- •Контрольна робота з курсу «Вступ до мовознавства»
- •Контрольна робота з курсу «Вступ до мовознавства»
- •Виберіть правильний варіант відповіді
- •Питання на іспит
- •Література з курсу «Вступ до мовознавства»
- •Контрольна робота з курсу «Вступ до мовознавства»
- •6. У яких формах функціонує мова як загальнонародне явище?
- •Назвіть основні мовні рівні й основну одиницю кожного рівня.
- •Що таке асиміляція? Наведіть приклади асиміляції в укр., рос., англ. Мовах. Визначте її напрямок.
- •Перерахуйте основні етапи розвитку письма. Чим відрізняється складове письмо від звуко-буквеного? в основі яких мов лежить такий вид письма?
- •Назвіть основні сім᾽ї алфавітів у світі.
- •Учені виділяють чотири принципи орфографії. Поясніть суть кожного з прикладами.
Що таке асиміляція? Наведіть приклади асиміляції в укр., рос., англ. Мовах. Визначте її напрямок.
Асиміля́ція — уподібнення звука до сусіднього як в умовах його творення (артикуляції), так і в акустичному відношенні. Асиміляція буває: регресивною, коли наступний звук впливає на попередній (пишемо — змагаєшся, вимовляємо —змагаєсся), прогресивною, якщо, навпаки, попередній звук впливає на наступний (пор. укр. бджола із давнім бъчела). Приклад російський - лодка — ло[т]ка, сказка — ска[с]кА, англійський - good moning [gum moniN], wouldn't [wunnt].
Перерахуйте основні етапи розвитку письма. Чим відрізняється складове письмо від звуко-буквеного? в основі яких мов лежить такий вид письма?
Першим етапом розвитку була піктографія. Другим - ідеографія. У розвитку фонографії розрізняють три етапи: складове, консонантне і буквено-звукове письмо. Складове, або силабічне письмо - це система графічних знаків, які передають звучання складів, тобто кожен склад позначається окремим знаком. Буквено-звукове письмо - тип письма, в якому кожен графічний знак позначає, як правило, окремий звук (фонему). Тобто різниця: складове - мова йде про склади та їх звучання, буквенно-звукове – мова йде про літери та їх звуки. Такий вид письма лежить у всіх мовах, які мають алфавіт.
Назвіть основні сім᾽ї алфавітів у світі.
Існує 4 сім`ї алфавітів – латинська, слов'янська, арабська, індійська.
Учені виділяють чотири принципи орфографії. Поясніть суть кожного з прикладами.
Існує чотири принципи орфографії: фонетичний, морфологічний, історико-традиційний та ідеографічний.
Фонетичний принцип. Суть його полягає в тому, що слова пишуть так, як вимовляють.За цим принципом в українській мові пишуться префікси з- і с- (зробити, здерти, зняти, але спитати, стихати, схопити), а також слова гарячий (пор. горіти), чорний (йор. черниця), чеський (пор. чех), серце (пор. сердечний), тижневий (пор. тиждень) та ін. У російській мові за фонетичним принципом пишуться префікси на -з (-с) (разыграть, безвольный, беззубый, развесить, вознаграждение, чрезвычайный, але расписать, бессилие, восхищаться); голосні в суфіксах після шиплячих під наголосом (снежок, крючок).
Морфологічний принцип.Для нього характерне однакове написання однієї й тієї самої морфеми незалежно від її вимови в тій чи іншій позиції.
За морфологічним принципом пишуться слова боротьба, сміється, братський, пісня, агентство, де однакове написання морфем зберігається, незважаючи на вимову [бо-род'ба], [с'м'Уец'а], [брац'киі], [п'їс'н'а], [агенство]. У російській мові за цим принципом, який, до речі, є в ній основним, пишуться слова, що закінчуються на приголосний, як, наприклад, лад, род, друг, дуб, раж (вимовляються [лат], [рот], [друк], [дул], [раш]), префікс с- (сбить, сделать, сговор; вимовляються [зб' ит' ], [зд'з*лгт'], [згбвгр]), ненаголошені голосні (вода, земля, делом; вимовляються [влда], [з'эимл'а], [д'элъм]), буквосполучення стн, стл, здн, рдц у коренях слів типу счастливый, поздно, сердце тощо.
Історико-традиційний принцип.Він полягає в тому, що зберігаються такі написання, які на сучасному етапі втратили свою мотивованість, тобто слова пишуться так, як вони писалися колись, хоч таке написання не відповідає ні звучанню слова, ні його морфемній структурі.
До традиційних написань в українській мові належать написання я, ю, є, ї, щ на позначення двох звуків, збереження подвоєння приголосних в іншомовних власних назвах (Голландія, Руссо, Уатт) і написання без подвоєння іншомовних загальних назв (каса, клас, колектив), а також написання е та и в ненаголошених позиціях таких слів, як левада, леміш, лиман, кишеня тощо.
Ідеографічний, або символічний, принцип.(Його ще називають диференційними написаннями). Опирається на смислові відмінності подібних написань.Так, наприклад, в українській мові є слова компанія і кампанія. Слово компанія вживається тоді, коли потрібно виразити значення "товариство", а кампанія, коли слово має значення "сукупність заходів для здійснення в певний період якогось важливого громадсько-політичного або господарського завдання". За ідеографічним принципом пишуться різні закінчення для різних значень у деяких словах. Наприклад: звука (в музиці, в лінгвістиці) і звуку (в інших значеннях), блока (механізм) і блоку (об'єднання), апарата (пристрій) і апарату (установа; сукупність органів), органа (частина організму) й органу (установа), центра (в математиці) і центру (в інших значеннях), оригінала (дивак) і оригіналу (першоджерело). Цим принципом обґрунтовується також різне написання прийменника з іменником і ононімічних прислівників (до дому і додому, на зустріч і назустріч, з боку і збоку), написання малої букви в загальних назвах і великої у власних (віра і Віра, любов і Любов, орел і місто Орел), а також написання займенників ви і Ви (з великої букви Ви пишеться у випадку підкресленої шанобливості). У російській мові диференційним принципом визначаються написання ожёг (дієслово) й ожог (іменник), плачь (наказова форма дієслова) і плач (іменник).
