3. Джерела походження фразеологізмів

1. Народна мова: замилювати очі (брехати), дати гарбуза (відмовити), пасти задніх (відставати). Також сюди входять всі прислів’я та приказки.

2. Стійкі вирази, пов’язані із професією, певним фахом: шитий білими нитками (недоладна брехня) (з мови шевців), товкти воду у ступі ( займатися непотрібною справою ( з мови пекарів), з іншої опери (недоречне) ( з мови музикантів, співаків).

3. Античні вислови, які вимагають знання міфів Давньої Греції: дамоклів меч ( про навислу загрозу), гордіїв вузол ( про нерозв’язну проблему), ахіллесова п’ята (вразливе місце), сізіфова праця (даремна і важка), троянський кінь (прихована загроза), авгієві конюшні (дуже брудне місце).

4. Біблійні вислови: альфа і омега (початок і кінець), випити чашу до дна (довести справу до кінця), притча во язицех (людина з поганою славою), вавилонське стовпотворіння (велелюдне місце).

5. Крилаті вислови як українських, так і світових письменників та поетів: останній з могікан (Фенімор Купер), а судді хто? (О. Грибоєдов), життя іде, і все без коректур (Л. Костенко)

6. Запозичені з інших мов фразеологізми: дивитись крізь пальці (навмисне не помічати чогось), де собака заритий (суть проблеми) (з німецької); бути не в своїй тарілці (відчувати себе незручно), повернутись до наших баранів (повернутись до попередньої теми) (з французької мови), синя панчоха (стара дівка), перейти стежку ( заступити комусь шлях до здійснення чогось) ( з англійської мови), трубка миру (з мови індіанців через мову американських колоністів).

4. Вживання фразеологізмів у професійному спілкуванні

Загалом у мовленні широко використовуються фразеологізми – усталені словосполучення, які вживаються в мовленні в незміненому вигляді (прислів’я, приказки, крилаті вислови). Ці словосполучення формувалися протягом багатьох віків спілкування і в короткій, образній формі характеризують певні явища нашого життя. У писемному діловому мовленні слід уникати використання фразеологізмів, а в усному вони допускаються, але не образливі і доречні. Вживання таких висловів робить усне спілкування цікавим, а мовлення оригінальним і влучним, вносить елемент неофіційності в ділове спілкування, знімає напруженість у конфліктних ситуаціях.

Серед фразеологізмів найчастіше вживаються прислів’я та приказки (вік живи – вік учись, хто рано встає, тому бог дає; танцювати під чиюсь дудку, грошей – кури не клюють, ні світ, ні зоря) крилаті вислови – слова літературного походження та відомих людей („А віз і нині там” Л. Глібова, „Маємо те, що маємо” Л. Кравчука, „спляча красуня” Ш. Перро, „бути чи не бути” В. Шекспіра, „Нам спокій тільки сниться” О. Блока). Багато висловів походить ще з античних часів (авгієві стайні, дамоклів меч, гóрдіїв вузол, ахіллесова п’ята, перейти Рубікон, яблуко незгоди, вавилонська вежа; альфа і омега (початок і кінець), сади Семіраміди (прекрасні місця), крокодилячі сльози (удаваний плач), золотий вік (епоха розквіту, щаслива пора)), з Біблії (блудний син, ноїв ковчег, шлях на Голгофу, неопалима купина (безсмертя народу), співати Лазаря (безпідставно жалітися), книга за сімома печатями, кари єгипетські).

У професійному спілкуванні вживаються термінологізовані фразеологізми, позбавлені будь-яких елементів образності (броунівський рух, октанове число, бензольне кільце, бордоський розчин, іонні сполуки, періодична система хімічна, реакція, доцентрове прискорення, абсолютна температура, електромагнітне поле, квантове число, числова вісь, геометрична функція, система координат, точка кипіння, константа рівноваги). Однією із специфічних рис фразеологізмів наукового стилю є наявність у складі фразеологізму прізвища вченого, який сформулював той чи інший закон (число Авогадро, закони Ньютона, таблиця Піфагора, закони Кеплера). Наведені фразеологізми відзначаються абстрактним змістом, відсутністю будь-якого емоційно-експресивного забарвлення, наявністю суворих логічних зв’язків між компонентами.

Різновидом фразеологізмів є канцеляризми, сталі словосполучення, які бажано використовувати у діловому мовленні, оскільки вони надають текстам офіційності, однозначності та лаконізму: круглий стіл, докласти зусиль, внести лепту, увійти в ритм, тримати курс, доводити до відома, брати до уваги, зупинитися на питанні, взяти за основу.

Варто пам’ятати, що фразеологізми не перекладаються буквально, а їх специфічні відповідники потрібно знати, наприклад:

• принятые меры – вжиті заходи

• повестка дня – порядок денний

• действующее законодательство – чинне законодавство

• закон вступает в силу – закон набуває чинності

Варто запам’ятати!

Про фразеологізми слід особливо пам’ятати при комп’ютерному перекладі текстів, оскільки дуже часто фразеологічні сполучення перекладаються як звичайні словосполучення, наприклад, російському „оранжевая революция” відповідає „помаранчева революція”, та комп’ютер подає його як „жовтогаряча революція” (неправильно); Папа Римский – як Тато Римський (неправильно), а потрібно як Папа Римський.