Лікування

1. Регідратаційна терапія.

Перевагу віддають оральній регідратації. Вона є основним методом регідратації при ексикозах 1-П ступенів, а при токсико-ексикозах Ш ступеню вона застосовується в поєднанні з парентеральною регідратацією. Для цього використовують глюкозо-сольові розчини.

Оральну регідратацію проводять в 2 етапи:

1-й етап: перші 4-6 годин з метою усунення водно-сольового дефіциту. При ексикозі 1 ступеня необхідний об’єм рідини складає 30-50 мл/кг маси тіла, при ексикозі П ступеня – 100 мл/кг маси тіла дитини.

Критерії ефективності 1 етапу оральної регідратації:

• зменшення втрат рідини з випорожненнями та блювотою, зникнення спраги,

• підвищення тургору тканин, зволоження слизових оболонок;

• збільшення діурезу;

• зникнення ознак порушення мікроциркуляції.

При ефективності 1 етапу регідратації через 4-6 годин починають 2 етап, який є підтриманням поточних втрат рідини. Приблизний об’єм розчину на цьому етапі 50-100 мл/кг маси тіла чи 10 мл/кг після кожного випорожнення.

Парентеральну регідратацію проводять при ексикозах Ш ступеня, при сполученні ексикозу з гіповолемічним шоком, при оліго- чи анурії.

У дітей парентеральну регідратацію в основному проводять ізотонічними розчинами глюкози, розчином Рингера лактат чи ізотонічним розчином натрію хлориду. Розчин Рингеру лактат непридатний для тривалого використання, оскільки є загроза виникнення гіпернатріемії.

Колоїдні розчини (5% розчин альбуміну, реополіглюкін) використовують тільки при наявності виражених ознак порушення мікроциркуляції чи гіповолемічному шоці.

При проведенні парентеральної регідратації необхідно враховувати:

1. Добову потребу в рідині та електролітах.

2. Тип і ступень дегідратації.

3. Рівень дефіциту рідини та електролітів.

4. Рівень поточних втрат рідини та електролітів.

Антибактеріальна терапія. Показання:

А) При всіх формах тяжкості дітям до 1 року:

• дітям з імунодефіцитними станами;

• ВІЛ-інфікованим дітям у стадії СНІДу;

• дітям, які знаходяться на імуносупресивній терапії;

• дітям з гемолітичними анеміями.

Б) Холера незалежно від віку;

У разі потреби призначаються антибактеріальні препарати:

• триметоприм/сульфаметаксазол;

• препарати налідіксової кислоти;

• цефалоспорини 3 покоління.

Курс антибактеріальної терапії при ГКІ – 5-7 днів. Показанням до заміни препарату є його неефективність протягом 3 днів.

При холері препаратами вибору є еритроміцин, налідіксова кислота, нітрофуранові препарати, триметоприм/сульфаметаксазол, дітям старше 8 років - тетрацикліни.

При холері антибактеріальні препарати призначають після першого етапу регідратації, через 3-6 годин після госпіталізації.

3. Допоміжна терапія:

А) Ентеросорбція– перевага віддається алюмосілакатним ( смекта) сорбентам, які призначаються з перших днів захворювання.

Курс ентеросорбції при ГКІ – 5-7 днів.

Критерієм ранньої відміни препарату є нормалізація стула чи його затримка протягом 2 діб.

Б) Пробіотикотерапія: при відсутності антибактеріальних препаратів у призначеннях.

Курс пробіотикотерапії в гострому періоді ГКІ триває 5-10 днів.

Пробіотикотерапія також показана в періоді реконвалисценції ГКІ фізіологічними пробіотиками (у своєму складі містять нормальну мікрофлору) з метою відновлення нормальної мікрофлори кишечника протягом 3-4 тижнів.

В) Ферментотерапія: призначається в стадії реконвалисценції при наявності ознак дисферментатемії у дітей, які перехворіли на ГКІ. З цією метою показані препарати ферментів підшлункової залози (панкреатин тощо).

Курс ферментотерапії 2 3 тижні.

