3.3 Організаційно-економічний розділ

У даному розділі розглядаються показники для розрахунку витрат на розробку програмного забезпечення, капітальних вкладень, експлуатаційних витрат та зведені економічні показники. Основні результати розрахунків, виконаних в організаційно-економічному розділі, повинні бути зведені в підсумкову таблицю. Аналіз показників підсумкової таблиці дає змогу зробити висновки про економічну ефективність впровадження та використання проекту. Розділ повинен містити наступні підрозділи:

• розрахунок витрат на розробку програмного забезпечення;

• розрахунок капітальних вкладень;

• розрахунок експлуатаційних витрат;

• розрахунок зведених економічних показників.

Для економічного обґрунтування впровадження програми використовуються такі показники:

S – сумарні витрати на розробку програмного забезпечення;

K_EOM – капітальні вкладення в ЕОМ;

К – додаткові капітальні вкладення;

Е – економія витрат пов'язаних з експлуатацією програми.

3.3.1. Розрахунок витрат на розробку програмного забезпечення

Сумарні витрати на розробку програмного забезпечення складаються із витрат на програмування і витрат на експлуатацію персонального комп’ютера, на якому проводиться програмування.

Сумарні витрати на розробку програмного забезпечення визначаються за формулою:

(3.20)

де — норматив рентабельності, що враховує прибуток установи, яка розробляє дану програму, долі одиниці;

— час, що витрачається на розробку даної програми працівником і-ої кваліфікації, людино-місяців;

— основна заробітна плата розробника і-ої кваліфікації, грн/міс.;

— коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату розробникам програми, в долях від основної заробітної плати;

— коефіцієнт, що враховує нарахування органам соціального захисту на заробітну плату, в долях від основної та додаткової заробітної плати;

— коефіцієнт, що враховує накладні витрати установи, в якій розробляється ця програма, в долях до основної заробітної плати розробника;

— машинний час ЕОМ, необхідний для відлагоджування даної програми, машино-годин;

— експлуатаційні витрати, що припадають на 1 годину машинного часу.

Експлуатаційні витрати, що припадають на 1 годину машинного часу можуть бути визначені за витратами електроенергії:

, (3.21)

де Р - споживана потужність ЕОМ, Вт;

С - вартість 1 кВт/год електроенергії.

Значення коефіцієнтів, як правило, рівні: ; ; ; .

Вартість розробленої програми обчислюється наступним чином:

(3.22)

де z - вартість, за якою продається програма, грн.;

п - кількість установ, що придбають дану програму.

3.3.2. Розрахунок капітальних вкладень

Додаткові капітальні вкладення K пов'язані з впровадженням розробленої системи визначаються за формулою:

(3.23)

де - капітальні вкладення в ЕОМ та інші складові системи;

- машинний час ЕОМ необхідний користувачу для тих задач, які він розв'язує за допомогою розробленої програми машино-год/рік;

- корисний річний фонд роботи цієї ЕОМ (без врахування простоїв в ремонті);

z - ціна нової програми, грн.

Капітальні вкладення в ЕОМ та інші складові системи визначаються за формулою:

(3.24)

де - вартість обладнання, грн;

- вартість комунікацій, грн.

Корисний річний фонд роботи ЕОМ визначається за формулою:

(3.25)

де Д - дійсний річний фонд часу, дні;

k - коефіцієнт, що враховує профілактичні роботи та плановий ремонт ( );

- тривалість робочої зміни, год.

Машинний час ЕОМ необхідний користувачу для вирішення задачі з допомогою ЕОМ обчислюється за формулою:

(3.26)

де - час, який витрачає користувач на вирішення задачі на ЕОМ, год.