджених методів використання мінеральної води. Під час прийому мінеральної води людиною у вигляді пиття відбувається її подразнюючий вплив на рецептори слизової оболонки шлунку, частково дванадцятипалої кишки. Це впливає на зміну шлункової секреції (зниження або підвищення). Тому при такому лікуванні велике значення має температура мінеральної води.

Кращий вплив на організм мають мінеральні води температури людського тіла.

Холодні мінеральні води призначаються для посилення перистальтики кишківника, тобто лікування закрепів.

Мінеральні води незначної мінералізації (до 1 г на 1 л води), що містять кальцій, мають виражений сечогінний ефект. Тому їх використовують для лікування хвороб нирок, сечової системи.

Мінеральні води з метою інгаляцій використовують для лікування верхніх дихальних шляхів, бронхіальної астми. Для цього використовують лужні мінеральні води.

2. Грязелікувальні курорти.

   0. Поняття лікувальних грязей (пелоїдів) та їх особливості.

Лікувальні грязі (пелоїди) – це різні за походженням природні утворення (мули, торфи, сопкова грязь), які застосовуються для лікування у вигляді ванн і аплікацій. До пелоїдів належать переважно донні відклади озер, лиманів, морських заток, торфові болота. Вони складаються з води, мінеральних та органічних речовин, і представляють собою однорідну тонкодисперсну пластичну масу з певними тепловими та іншими фізико – хімічними властивостями.

Історія грязелікування нараховує понад 1000 років(Єгипет, Стародавня Греція та Рим).

Утворення лікувальних грязей – це складний природній процес, який визначається взаємодією геолого - гідрологічних, кліматичних, фізико-хімічних та біологічних чинників.

За походженням, який відображає умови утворення і визначає головні особливості складу і властивості, лікувальні грязі поділяють на 4 генетичні типи: торфові, мулово-сульфідні, сапропелеві, сопочні.