4. Дієтотерапія:

В гострому періоді ГКІ рекомендується зменшувати добовий об”єм їжі на 1\2 - 1\3. Можливе збільшення кратності годувань до 8-10 на добу у дітей грудного віку та при позивах на блювоту. На сьогодні найбільш фізіологічным вважається раннє, поступове відновлення харчування. Відновлення якісного та кількісного складу їжі здійснюється в максимально можливі короткі строки.

У дітей старшого віку рекомендується дотримуватися щадної дієти, З раціону виключається жирна, смажена, копчена, груба їжа.

У дітей 1 року життя вигодовування грудним молоком повинно зберігатися.

Дітям на штучному вигодовуванні в гострому періоді ГКІ звичайні адаптовані молочні суміші рекомендуеться заміняти на низьколактозні. Тривалість низьколактозної дієты індивідуальна. В раціон рекомендуеться вводити каші на воді, більш раннє призначення м”ясного пюре.

УСКЛАДНЕННЯ (лікування по відповідним протоколам):

-

Гострі кишкові інфекції ( ГКІ )

Лікування хворих на ГКІ має певні особливості. Голодна дієта і водно-чайна пауза нині не рекомендується. Утрачену організмом рідину (блювання, діарея) можна поповнити регідроном, оралітом, чаєм, компотом, морсом, мінеральною водою. Харчування хворих на ГКІ базується на індивідуальних особливостях кожного з них. Найкращим видом годування дітей грудного віку є материнське молоко. Хворим на штучному вигодуванні рекомендують ті молочні суміші, які смороду отримували до захворювання.

У гострий період хвороби об'їм добового раціону зменшується на 1/3 -1/2 і відновлюють до нормального через 3-4 дні. У разі сприятливого перебігу захворювання до кінця тижня їжа має відповідати звичайній.

У старших дітей з легенями формами кишкових інфекцій зберігають звичайну дієту з обмеженням у ній гострих та екстрактивних речовин і введенням кисломолочних сумішей.

Патогенетична терапія передбачає використання оральної регідратаціїглюкозо-солевими розчинами - регідрон, цітроглюкосолан. При перевазі в клінічній картині захворювання колітичного синдрому та блювання над проявами ексикозу, сольові розчини разводять вареною водою, чаєм, відварами трав у відносинах 1:1. Розводити сольові розчини безсольовими необхідно також у дітей раннього віку. Після закінчення блювоти замість глюкозо-сольових розчинів хворому можна давати пектинові суміші: концентрований рисовий відвар, печене яблуко, яблучну суміш. Пектин дає ентеросорбційний ефект, суміш діє на виделення соків, зменьшує метаболічний ацідоз, солі кальцію, якими богаті пектинові суміші, діють протизапально.

Розрахунок необхідної кількості рідини (у мол) для регідратації в залежності від віку хворого:

1).До 2 міс. (при масі тіла до 5 кг): 10 мол на кожен акт дефекації.

2).Від 2 міс. До 2 років: 50-100 мол розчину на кожну дефекацію.

3).Більш ніж 2 роки: 100-200 мол розч. на кожну дефекаці.

Поїти хворого треба невеликими порціями, по 2-3 чайні ложки кожні 3-5 хвилин, але не більш ніж 100 мол за 20 хвилин. Старшіх дітей поють по 1-2 столових ложки через 3-5 хвилин. Не треба давати хворому одномоментно великий обсяг рідини, тому що це може викликати блювоту. Коли рвота повторна, треба препінити давати розчини протягом 10-15 хвилин, а потім - продолжувати.

Фармакотерапія ГКІ.

Антибіотики й хіміопрепарати застосують тільки в хворих на інвазивні ГКІ. Перед призначенням їх необхідно вияснити алергологічний анамнез дитини і не забувати про найбільшу ефективність орального застосування препаратів, оскільки в разі легких форм захворювання збудник не проникає за межі травневого каналу.

З антибактеріальних препаратів найчастіше застосовують орально полімексину сульфат, канаміцину моносульфат, неграм, невіграмон, фуразолідон, хлорхінольдол, левоміцетин, гентаміцина сульфат, фталазол, бісептол.

За відсутності ефекту від призначених препаратів протягом 3-х днів, необхідно замінити їх на інші або направити хворого в лікарню.