У німецькій мові на цьому принципі ґрунтується написання з великої букви всіх іменників (пор.: leben "жити" і das Leben "життя", lesen "читати" і das Lesen "читання", gut "добрий" і das Gut "маєток, товар"). Як приклади диференційного написання можна навести Іа (артикль) і їй "там, туди" у французькій мові, di "скажи" і "я дав" - в іспанській.
Назвіть типи словесного наголосу, які наявні в різних мовах.
13. Що вивчають такі науки, як семасіологія та ономасіологія?
14. Що таке аглютинація і фузія? У чому полягають особливості поєднання морфем у флективних і аглютинативних мовах?
15. Назвіть основні функції морфем? Наведіть приклади.
16. Що таке трансфікс? У яких мовах наявна ця морфема?
17. Яке граматичне значення англійської мови відсутнє в російській і українській мовах? Чим воно виражається? Наведіть приклад.
18. Яким способом утворюється форма множини в мовах китайсько-тибетської мовної сім᾽ї? Наведіть приклад.
19. Які своєрідні способи поєднання слів у словосполученні наявні в мовах світу?
20. Що таке типологічна класифікація мов? Які виділяють типи мов за будовою?
Відповіді на тести
студентки Лисогорі Вікторії
-
1 - а
11 - в
2 - а
12 - а
3 - б
13 - б
4 - а
14 - г
5 - а
15 - в
6 - в
7 - в
8 - б
9 - а
10 - б
ІІ. Заповніть таблицю, зазначивши місце поданих нижче мов у генеалогічній класифікації, а також характеристику (жива/мертва, писемна/безписемна), ареал розповсюдження та приблизну кількість носіїв кожної мови.
Англійська, арабська, тайська, іврит, іспанська, китайська, турецька, французька, гінді, мови банту, угорська, циганська, чеська, чукотська, японська.
Мова |
Мовна сім’я та група (для індоєвропейських мов) |
Характеристика, час функціонування |
Основний ареал розповсюдження |
Кількість носіїв (для живих мов) |
українська |
Індоєвропейська, слов’янська группа, східна підгрупа |
Жива, писемна |
Євразія, Україна |
Близько 45 млн. |
англійська |
Індоєвропейська, германська група, західно- германська підгрупа |
Жива, писемна |
Великобританія, Америка, Ірландія, Північна Австралія, Нова Зеландія, деякі країни Азії (Індія, Пакистан та ін.) та Африки |
більше 427 млн (якщо друга мова -1 млрд) |
арабська |
Семіто-хамітська, семітська група |
Жива, писемна |
Алжир, Бахрейн, Єгипет, Ємен, Західна Сахара, Йорданія, Ірак, Катар, КувейтЛіван, Лівія, Мавританія, Марокко,ОАЕ, Оман, Палестина, Південний Судан, Саудівська Аравія, Сирія, Судан, Туніс |
близько 240 млн (+50 млн як друга мова) |
тайська (сіамська) |
Тай-кадайські, тайська група
|
Жива, писемна |
Тайланд |
46 млн. |
іврит |
Семіто-хамітська, семітська група |
відроджена, писемна |
Ізраїль |
8-9 млн |
іспанська |
Індоєвропейська, романська група, іберо-романська (західна) підгрупа |
Жива, писемна |
Південна та Центральна Америка, частина Європи, Північної Америки та Вест-Індії. |
до 500 млн |
китайська |
Китайсько-тибетська, тан-китайська група |
Жива, писемна |
Китайська НР Тайвань, Сінгапур, Таїланд, Малайзія, Індонезія |
1 млрд.213 млн. |
турецька |
Тюркська, огузька група
|
Жива, писемна |
Туреччина, Кіпр, Північний Кіпр, Косово, Республіка Македонія |
77 млн |
французька |
Індоєвропейська, Романська група, гало-романська (центральна) підгрупа |
Жива, писемна |
Французька Рес- публіка, Бельгія, Швейцарська Конфедерація, Канада Республіка Гаїті, Монако, Люксембург, Андора та у багатьох країнах Африки |
270 млн |
гінді |
Індоєвропейська, індоарійська група |
Жива, писемна |
Індія, Пакистан, Непал, Фіджі, Велика Британія, США |
490 млн. (+225 млн друга мова) |
мови банту |
Африканська, група бенуе-конголезьких мов |
писемна |
центральна, південна частина Африки, |
Точні данні відсутні |
угорська |
фінно-угорська, угорська група
|
Жива, писемна |
Угорщина, Трансильванія, Словаччина,Сербія,Закарпаття , Хорватія,Австрія, Словенія
|
15 млн. |
циганська |
Індоєвропейська Індоарійська група |
Жива, не писемна |
Цигани у світі |
4,8 млн. |
чеська |
Індоєвропейська, слов’янська группа, західна підгрупа |
Жива, писемна |
Чехія, Словаччина, Австрія, США, Канада. |
12 млн. |
чукотська |
Палеоазиацька, чукотсько-камчатська група |
Жива, писемна |
Чукотка, Камчатка, Якутія |
15 тис. |
японська |
Мови Далекого Сходу, Алтайська сім’я, пуйоська група |
Жива, писемна |
Японія, Гуам, Тайвань, КНДР, Південа Корея, Перу, Австралія. |
140 млн. |
