
- •Лекція 2. Бухгалтерський облік в закладах ресторанного господарства
- •2.1 Характеристика закладів ресторанного господарства і особливості їх обліку
- •2.2 Калькулювання вартості страв
- •2.3 Особливості документального оформлення приймання товарів і продовольчої сировини
- •2.4 Синтетичний облік в закладах ресторанного господарства
- •2.5 Облік спеціального і форменого (фірмового) одягу та взуття
Лекція 2. Бухгалтерський облік в закладах ресторанного господарства
План лекції:
Характеристика закладів ресторанного господарства і особливості їх обліку.
Калькулювання вартості страв.
Особливості документального оформлення приймання товарів і продовольчої сировини.
Синтетичний облік в закладах ресторанного господарства.
Облік спеціального і форменого (фірмового) одягу та взуття.
2.1 Характеристика закладів ресторанного господарства і особливості їх обліку
Ресторанне господарство — вид економічної діяльності суб'єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього.
Заклад ресторанного господарства — організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.
Згідно з «Правилами роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства», затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002р. №219, заклади ресторанного господарства поділяють на типи:
ресторани;
бари;
кафе, кафетерії;
їдальні, в тому числі їдальні на підприємствах і у навчальних закладах;
закусочні;
буфети, магазини кулінарних виробів;
фабрики-кухні, фабрики-заготівельні.
На підприємствах громадського харчування обов'язкове використання РРО. Засоби вимірювальної техніки повинні бути перевіреними і справними.
Облік ресторанного господарства має багато спільного з обліком у торгівлі — використання рахунку 28 "Товари", встановлення торгових націнок, реалізація через касу з використанням РРО та ін. Проте є цілий ряд особливостей, характерних саме для цього виду діяльності.
1. У ресторанному господарстві можна виділити такі виробничі процеси:
заготівля;
виробництво;
реалізація;
організація споживання.
Останній процес є характерним тільки для цього виду діяльності.
2. На підприємствах ресторанного господарства здійснюється і виробництво, і торгівля одночасно.
Витрати, як і в торгівлі, обліковуються на рахунках 92, 93. На рахунок 23 списується тільки вартість використаних продуктів, сировини; можна замість рахунку 23 використовувати окремий субрахунок рахунку 28.
3. Велике внутрішнє переміщення цінностей, неоднорідність ТМЦ, велика кількість матеріально відповідальних осіб призводять до збільшення обсягу документів, які супроводжують рух товарів, і збільшення кількості субрахунків рахунку 28.
Специфічні первинні документи — денні забірні листи. Накопичувальний документ, яким оформляється відпуск (забір) товарів, сировини, напівфабрикатів із комори до кухні, до буфету.
Субрахунки рахунку «Товари»:
«Товари в коморі»;
«Товари на кухні»;
«Товари в барі, їдальні, ресторані»;
«Товари в кондитерському цеху»;
«Товари в буфетах, кіосках».
У разі потреби відкриваються субрахунки третього порядку, наприклад:
«Товари в барі»;
«Товари в ресторані».
4. Специфічне ціноутворення.
Відсоток торгової націнки визначається, як і в роздрібній торгівлі, але за всіма підрозділами (націнки на складі, в кухні, в буфеті можуть бути різними); націнка громадського харчування встановлюється у відсотках до роздрібної і залежить від категорії закладу та виду товару чи сировини.
Є обмеження — на хліб, сіль, овочі, муку, продукти дитячого харчування, макаронні вироби.
Ціни бувають звичайні та банкетні; банкетні ціни визначаються шляхом встановлення певного відсотка націнки до звичайних цін.
Продукція власного виробництва не списується на склад, а відразу передається до торгового залу, кіоска тощо; тому в обліку немає моменту завершення виробництва,.
Вартість готової продукції визначається шляхом складання калькуляції на основі плана-меню, збірника рецептур, встановлених цін; вартість кожної складової обчислюється за власною ціною.
Калькуляція звичайно розраховується на 100 порцій (або 1 порц) в калькуляційних картах типової форми.
5. Реалізація оформляється такими документами:
чеки;
розрахункові квитанції;
рахунки офіціанта;
накладні;
абонементи з обов'язковим оформленням реалізації через РРО або розрахункові книжки.
При реалізації поза торговою залою необхідно мати посвідчення про якість, де вказуються назва підприємства, його адреса, найменування продукції, дата виготовлення, строк придатності, умови реалізації і зберігання, маса одиниці розфасування і ціна за одиницю розфасування або ваги продукції.