Антибіотики не показані хворим із секреторними водянистими діареями, а також із дисфункціями кишок, зумовленими розвитком дисбактеріозу.

Для абсорбції токсинів використовують ентеросорбенти: ентеродез, карболен, холестирамін, білу глину, смекту, полісорб, поліфепан.

Корекцію вторинних порушень травлення здійснюють за допомогою ферментних препаратів: абоміну, панкреатину, панзинорму, фесталу, орази, мезим форту під контролем копрограми.

Аби відновити проникність клітинних мембран, підвищити їх біопотенціал і стимулювати біоценоз кишок, усім хворим призначають вітамінні препарати, фітотерапію (ромашка, звіробій, кора дуба, граната), спиртові настойки хлорофіліпту, календули, часнику.

Після перенесених ГКІ, доцільно призначити еубіотики: лакто-, біфідум-бактерин, біфікол, бактисубтил, біфіформ, лактулоу, йогурт, ацідофіліус.

Рядків ізоляції хворих на домі - до клінічного одужання.

Кратність нагляду вдома-за показаннями. Лабораторне обстеження проводитися з 1-го дня: копрограма, бактеріологічне дослідження калу, а в разі підозри на сальмонельоз - сечі.

Можливі ускладнення: отит, пневмонії (5-7 день), ферментопатії (5-20 день), дисбактеріози (5-20 день), анемія (3-14 день).

У дитячі дошкільні запоклажі дітей допускають після негативного результату бактеріологічного дослідження калу.

Робота з контактними проводитися протягом 7 діб: контролюється загальний стан, апетит, температура тіла. Особливе увага - щоденному огляду випорожнень. Усім контактним у перші 3 дні проводитися посів калу на дізентерійну та сальмонельозну групи.

Задачі для самоконтроля

Задача №1 Хлопчик 6 років, хворіє протягом тижня. Оглядався педіатром , діагностована ГРІ , отримував симптоматичну терапію. Непокоїть біль у горлі, утруднене носове дихання, голос гунявий, під час сну – хропяче дихання. Об'єктивно: стан середньої тяжкості. Млявий, температура тіла 39⁰С . Шкіра чиста , бліда, повіки пастозні . Передньо- шийні лімфовузли збільшені, болючі при пальпації ; задньо- шийні - множинні , у вигляді пакетів , рухлив , безболісні . Язик обкладений білим нальотом, вологий. На гіпертрофійованих мигдаликах гнійні нальоти. У легенях і серці без патології. Живіт м'який , печінка виступає на 3 см нижче краю реберної дуги , селезінка - на 1 см. Фізіологічні відправлення в нормі. 1 . Поставте попередній діагноз . 2 . Призначте план обстеження.

Задача №2 Дитина 7 років, хворіє 2-у добу. Температура тіла до 38, 9⁰С, загальне нездужання, головний біль, одноразова блювота, зниження апетиту, біль у горлі, висип. Об'єктивно: загальний стан середньої тяжкості. Дитина млява, температура тіла 39⁰С, яскравий рум'янець на щоках , носо-губний трикутник блідий , губи яскраві, сухі. Підщелепні лімфовузли збільшені, болючі. дрібно краплистий висип на гіперемійованому тлі шкіри, переважно на згинальних поверхнях кінцівок, латеральних поверхнях тулуба , внизу живота, в пахових областях. Язик густо обкладений білим нальотом. Яскрава відмежована гіперемія м'якого піднебіння з наявністю енантеми на ньомуі. Мигдалики гіпертрофовані , в лакунах гнійні нальоти . Тахікардія до 132 уд. / Хв , артеріальний тиск 125 / 85 мм рт. ст. Живіт м'який. Фізіологічні відправлення в нормі. 1 . Поставте попередній діагноз . 2 . Сформулюйте принципи терапії .

Задача №3  Дівчинка 4-х років хворіє 2 -у добу. Скарги на підвищення температури тіла до 38,8⁰ С, висип.

