3.3.3. Розрахунок експлуатаційних витрат

Економія витрат пов'язаних з експлуатацією програми визначається за формулою:

(3.27)

де - основна заробітна плата і-того робітника, який розв'язував цю задачу вручну, грн/рік;

- термін служби програми, роки.

3.3.4. Розрахунок зведених економічних показників

Термін окупності додаткових капітальних вкладень визначається за формулою:

(3.28)

Грошовий річний ефект, який отримує користувач при застосуванні системи визначається за формулою:

(3.29)

де

У таблиці 3.5 необхідно перелічити зведені економічні показники розробленого програмного забезпечення.

Таблиця 3.5 - Зведені економічні показники розробки

Показник	Розмірність	Значення
Витрати на розробку програмного забезпечення	грн.
Капітальні вкладення	грн.
Економія експлуатаційних витрат	грн/рік
Термін окупності	міс
Річний грошовий економічний ефект	грн./рік

3.4 Питання охорони праці та екології

Розділ повинен містити наступні підрозділи:

• загальні питання охорони праці та навколишнього середовища;

• аналіз умов праці;

• заходи з поліпшення умов праці;

• пожежна безпека.

3.4.1 Загальні питання охорони праці та навколишнього середовища

У цьому підрозділі необхідно вказати актуальність та необхідність питань охорони праці та навколишнього середовища з посиланням на відповідні статті Законів “Про охорону праці” та “Про охорону навколишнього природного середовища”.

3.4.2 Аналіз умов праці

Метою аналізу умов праці є визначення найбільш значущих факторів і оцінка з допомогою них категорії важкості праці. У подальшому ці дані мають бути використані для розробки заходів з поліпшення умов праці. Даний підрозділ складається з таких пунктів:

• загальна характеристика умов праці;

• повітряне середовище;

• освітлення;

• шум;

• випромінювання електромагнітних полів;

• електробезпека;

• охорона праці при експлуатації ПК.

3.4.2.1. Відповідно до виробничих умов бази практики у підпункті “Загальна характеристика умов праці”, необхідно описати характер роботи, організацію робочих місць, обладнання (типи, марки), кількість працюючих у приміщенні і його геометричні параметри. Розрахувати площу і об'єм приміщення на одного робітника і порівняти їх із вимогами норм. Використати норматив ДСанПіН 3.3.2.007-98.

3.4.2.2. У пункті “Повітряне середовище” необхідно визначити параметри метеорологічних умов (температура, вологість, швидкість руху повітря) і склад повітряного середовища, що присутні на базі практики порівнюються з нормативними вимогами залежно від категорії важкості і характеру робіт. Метеорологічні параметри повинні аналізуватися для холодного і теплого періодів року. Дані метеорологічних умов доцільно навести у вигляді таблиці 3.13. Використати норматив ДСН 3.3.6.042-99.

Таблиця 3.6 - Дані метеорологічних умов

Період року	Параметр
	Температура			Вологість			Швидкість руху повітря
	норма		факт	норма		факт	норма		факт
	опт	доп		опт	доп		опт	доп
Холодний
Теплий

3.4.2.3. У пункті “Освітлення” для приміщення описуються і визначаються кількісні параметри всіх видів освітлення. Виходячи з розряду зорової напруги (розряд роботи), що визначається мінімальним об'єктом розрізнення, контрастом між об'єктом і фоном, коефіцієнтом відбивання фонових поверхонь згідно з нормативним документом СНіП визначаються необхідні значення коефіцієнта природного освітлення (КПОн) і величини освітленості Ен. Нормативні значення порівнюються із фактичними. Використати нормативи: СНиП ІІ-4-79(95), СанПиН 2.2.2.542-96.

3.4.2.4. Пункт “Шум”. У приміщенні, що розглядається, визначити джерела шуму і його характеристики (рівні звуку, спектральний склад, тимчасові параметри). Використати дані санітарно-гігієнічного паспорта, паспортні дані на обладнання. В окремих випадках для визначення акустичної ситуації можна використати розрахункові засоби. Фактичні, діючі на робітників шумові навантаження не повинні перевищувати нормативні значення, що визначаються залежно від типу виконуваних робіт. Нормативні документи: СН3223-85, СН3077-84, СанПиН 2.2.2.542-96.

3.4.2.5. У пункті “Випромінювання електромагнітних полів (ЕМП)” за наявністю джерел ЕМП у приміщенні, що розглядається, слід вказати частотний діапазон випромінювання, напруженість поля (А/м, В/м), інтенсивність (Вт/м²), час дії на персонал. Дані визначити згідно з паспортними характеристиками обладнання, даними санітарно-гігієнічного паспорта (вимірами) або розрахунковими засобами. Фактичні параметри ЕМП порівнюються з нормативними параметрами. Нормативні документи: ГОСТ 12.1.002-84, ГОСТ 12.1.006-84, ГОСТ 12.1.045-4, ОН3206-85, Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань №239 від 01.08.1996р.

3.4.2.6. У пункті “Електробезпека” необхідно визначити клас приміщення, яке розглядається щодо електробезпеки. Вказати можливі причини ураження електрострумом на робочих місцях. Визначити всі заходи електробезпеки, що використовуються у приміщенні і в апаратурі. Порівняти фактичний стан електробезпеки з нормативними вимогами. Нормативні документи: ПУЕ 76/87, ГОСТ 12.1.038-82, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 030-81.

3.4.2.7. У пункті “Охорона праці при експлуатації ПК” потрібно оцінити відповідність приміщення, організації праці і робочого місця, а також техніки, що використовується, нормативним вимогам. Вказати тип (марку) персонального комп'ютера, а також рівень сертифікації (МРR-ІІ, ТСО-92(95), ISO тощо). За паспортними даними визначити технічні характеристики відео-дисплейного терміналу (ВДТ) (роздільну здатність, характеристики розгорток, наявність антистатичних, антиблікових покриттів тощо), які впливають на якість інформації, що відображається, і порівняти дані з вимогами норм і параметрами кращих зразків даної техніки. Нормативні документи: СанПиН 2.2.2.542-96.