4. Розрахункова частина

Розроблення завдань різних рівнів для індивідуальної роботи студентів є основною умовою належного аналізу знань студента. В методичних вказівках надані конкретні ситуації, у яких вимагалося вирішення завдань, запропонованих для індивідуального опрацювання опрацювання. Завдання для розрахункової частини містить додаток К.

Враховуючи склад(кількість) академічної групи пропонується розприділення індивідуальних завдань згідно списку, тобто задача 1 призначається студенту першому по списку в класному журналі, задача 2 – другому і т. д.

В іншому випадку завдання розприділяє керівник курсової роботи.

Розв’язок повинен містити докладний хід розв’язування з деяким описом теорії (додаток Л)

5. ЗМІСТ І СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Виконання курсової роботи студент розпочинає з розробки плану його виконання для того, щоб було зрозуміло, які питання необхідно обґрунтувати, дослідити, а також які методи потрібно застосовувати. При цьому важливо встановити необхідні матеріали, обсяг роботи.

План роботи студент розробляє з допомогою керівника на основі приблизних планів, додатків та методичних матеріалів. Для розробки плану студент повинен по обраній темі вивчити основну літературу, одержати необхідну консультацію від свого керівника.

План та методика виконання роботи повинні носити цілеспрямований характер щодо вивчення та дослідження вибраної проблеми. Робота повинна становити єдине ціле завершене дослідження, а не набір різних, не зв’язаних між собою питань.

За своєю будовою курсова робота, незалежно від теми, складається з таких структурних елементів:

• Титульна сторінка - 1 с.;

• Завдання на курсову роботу - 1 с.;

• Зміст – 1-2 с.;

• Вступ - 3 с.;

• Розділ 1. - Науково-теоретичні основи проблем, що вивчаються - 5-6 с.;

• Розділ 2. - Організаційно-економічна характеристика теми дослідження, зміст і результати проведеного дослідження - 10-15 с.;

• Розділ 3. - Проектний розділ, який містить напрями і перспективи вирішення проблеми - 12-15 с.;

• Розділ 4. – Розрахункова частина. Розв’язання та поглиблений аналіз індивідуальної задачі 2-3с

• Висновки - 1-2 с.;

• Список використаних джерел;

• Додатки (за необхідністю).

Загальний обсяг курсової роботи становить 35-40 сторінок писаного без врахування списку використаних джерел і додатків.

Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи і розміщується на обкладинці курсової роботи. Він віддрукований стандартним шрифтом (14 розміру) на комп’ютері відповідно до рекомендованої форми (Додаток В).

Завдання для виконання курсової роботи заповнюється студентом після вибору теми курсової роботи та інформаційної бази (об’єкту дослідження); затвердження плану та встановлення календарних строків для написання окремих підрозділів. Завдання на курсову роботу оформляють на стандартному бланку (Додаток Г) і підписують студент і керівник.

Зміст подають на початку курсової роботи. У ньому послідовно перераховуються найменування розділів, підрозділів та додатків. Зміст повинен включати в себе всі заголовки, які є в тексті, та номера сторінок, де розміщений кожен з них.

У всіх структурних складових основної частини наводиться огляд літератури з даної теми, аналітичний огляд об’єкта дослідження, виклад методики дослідження, аналіз і узагальнення результатів дослідження.

Для ґрунтовного висвітлення досліджуваної теми, студент опрацьовує не менше 10-15 літературних джерел.

Висновки є логічним підсумком досліджень. У цьому розділі студенти мають підвести короткі підсумки дослідження таким чином, щоб не читаючи основного тексту, можна було б зрозуміти сутність роботи. Для цього слід в декількох словах нагадати про актуальність обраної теми, розкрити в загальних рисах загальнотеоретичні проблеми, перерахувати основні напрямки дослідження, його основні результати.

Основні вимоги до цієї частини роботи: висновки мають бути чіткими, короткими, пронумерованими, відповідно до них можна було б скласти уяву про зміст роботи.

Список використаної літератури повинен включати певну кількість найменувань по нормативно-правовій базі, а також інші джерела.

Додатки в роботі є необов’язковими, але бажаними. Вони можуть бути включені у випадку наявності допоміжного матеріалу до основного змісту роботи, що підтверджує окремі положення, висновки, пропозиції.