Об'єктивно: загальний стан середньої тяжкості, самопочуття не страждає. . На шкірі обличчя , тулуба , кінцівок рясна висипка , що супроводжується свербінням . Елементи висипу у вигляді плям , папул , везикул розташовуються на незміненій шкірі. Язик чистий , вологий. На слизовій щік , піднебіння і ротоглотки кілька везикульозних елементів висипу і поверхневих ерозій діаметром 3-4 мм. У легенях везикулярне дихання, тони серця ясні , ритмічні. Живіт м'який, безболісний. Печінка і селезінка не збільшені. Фізіологічні відправлення в нормі. 1 . Поставте попередній діагноз . 2 . Сформулюйте принципи терапії .

Задача №4

        Дитина 3 років, хворіє 2 -у добу. Захворювання почалося гостро, підвищилась температура тіла до 37,8⁰ С , з'явився висип , кількість якого поступово збільшувався. Об'єктивно: загальний стан задовільний , активний, температура тіла 37.2⁰ С . На шкірі обличчя , волосистої частини голови , тулуба , кінцівок висип у вигляді плям , папул і везикул . Периферійні лімфовузли дрібні , рухливі , безболісні. Слизові порожнини рота і зіву рожеві , чисті. У внутрішніх органах без особливостей. Фізіологічні відправлення в нормі. 1 . Поставте попередній діагноз . 2 . Сформулюйте принципи терапії . Задача №5      Хлопчик 8 років, хворіє 5 днів. Початок гострий з підвищення температура тіла до 38,3⁰ С, нездужання, закладеності носа, першіння в горлі, сиплості голосу, сухого кашлю, різі в очах. Отримував симптоматичну терапію. На 3 -й день стан дитини погіршився: температура 39,5⁰ С, з'явився висип на обличчі, який став поширюватися на тулуб, потім - на кінцівки, катаральні явища посилилися. Об'єктивно: стан середньої тяжкості. Відзначається пастозність повік, гіперемія кон'юнктив, сиплість голосу. На обличчі, тулубі, плечах яскравий зливний плямисто- папульозний висип, на кінцівках - окремі рожеві елементи плямисто- папульозного висипу. Загальний колір шкіри між елементами висипки - звичайний. Периферійні лімфовузли дрібн , рухливі . Слизові оболонки зіву гіперемійовані, на м'якому піднебінні плямиста енантема . У легенях жорстке дихання, хрипи не вислуховуються. Тони серця ясні, ритмічні. Фізіологічні відправлення в нормі. 1 . Поставте попередній діагноз . 2 . Призначте план обстеження.

Задача №6 Дитина 6 років. Хворіє третій день. Початок гострий з підвищення температура тіла до 38,6⁰ С, нездужання, першіння в горлі, сиплості голосу, сухого кашлю, сльозотечі. Об'єктивно: стан середньої тяжкості. Температура тіла до 37.4⁰С. Шкіра чиста. Повіки пастозні , кон'юнктиви гіперемійовані , голос сиплий, нежить. Периферійні лімфовузли дрібні , рухливі. Задня стінка глотки гіперемійована, зерниста, на м'якому піднебінні плямиста енантема . Язик чистий, вологий. На слизових щік, проти малих корінних зубів, яснах, висипання у вигляді дрібних білястий крапок . У легенях жорстке дихання , хрипи не вислуховуються. Тони серця ясні , ритмічні. Фізіологічні відправлення в нормі. 1 . Поставте попередній діагноз . 2 . Сформулюйте принципи терапії .

Задача №7

Дитина 4 років, не організована, хворіє другий день. Температура тіла 38,4⁰С, млявість, нудота. Стілець 5-7 разів, на початку хвороби випорожнення водянисті, рясні, на другий день з'явилися переймоподібні болі у животі, тенезми, випорожнення малими порціями зі слизом та прожилками крові.

Об'єктивно: загальний стан середньої тяжкості. Млявість, апетит знижений. Шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, вологий. У легенях везикулярне дихання. Тони серця ритмічні, пульс 120 уд/хв. Живіт м'який, печінка та селезінка не збільшені. Сигмовидна кишка спазмована та болюча при пальпації. 1 . Поставте попередній діагноз .

2. Викладіть тактику сімейного лікаря.

Задача №8

Дівчинка 5 років, хворіє другий день. Температура тіла 37,8⁰С, млявість, зниження апетиту. Стілець 8-9 разів, випорожнення водянисті, рясні.

