Тестові питання

1. Кількість складів на підприємстві залежить від:

а) спеціалізації виробництва;

б) тривалості робочого циклу;

в) кооперування виробництва;

г) тривалості робочого дня;

д) вірна відповідь відсутня.

2. Загальне число вантажів, які перевозяться на підприємстві за відповідний проміжок часу, це:

а) вантажопотік;

б) вантажооборот;

в) транспортний шлях;

г) правильна відповідь відсутня;

д) правильна відповідь а,б.

3. Коливання в попиті різних видів енергії виявляється на основі:

а) норм витрат енергії;

б) добових графіків споживання енергії за календарний період;

в) видаткової частини балансу;

г) правильна відповідь а, в;

д) правильна відповідь відсутня.

4. Система планово-запобіжного ремонту включає:

а) технічне обслуговування;

б) виготовлення чи придбання необхідних засобів для ремонту;

в) планові ремонти;

г) планування потреби в устаткуванні;

д) правильна відповідь відсутня.

5. Витрати оснащення, інструменту визначають методом:

а) статистичним;

б) за нормами оснащення робочих місць;

в) моделювання;

г) експериментально-розрахункові;

д) багатофакторних моделей.

6. Віялова система маршрутів передбачає, що:

а) транспортний засіб пересувається між двома пунктами;

б) транспортний засіб прямує з одного пункту в кілька інших почергово;

в) обсяг перевезень відбувається поза підприємством;

г) транспортний засіб рухається по колу з одного підрозділу в інший;

д) правильна відповідь відсутня.

7. Потреба в енергії і електроносіях визначається на основі

а) статистичних показників;

б) балансового методу планувавння;

в) розрахунково-аналітичного методу;

г) правильна відповідь а, б;

д) правильна відповідь відсутня.

8. Структура ремонтного циклу включає перелік ремонтів, розміщених в порядку:

а) будь-якому;

б) послідовності виконання ремонтів;

в) зниження трудомісткості робіт;

г) правильна відповідь а, в;

д) правильна відповідь відсутня.

9. Витрати часу на навантаження, розвантаження, пробіг транспортного засобу ( туди і назад) характеризує:

а) тривалість рейсу;

б) коефіцієнт нерівномірності перевезень;

в) статичний коефіцієнт вантажопідйомності;

г) динамічний коефіцієнт вантажопідйомності;

д) коефіцієнт випуску рухомого складу на лінію.

10. Ремонтний цикл характеризується проміжком часу:

а) від моменту введення обладнання в дію до першого його капітального ремонту;

б) від моменту введення обладнання в дію до першого малого ремонту;

в) від моменту введення обладнання в дію до першого середнього ремонту;

г) між двома оглядами;

д) між двома капітальними ремонтами.

Варіант № 17

2. Які системи ремонтів використовуються на підприємствах нафтогазового комплексу? Охарактеризуйте їх.

В практиці ремонтного обслуговування виробництва на підприємствах зустрічаються дві системи ремонтів: система технічного обслуговування та планових ремонтів і система ремонтів за потребами.

Система технічного обслуговування та планових ремонтів. Під системою технічного обслуговування і планових ремонтів (ТО і ПР) розуміють сукупність запланованих заходів з догляду, нагляду та ремонту обладнання. Система ТО і ПР включає технічне обслуговування (ТО), поточний ремонт (ПР) і капітальний ремонт (КР).

Технічне обслуговування - це комплекс заходів та операцій з підтримання працездатності та справності виробу при його використанні за призначенням, при очікуванні, зберіганні та транспортуванні.

Поточний ремонт - найменший за обсягом вид ремонту, що виконується для забезпечення або відновлення працездатності обладнання, агрегату. Всі роботи з поточного ремонту поділяють на дві групи:

профілактичний ремонт, що планується заздалегідь як за обсягом, так і за часом його проведення;

непередбачуваний ремонт, який кількісно виявлений в процесі експлуатації та виконується переважно в терміновому порядку.

Капітальний ремонт - це найбільший за обсягом та складністю ремонт, метою якого є повне або близьке до повного відновлення ресурсу агрегату із заміною (відновленням) будь-яких його частин, включаючи і базові.

Капітальний ремонт будівель та споруд має свою специфіку і тому поділяється на вибірковий та комплексний.

Система ремонтів за потребами. Крім системи планових ремонтів, в практиці може траплятись і система ремонтів за потребами, суть якої полягає в тому, що ремонт обладнання проводиться тільки тоді, коли цього вимагає його технічний стан, коли подальша експлуатація стає неможливою через значне зношення, при виникненні аварій тощо. Виникнення аварійних ситуацій дуже часто пов’язане із наявністю скритих дефектів обладнання, трубопроводів, а також природними факторами.

Система ремонтів за потребами має ряд недоліків, що знижує її ефективність та сферу використання. Серед найголовніших слід назвати:

відсутність закінченої системи планування ремонту обладнання;

відсутність профілактичних заходів, які попереджували б інтенсивне зношення деталей;

зменшення рівня надійності та довговічності обладнання в результаті інтенсивного зношування деталей;

прогресивне погіршення в процесі експлуатації стану обладнання та його технічної продуктивності;

невизначеність термінів зупинки обладнання на ремонт, що не дає можливості планувати ремонтні роботи.

Виходячи із сказаного, таку систему ремонтів не можна рекомендувати для широкого використання. Використовувати її доцільне тільки у виняткових випадках, коли ніякого підмінного фонду обладнання та запасних частин на підприємствах немає і коли це стосується другорядних видів обладнання, зупинка яких на ремонт не може позначитись на роботі підприємства загалом.

Ремонт за потребами відноситься до категорії позапланових (аварійних) та відновлювальних ремонтів. Необхідність в аварійному ремонті може виникнути в результаті непередбаченого виходу обладнання з ладу. Відновлювальний ремонт має своїм об’єктом ті елементи основних фондів (обладнання, споруди і т.д.), подальша експлуатація яких неможлива .