4. Зробити аналіз технологічних процесів

ВИРОБНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВІ (ГОСПОДАРСТВІ), ОЗНАЙОМИТИСЬ

ЗІ СХЕМАМИ ЇХ АВТОМАТИЗАЦІЇ (ПРИ НАЯВНОСТІ)

ТРАНСПОРТЕР СКРЕБКОВИЙ ГНОЄПРИБИРАЛЬНИЙ ТСН - 160

Застосовується для прибирання гною із тваринницьких приміщень з одночасним навантаженням його в транспортний засіб на фермаж великої рогатої худоби в усіх кліматичних зонах країни. Складається із самостійних горизонтального і похилого транспортерів і шафи керування.

Горизонтальний транспортер складається із шарового цепу та закріпленими на ньому металевими скребками, автоматизованого натяжного обертального і поворотного приладу і привода, який включає електродвигун, дворівневий редуктор з передаточним числом 38, 86 та ремінну п”ятиструмову передачу. Горизонтальний транспортер розміщують у бетонований лоток, внутрішня частина дна якого покрита сталевою стрічкою 4х20 мм.

Похилий транспортер складається із такого ж як і горизонтальний, шарового цепу із скребками, металевого жолоба з опорною стійкою, поворотне і натяжне устройство і привід, який складається з електродвигуна та дворівневого циліндрового редуктора з передаточним числом 27, 85.

При температурі повітря нижче -10 приміщення, в якому розташований похилий транспортер, повиння опалюватися. Похилий транспортер встановлюється під кутом не більше 30 до горизонту і забезпечує подачу гною на висоту 2650 мм нульової позначки полу корівника. Висота приміщення в якому встановлюється транспортер, повинна бути не менше 3350 мм.

5. РОЗРОБИТИ ЗАХОДИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ, А ТАКОЖ ЕКОНОМІЇ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ І ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ НА ВИРОБНИЧІ ТА ПОБУТОВІ ПОТРЕБИ З УРАХУВАННЯМ ПІДВИЩЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ПОТУЖНОСТІ ТА КОРИСНОЇ ДІЇ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК

Енергозбереження, впровадження нових технологій, що потребують менших затрат енергії, має бути основним напрямом подальшого розвитку народного господарства. За розрахунками вчених, зниження питомої енергомісткості національного доходу України вдвоє збереже споживання енергії. І це завдання цілком реальне. Проте до останнього часу заклики до дбайливого, господатського використання сировини, енергоресурсів, які періодично лунали в нас із шпальт преси, у виступах вчених тощо, не давали бажаних результатів при соціалістичному ладові, коли все було "наше" й нічого "мого", коли виробник був відчужений від власності, і у нього не було жодних стимулів економити ресурси, матеріали, сировину.

А між тим ми маємо величезні резерви для економіки. Наведемо деякі приклади. Надзвичайно багато енергії споживає наша побутова техніка. Якби вітчизняні телевізори, пральні машини, пилососи тощо мали такі ж показники, як найкращі зразки світової побутової техніки, економія електроенергії була значною.

Україна дістала у спадщину від СРСР надзвичайно неефективну, енергоємну й матеріалоємну промисловість. Наприклад, для отримання 1т цементу ми витрачаємо 274 кг умовно палива, а японці - 142. Питомі затрати енергії у чорної металургії Японії на 20 -30% нижчі, ніж у нас, причому, як не парадоксально - головним чином за рахунок впровадження таких передових технологій, як безперервна розливка сталі, сухе гасіння коксу, утилізація тепла газів доменних печей. Ці технологій були розроблені у нас, японці придбали ліцензії на їх застосування і мають із цього неабияку вигоду, а у вітчизняній металургії вони майже не впроваджені.

Крупним споживачем енергії є сільське господарство. Наше марнотратне ставлення до енергетичних і матеріальних ресурсів багато в чому викликане ставленням до природи та її багатства як до чогось такого, що призначене задовольняти наші потреби й примхи. Мало хто з людей замислюється над доцільністю такого стану речей, коли ми оточуємо себе безліччю маловживаних, а то й зовсім не вживаних речей Але ж на їх виготовлення витрачають дорогоцінні ресурси , енергію. Вся система реклами побудована на цих споживацьких інстинктах: нас настирливо закликають купувати все нові "престижні" моделі одягу, автомобілів. І багато хто весь сенс свого життя вбачає в гонитві за новими й новими "благами". Ніяка економія ресурсів і енергії не допоможе якщо людина не усвідомить необхідність самообмеження матеріальних потреб і задоволення натомість потреб духовних.