Об'єктивно: загальний стан середньої тяжкості, самопочуття не страждає. Шкіра звичайного кольору, тургор та еластичність збережені. Ніс закладений, гіперемія задньої стінки глотки, Слизуваті ротової порожнини вологі, губи та язик сухуваті. У легенях везикулярне дихання. Тони серця ритмічні, пульс 108 уд/хв. Живіт м'який, безболісний. Паренхиматозні органи не збільшені. Діурез зменшений, сеча насиченого кольору.

1.Сформулюйте попередній діагноз із урахуванням тяжкості захворювання.

2. Викладіть тактику сімейного лікаря.

Задача №9

Огляд лікарем на домівці дівчинки 6 років. Хворіє тиждень. На тлі нормальної температури та задовільного самопочуття з’явилося першіння у горлі та покахикування. З 2-3 дня з’явився сухий кашель, інтенсивність та тривалість якого в динаміці зростала. З учорашнього дня кашель став нападоподібним до 10 разів за добу, супроводжується почервонінням обличчя, відходженням в’язкого мокротиння.

Об’єктивно: температура тіла 36,8⁰ С. Загальний стан задовільний. Шкіра звичайного кольору. У легенях жорстке дихання, хрипи не вислуховуються. Тони серця ритмічні. Пульс – 94 уд/хв. При огляді зіву у дитини виник напад кашлю, тривалістю 1,5-2 хвилини з гучним вдихом повітря під час нападу. Живіт м’який. Печінка та селезінки не збільшені. Фізіологічні випорожнення в нормі.

1. Сформулювати попередній діагноз.

2. Визначити принципи терапії.

Задача №10

Дитина 10 років, захворіла гостро з болю у мязах і суглобах, лихоманки, підвищення температура тіла 39,8⁰ С, головного болю, болю в очах.

Об'єктивно: загальний стан середньої тяжкості, задовільний. Шкіра звичайного кольору, без висипки. Периферичні лімфовузли злегка збільшені, безболісні, рухливі. Слизові зіву чисті, яскрава гіперемія та збільшення фолікул задньої стінки глотки. Склери звичайного кольору, коньюнктиви злегка гіперемійовані. У легенях везикулярне дихання, тони серця ритмічні, ясні. Живіт м'який, безболісний. Печінка та селезінка не збільшені. Стілець та сечовиділення в нормі.

1. Сформулювати попередній діагноз.

2. Визначити принципи терапії.

Задача №11

Дитина 9 років, хворіє протягом 2 діб. Захворювання почалося гостро: температура тіла 38,5⁰ С, нежить, насморк, покахикування. На другий день хвороби температура тіла 37,9⁰ С, першіння у горлі, закладеність носу з серозно- слизивим виділенням.

Об'єктивно: загальний стан задовільний. Шкіра звичайного кольору, без висипки. Периферичні лімфовузли злегка збільшені, безболісні, рухливі. Слизові зіву чисті, яскрава гіперемія та збільшення фолікул задньої стінки глотки. Склери звичайного кольору, коньюнктиви злегка гіперемійовані. У легенях везикулярне дихання, тони серця ритмічні, ясні. Живіт м'який, безболісний. Печінка та селезінка не збільшені. Стілець та сечовиділення в нормі.

1. Поставити попередній діагноз із указівкою провідного синдрому.

2. Призначити план лікування.

Задача №12

Дівчинка 7 років , хворіє 2-й день. Температура тіла до 38,2º С, нездужання, нежить, першіння в горлі. Сьогодні мати помітила висип по всьому тілу.

Об´єктивно: стан середньої тяжкості. Температура тіла 38,2º С, млявість. Дихання через ніс утруднене. Поліаденопатія, найбільш збільшені задньошийні та потиличні лімфовузли. На шкірі макуло-папульозна висипка, переважно на спині, розгинаючих поверхнях кінцівок, сідницях. Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована. В легенях жорстке дихання, хрипи не вислуховуються. Тони серця ясні, ритмічні. Пульс-100 уд/ хв. Живіт м’який, безболісний. Печінка та селезінка не збільшені. Фізіологічні відправлення в нормі

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.Призначте лабораторне обстеження хворому

Задача №13

Дитині 6 років, хворіє другу добу. Початок захворювання з підвищення температури тіла до 38,6°С, головного болю, білісного відкривання рота та жування, пухлини навколо лівого вуха. На другий день, на тлі лихоманки, з’явилася біль та пухлина з іншої сторони.

