
- •13. Становище українського народу напередодні національно-визвольної революції 1648-1676рр.
- •14. Виборення козацькою Україною незалежності (1649-червень 1652рр.).
- •15. Українська держава між Польщею і Росією: інтереси сусідів та різні політичні орієнтації
- •16. Об'єднання України Петром Дорошенко, причини пошуку ним союзу з Туреччиною.
- •17. Політико-економічне становище Гетьманщини у складі Російської імперії у 18 ст.
- •18. Ліквідація Запорозької Січі
- •19. Державна катастрофа Речі Посполитої у 18 ст. Вплив на історичну долю українського народу
16. Об'єднання України Петром Дорошенко, причини пошуку ним союзу з Туреччиною.
Остаточний поділ українських земель сусідами
Петро Дорошенко, гетьман Правобережжя (1665—1676 pp.) очолив боротьбу за об'єднання України .
На початку лютого 1668 р. в Лівобережжі вибухнуло антимосковське повстання. П. Дорошенко, заручившись підтримкою населення Лівобережжя, усунув І. Брюховецького і об'єднав козацьку Україну. У червні 1668 р. обрано його гетьманом об'єднаної України. Відкрилася перспектива відродження Української держави.
Росія і Річ Посполита, не бажали втратити Україну, виступили проти її возз'єднання. П. Дорошенко змушений був вести війну на 2 фронти. Не підтримало його і Запорожжя.
Для організації опору Польщі Дорошенко рушив на Правобережжя, а на Лівобережжі для боротьби з рос.військами залишив Дем'яна Многогрішного. Роз'єднання козацьких сил вплинуло негативно. Многогрішний, не зміг протистояти наступу російських військ, перейшов на бік Росії та був обраний гетьманом Лівобережної України (1668—1672 pp.). Так Українська держава знову розкололася.
На Правобережжі П. Дорошенку довелося вести боротьбу за владу з різними претендентами.
Під тиском обставин П. Дорошенко уклав союз 1672 р. з Туреччиною і почали війну проти Польщі. Успішні дії тур. і укр. військ змусили Польщу 18 жовтня 1672 р. підписати Бучацький мирний договір ( Польща відмовилась від Правобережжя. Поділля відходило до Туреччини. Українська держава утворювалася в межах Брацлавського і Київського воєводств).
Порушення територіальної цілісності України не задовольняло П. Дорошенка. Крім того, Порта почала вимагати виплати данини, роззброєння козаків, зруйнування фортець. Сподівання гетьмана на турецьку протекцію не виправдалися. У 1673 р. Дорошенко пішов на переговори з Москвою для спільної боротьби з Туреччиною, але безуспішно.
Влітку 1674 р. турецько-татарська армії пограбувала Правобережжя. Правобережне населення звинувачувало П. Дорошенка в усіх бідах і нещастях, які принесли із собою татари і турки.
У грудні 1674 р. П. Дорошенко пішов на переговори з поляками, погодився на входження до складу Речі Посполитої, але при збереженні цілісності України та на основі Гадяцького договору. Переговори зазнали невдачі.
Правобережне населення, розчарувавшись, відвернулося від гетьмана. Підвладна Дорошенку територія скоротилася до Чигирина та околиці. У жовтні 1676 p., коли до Чигирина підступили полки І. Самойловича і російські війська, П. Дорошенко капітулював, присягнув на вірність російському царю.
Гетьману не вдалося реалізувати державну ідею.
А зацікавлені в українських землях держави поділили їх між собою.
1681 р. Бахчисарайський мирний договір по закінченню Чигиринських походів. Уклали Росія і Туреччина.
(Туреччина контролювала пд.Київщину, Брацлавщину і Поділля, кордон між державами по Дніпру, землі
між Дніпром і Бугом не заселяти 20 рр.,татари і козаки могли вільно полювати в пд. Степах)
1686р. між Росією і Польщею укдадено «Вічний мир» ( кордон між країнами по Дніпру, пд.Київщина
Брацлавщина – нейтральна зона, Запорожжя і Київ відходили Москві, домовились спільно боротись з
Туреччиною і Кримським ханством) .