Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
міжнародні фінанси -методичні вказівки.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
386.05 Кб
Скачать

3 Методичні вказівки до рішення практичних задач та умови задач з окремих тем курсу

3.1 Загальні положення до самостійного виконання індивідуального завдання

Індивідуальна робота оформлюється на аркушах формату А4 (210 297 мм) рукописним або машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) способом на одному боці аркуша білого паперу.

За машинного способу виконання роботу друкують через півтора інтервали 14 шрифтом, а за рукописного – з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення.

Номер варіанта індивідуальної роботи вибирається за порядковим номером в списку групи.

На першій сторінці роботи вказується варіант і всі його теоретичні питання та номери практичних завдань. На останній сторінці зазначається список використаної літератури.

Відповідь на кожне теоретичне питання оформлюється з нової сторінки та повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність.

Відповідь на кожне теоретичне питання має бути в межах 6-8 сторінок машинного тексту або 10-12 сторінок рукописного тексту.

При виконання практичної частини слід звернути увагу на те, що при використанні формул в задачах необхідно навести пояснення значень символів, що входять до формули. Пояснення слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка.

При виконанні практичного завдання студенти повинні дотримуватись наступних порад:

- не намагатись виконувати завдання, попередньо не опрацювавши лекційний матеріал, або не вивчивши його самостійно. Слід також опрацювати законодавчі та нормативні акти , інструкції, тощо, з питань, що розглядаються;

- приступаючи до рішення задач переконатись, що зрозуміли їх зміст та з’ясували, до яких кінцевих результатів потрібно дійти.

3.2 Методичні вказівки до рішення задач з теми 9 «Валютні ринки та валютні операції»

Міжнародний валютний ринок складається з міжнародного валютного спот-ринку та міжнародного валютного строкового ринку. У свою чергу, міжнародний валютний строковий ринок поділяється на міжбанківський та біржовий.

Спот-ринок — ринок негайної поставки валюти.

Дата валютування — день, коли відповідно до укладеної угоди здійснюються платежі.

Правила роботи спот-ринку:

  1. Платежі здійснюються на другий робочий банківський день після укладення угоди без нарахування відсоткової ставки на суму валюти, що поставляється.

  2. Угоди здійснюються на базі електронної торгівлі з підтвердженням електронними повідомленнями (авізо) протягом наступного робочого дня.

  3. Валюти котируються до четвертого знака після коми (базового пункту), за винятком японської ієни, яка котирується до другого знаку після коми.

  1. 100 базових пунктів утворюють "велику фігуру".

  1. Якщо дата валютування контракту припадає на вихідний або святковий день, то платежі здійснюються в перший робочий день після вихідних.

  2. В Австралії платежі за угодою здійснюються, як правило, у перший робочий день після дня її укладення.

  3. Визначаючи дату валютування, необхідно враховувати, що в країнах Середнього Сходу вихідними вважаються п'ятниця та неділя, а субота — робочий день.

Приклад 1. Визначити дату валютування згідно з угодою (UAН/USD, що була укладена в середу 30 грудня.

Розв'язання. Відповідно до правил спот-ринку дата валютування — це другий робочий день після дня укладання угоди. У нашому випадку це — п'ятниця 1 січня, але в більшості країн світу (принаймні, в Україні та США — у країнах, валюти яких беруть участь в угоді) 1 січня — вихідний день, субота та неділя також вихідні дні. Першим робочим днем після 1 січня буде понеділок 4 січня

Відповідь. Платежі за цією угодою будуть здійснені в понеділок 4 січня.

Валютний курс— це „ціна” грошової одиниці однієї країни, виражена в іноземних грошових одиницях.

У банківській практиці прийняте таке позначення курсів валют: одна валюта / інша валюта.

Наприклад, курс долара США до української гривні позначається USD/UAH.

У даному позначенні ліворуч ставлять базу котирування (базова валюта — що вимірюють), а праворуч — валюту котирування (котирувальна валюта — чим вимірюють);

Наприклад, курс USD/UAH = 7.9932 визначає кількість коти­рувальної валюти за одиницю базової валюти (у даному разі 7.9932українських гривень за один американський долар).

USD UAN = 7,9932

база валюта курс

котирування котирування

Валютний курс, як базове співвідношення цін двох валют, може встановлюватися законодавчо або визначатися в процесі їх взаємного котирування.

Котирування валют (від французького соtег ­ розмічати, нумерувати) —встановлення валютного курсу на основі ринкових механізмів.

Кількісне значення валютного курсу розраховується (котирується), як правило, з точністю до 1/10 000, тобто визначається до 4-го знака після коми.

Котирування курсів валют буває прямим та непрямим.

Пряме котирування визначає кількість національної валюти за одиницю іноземної. Як правило, валюти порівнюють з американським доларом: кількість національної валюти за один долар США (тут долар є базою котирування, а інша валюта — котирувальною). У вигляді прямого котирування офіційно визначаються курси більшості валют світу.

Непряме (зворотне) котирування визначає кількість іноземної валюти, що виражається в одиницях національної валюти (долар є валютою котирування, а інша валюта — базою котирування). Як правило, це менш поширений вид встановлення валютного курсу.

Оскільки основна частина міжнародних розрахунків здійснюється в доларах, для полегшення визначення курсів національні валюти у більшості країн котируються не одна до одної, а до долара США і через нього — до інших валют світу, тобто використовується крос-курс.

Крос-курс співвідношення між двома валютами (жодна з яких не є доларом США), що визначається на підставі курсів цих валют щодо третьої, як правило, — долара США.

На валютних ринках банки котирують обмінні курси з позначенням двох рівнів bid ( курс покупця) та offer (курс продавця). У газетах, в пунктах обміну або на моніторі інформаційного агентства «Рейтера», практикуються такі позначення котирування курсів: bid та offer.

Bid — курс купівлі. За цим курсом банк купує базову валюту.

Offer — курс продажу. За цим курсом банк продає базову валюту, купує валюту котирування.

Наприклад, клієнт має на валютному рахунку українські гривні, але за умовами угоди повинен заплатити долари за обладнання, яке він має намір купити. Виставляючи банку платіжне доручення в доларах проти свого рахунку в гривнях, він фактично доручає здійснити йому конверсію гривень у долари, необхідні для купівлі обладнання. Банк виконує конверсію з котирування оffег, купуючи у клієнта гривні (шляхом списання їх з рахунка клієнта) та продаючи йому долари (зараховуючи на рахунок клієнта)і здійснюючи платіж.

Різниця між курсами bid або offer створює маржу, яка викорис­товується для покриття видатків того, хто здійснює котирування, а також для отримання прибутків і певною мірою для страхування валютних ризиків. У відсотках маржа розраховується так:

(3.1)