Об’єктивно: стан середньої тяжкості, температура тіла 39,1°С, шкіра чиста, звичайного кольору. Привушні залози з двох сторін збільшені та припухлі, болісні, пружної консистенції, шкіра над ними звичайного кольору. На слизуватій щік визначається інфільтрація вихідних отворів протоків привушних залоз. Шийні групи лімфовузлів дещо збільшені до 0,5см, безболісні, не спаяні між собою та підлеглими тканинами. У легенях та серці без патології. Живіт м’який, безболісний. Паренхіматозні органи не збільшені. Менінгеальні знаки негативні. Стілець та сечовиділення не змінені.

1. Сформулюйте діагноз.

2. Призначте лабораторне обстеження для підтвердження діагнозу.

Відповіді:

1.

1. Інфекційний мононуклеоз типова ангінозно-залозова форма, середньої тяжкості.

2 – Загальний аналіз крові, сечі.

Серологічні реакції крові на виявлення антитіл класу IgM та ранніх класу G.

Бактеріологічне дослідження слизу із ротоглотки на флору та дифтерію .

2.

1.Скарлатина типова середньої тяжкості.

2.1. Ліжковий режим протягом гострого періоду.

2.2. Дієта стіл №5 за Певзнером.

2.3. Етіотропна терапія (антибіотики: пеніцилін або макроліти протягом 10 діб парентерально).)

2.4. Дезінтоксікаційна терапія ентеральним шляхом глюкозо-сольових розчинів.

2.5. Десенсибілізуюча терапія.

2.6. Антиперетики (парацетамол, ібупрофен та інш.).

2.7. Засоби місцевої санації: полоскання зіву антисептичними розчинами.

3.

1 - Вітряна віспа, типова, середньої тяжкості, період висипки.

2 - Режим домашній ліжковий з дотриманням гігієни (щоденна зміна одягу та білизни).

Змащення везикул однопроцентним розчином діамантового зеленого, полоскання рота антисептиками.

Жарознижуючі та десенсибілізуючи засоби.

4.

1 – Вітряна віспа, типова, легка форма, період висипки.

2 – Режим домашній ліжковий з дотриманням гігієни (щоденна зміна одягу та білизни).

Змащення везикул однопроцентним розчином діамантового зеленого, полоскання рота антисептиками.

Жарознижуючі та десенсибілізуючи засоби.

1.Кір типова, середньої тяжкості, період висипки.

2.Цитоскопія мазків-відбитків з ротоглотки і виявлення типових для кору багатоядерних гігантських клітин.

Серологічні методи (РТГА, РПГА,ІФА) –зростання титру антитіл у чотири і більше разів, виявлення антитіл до вірусу кору класу імуноглобулінів М.

1.Кір, період продрому, середньої тяжкості.

2.Цитоскопія мазків-відбитків з ротоглотки і виявлення типових для кору багатоядерних гігантських клітин.

Серологічні методи (РТГА, РПГА,ІФА) –зростання титру антитіл у чотири і більше разів, виявлення антитіл до вірусу кору класу імуноглобулінів М.

1. Ентероколіт, середньої тяжкості.

2.1. Дієтотерапія.

2.2. Антибактеріальні препарати нітрофуранового ряду, або тріметопрім/сульфаметаксазол.

2.3. Оральна регідратаційно-дезінтоксикаційна терапія.

2.4. Ентеросорбенти.

8.

2. Ентерит, середньої тяжкості.

2.1. Дієтотерапія.

2.2 Оральна регідратаційно-дезінтоксикаційна терапія.

2.4. Ентеросорбенти.

Еталон відповіді до типової задачі (уміння) № 162

1. Ентероколіт, середньої тяжкості.

2.1. Клінічний аналіз крові.

2.2. Клінічний аналіз сечі.

