13. Становище українського народу напередодні національно-визвольної революції 1648-1676рр.

Причини революції, її рушійні сили і характер.

Широко поширюється фільваркове господарство, особливо на Волині. Польські магнати витісняли українських землевласників. 3\4 селянських господарств Волині в 1629 р. належали 37 волинським магнатам. На Лівобережжі наприкінці 30-х років XVII ст. Вишневецькі були власниками майже 40 тис. селянських дворів. Магнати по-варварськи експлуатували природні багатства України.

На Волині в 20-х роках XVII ст. панщина досягла 4-5 днів на тиждень, а в 40-х роках — 6 днів. У Галичині і на Волині швидко йшло обезземелення селянства, кількість малоземельних і безземельних селян досягла 35-40%, з половинним наділом — близько 40%. Повний наділ (волока від 16 до 21 га) мали лише 20% селянських дворів. Україна – основний поставщик пшениці через Польщу до Європи.

В Україні зростає кількість міст, особливо у Південній та Південно-Східній Україні, куди переселялися багато селян і міщан із Заходу та Півночі. У 40-х роках XVII ст. в Україні існувало близько 1000 міст і містечок. Більшість міст на Україні на початку XVII ст. користувалися магдебурзьким правом. Найбільші ремісничі центри були Львів,Київ,Луцьк,Острог,Кам’янець.На Україні існувало близько 300 ремісничих спеціальностей (кравецтво, шевство, ткацтво, сукнарство, ковальство, зброярство, ювелірна справа, бондарство, гончарство, кушнірство, виробництво цегли, пороху, теслярство, суднобудування…).

На початку 17 ст. Україна була добре економічно розвиненим краєм, з великим досвідченим козацьким військом і народом, що вже не могло миритися з безправ’ям.

Причини: Соціально-політичні – панщина 5-6 днів, зростання податків, свавілля польської адміністрації, скорочення реєстрового козацтва, ліквідація козацького суду,заборона обирати гетьмана;

Політичні – відсутність власної держави, нерівноправність української шляхти, прагнення козацької верхівки до влади;

Національно-релігійні – утиски православ’я, поширення унії, політики полонізації.

Рушійні сили: козацтво,селянство,міщани, дрібна шляхта і православне духовенство.

Характер: антифеодальний, національно-визвольний під релігійними гаслами.

14. Виборення козацькою Україною незалежності (1649-червень 1652рр.).

Загострення геополітичного становища козацької держави. Укладення договору з Росією 1654 р.

Завдяки першим перемогам повстанців у 1648 р. під Жовтими водами, Корсунем, Пилявцями козацьке повстання переросло у національно-визвольну війну. Облога Замостя восени 1648р. закінчилася перемир'ям з Польщею. Б.Хмельницький з тріумфом в'їздить до Києва та на початку 1649р. оголошує польським послам кінцеву мету війни - розбудову української козацької держави.

Воєнні дії

1649р. Літо

Збаразько-Зборівська кампанія.

Укладено Зборівський договір. Він визначив кордони (Київщина, Чернігівщина, Брацлавщина) , реєстр в 40 тис. козаків, державні посади могли обіймати тільки українці,повстанцям було гарантовано амністію, євреї і єзуїти повинні були залишити Україну. Договір створив умови для формування української держави.

Утворилася українська козацька держава – війська Запорізького. Мала органи державної влади. Законодавчий орган – Генеральна рада. З часом її повноваження перебрала Старшинська рада. Виконавча й судова влада зосереджувалася у рука гетьмана. Територія мала полково-сотенний устрій. Армія нараховувала понад 100 тис. воїнів. Складалася з піхоти, кінноти, розвідки, фортифікаційної та прикордонної служб, загони постачання.

З кінця 1649р. нібито карбувалася власна монета.

1651р. червень-липень

Битва під Берестечком. Поразка козаків через зраду союзників- татарів

Укладено Білоцерківський договір. Влада гетьмана – тільки на Київщину,козацький реєстр скорочено до 20 тис.,польська шляхта повертається до своїх маєтків, а селяни - до шляхти, Б.Хмельницький розриває союз з Кримом, старшину затверджує король, учасникам повстання – амністія.

Польський сейм не затвердив Білоцерківський договір, і це розв’язало руки Б.Хмельницькому.

Уряд Хмельницького перешкоджав польським дипломатам створити антиукраїнський союз. До активних дій Богдана спонукав пошук союзників. З початку 1648р. і до 1651р – це був союз з Кримом. З протестантською Трансільванією погодила спільні воєнні дії проти Польщі, Молдавського господаря примусили не воювати проти України, уклали торгівельні угоди з Туреччиною. Та після Берестецької битви їй потрібні були союзники, особливо після грудня 1653р., коли польський дозволив брати полонених на західноукраїнських землях. Дипломатичні відносини з Московською державою Б.Хмельницький підтримував ще з 1648р. Московська держава погодилася на союз з Україною лише через побоювання союзу України з Туреччиною. 14 березня 1654р. укладено міждержавні відносини, що не обмежували незалежності України.