2.3. Бактеріологічне дослідження випорожнень.

2.4 Вірусологічне дослідження випорожнень.

2.5. Копроцітограма.

Еталон відповіді до типової задачі (уміння) № 163

1. Кашлюк.

2.1. Дієта.

2.2. Оптимальний повітряний режим.

2.3. Етіотропна терапія: макроліди (еритроміцин, макропен та ін.) або напівсинтетичні пеніциліни (амікацин).

Еталон відповіді до типової задачі (уміння) № 164

1. Гостра респіраторна вірусна інфекція, рінофарінгіт.

2.1. Постільний режим до нормалізації температури тіла.

2.2. Молочно-рослинна дієта.

2.3. Багато вживати теплого пиття.

2.4. Симптоматична терапія.

2.5. Полівітаміни.

Еталон відповіді до типової задачі (уміння) № 166

1.Кір типова, середньої тяжкості, період висипки.

2.Ліжковий режим протягом періоду гарячки, гігієнічні заходи стосовно ротової порожнини та очей. Судиннозвужуючи краплі в ніс, муколітичні препарати, вітаміни.

Еталон відповіді до типової задачі (уміння) № 170

1.Краснуха, типова, середньої важкості, період висипки.

2.1.Аналіз крові клінічний.

2.2.Аналіз сечі клінічний.

2.3.Серологічне дослідження парних сироваток: одно з перелічених (РТГА, РН , РЗК, РІФ) , або імунологічне дослідження крові (ІФА) для виявлення специфічних антитіл класу імуноглобуліну М.

Еталон відповіді до типової задачі (уміння) № 171

1. Паротитна інфекція: двосторонній паротит середньої тяжкості

2.1. Клінічний аналіз крові.

2.2. Клінічний аналіз сечі на діастазу.

2.3. Іммуно-ферментний аналіз крові для визначення специфічних антитіл класу Ig M.

Еталон відповіді до типової задачі (уміння) № 174

1.Скарлатина типова середньої тяжкості.

2.1. Ліжковий режим протягом гострого періоду.

2.2. Дієта стіл №5 за Певзнером.

2.3. Етіотропна терапія (антибіотики: пеніцилін або макроліти протягом 10 діб парентерально).)

2.4. Дезінтоксікаційна терапія ентеральним шляхом глюкозо-сольових розчинів.

2.5. Десенсибілізуюча терапія.

2.6. Антиперетики (парацетамол, ібупрофен та інш.).

2.7. Засоби місцевої санації: полоскання зіву антисептичними розчинами.

Литература.

1. Інфекційні хвороби у дітей: підручник за ред.. С.О. Крамарьова, О.Б. Надраги. – К.: «Медицина». – 2010. – 392 с.

Педіатрія. За ред. Тяжкої О.В. – Вінниця. – 3 вид. – „Нова Книга”, 2009. – 1136 с.

2. Дитячі інфекційні хвороби (клінічні лекції). Під ред. проф. С.О.Крамарєва. – Київ, «Моріон». – 2003.-480 с.

3. Богадельников И. В. Дифференциальный диагноз важнейших инфекционных заболеваний у детей. – Симферополь. – 2010. – 528 с.

4. Учайкин В.Ф. Руководство по инфекционным болезням у детей. М.: ГЕОТАР – Мед, 2004. - 824с.

5. Приказ МЗ України № 595 от 16. 09. 2011р. «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»

Учбове видання

НАЗВАН,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

Методичні вказівки для студентів 5-6 курсів та інтернів

Укладачі: Кузнєцов Сергій Володимирович

Ольховська Ольга Миколаївна

Копійченко Тетяна Сергіївна

Кірсанова Тетяна Олександрівна

Жаркова Тетяяна Сергіївна

Татаркіна Алла Миколаївна

Кучеренко Олена Олегівна

Відповідальний за випуск: Кузнєцов С.В.

Редактор ______________________

Коректор ______________________

Компьютерна верстка Татаркіна А.М.

План _____, поз. ___. Ризографія.

Усл. печ. л. ___. Тираж ___ екз. Зак. № ____.

Пр. Леніна, м. Харків 4, ХНМУ, 61022

Редакційно-видавничий відділ