Тестові питання

1. До собівартості транспортних робіт входять витрати на:

а) монтаж і установку;

б) транспортування;

в) сировину і матеріали;

г) вантажно-розвантажувальні роботи;

д) правильна відповідь б, г.

2. Як у цілому класифікується транспорт підприємства:

а) міжцеховий і внутрішньоцеховий;

б) внутрішній та зовнішній;

в) горизонтальний, вертикальний, горизонтально-вертикальний і похилений;

г) правильна відповідь а,в;

д) правильна відповідь відсутня.

3. Жорстко регульована форма організації транспортного господарства використовує такі системи вантажоперевезень:

а) маятникову, кільцеву;

б) односторонню, двосторонню;

в) відцентрову, доцентрову;

г)човникову односторонню;

д) жодної вірної відповіді.

4. Структура ремонтного циклу включає перелік ремонтів, розміщених в порядку:

а) будь-якому;

б) послідовності виконання ремонтів;

в) зниження трудомісткості робіт;

г) правильна відповідь а, в;

д) правильна відповідь відсутня.

5. Період роботи обладнання між двома капітальними ремонтами, що виконуються послідовно, називається:

а) тривалістю технічного обслуговування;

б) тривалістю ремонтного циклу;

в) міжремонтним періодом;

г) правильна відповідь а, б;

д) правильна відповідь відсутня.

6. Ремонтний цикл характеризується проміжком часу:

а) від моменту введення обладнання в дію до першого його капітального ремонту;

б) від моменту введення обладнання в дію до першого малого ремонту;

в) від моменту введення обладнання в дію до першого середнього ремонту;

г) між двома оглядами;

д) між двома капітальними ремонтами.

7. Яким показником оцінюється рівень енергоозброєності підприємства?

а) енергоємністю виробництва;

б) енергоозброєністю працюючих;

в) енерговіддачею системи енергозабезпечення;

г) правильна відповідь а, б;

д) правильна відповідь відсутня.

8. Загальна потреба в енергоресурсах включає потребу в електроенергії:

а) рушійній;

б) технологічній;

в) освітлювальній;

г) технічній;

д) економічній.

9. Цикл підготовки і виконання замовлення використовують для визначення:

а) максимального запасу інструменту;

б) середньої норми запасу інструменту;

в) кількості інструменту в замовленні;

г) усі відповіді правильні;

д) правильна відповідь відсутня.

10. Склади для зберігання готової продукції підпорядковані:

а) відділу матеріально-технічного постачання;

б) інструментальному відділу;

в) відділу головного механіка;

г) відділу збуту;

д) відділу головного енергетика.

Варіант № 14

2. Покажіть особливості організації ремонту свердловин.

Планові ремонти свердловин, що включають як ремонт наземного, так і ремонт підземного обладнання, проводять спеціальні ремонтні підрозділи. При цьому ремонт наземного обладнання проводить відповідний прокатно-ремонтний цех БВО; вони ж здійснюють і прокат, закріпленого за ними механічного та енергетичного обладнання, підтримують його в робочому стані та виконують інші види робіт і послуг відповідно до профілю діяльності. Поточні та капітальні ремонти свердловин залежно від конкретних виробничих умов можуть виконувати різні спеціалізовані підрозділи. Це можуть бути управління з підвищення нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин, цехи поточного ремонту свердловин або цехи поточного і капітального ремонту свердловин. Останні є найбільш поширеними.

Організація виробництва і праці при проведенні ремонтів свердловин може бути різною, але найраціональнішою є така, при якій різні, види ремонтних робіт виконують різні ланки або бригади. Це так звана спеціалізована форма організації робіт. При цьому виділяють бригади з ремонту свердловин, підготовчі, інструментальні бригади та бригади ремонтно-механічної служби.

Що стосується потужності та технічної оснащеності ремонтних підрозділів, то вони залежать від масштабу основного виробництва: кількості обладнання, обсягу виконуваних робіт господарським способом, особливостей технології виробництва тощо.

Залежно від обсягів ремонтних робіт та їх спрямованості на промислових підприємствах механічні майстерні (ремонтно-механічні цехи) можуть складатись із декількох ремонтних підрозділів: ремонтно-механічного, електроремонтного, акумуляторного тощо.

На трубопроводах ремонт обладнання може виконуватися ремонтно-експлуатаційною базою, до складу якої входять ремонтна майстерня або аварійно-ремонтні бригади.

2. Класифікація інструменту на підприємствах нафтогазового комплексу.

Класифікація інструмента та технологічної оснастки

Важливою передумовою раціональної організації інструментального господарства та економічного використання інструменту є його чітка класифікація. Це пов’язано з тим, що підприємства використовують велику кількість різноманітних інструментів та технологічної оснастки. В таких умовах класифікація забезпечує вибір однотипного та взаємозамінного інструмента, конструктивно і технологічно подібних його видів при визначенні величини виготовлюваної партії інструмента, організації його зберігання, визначення порядку отримання та ін. Особливе значення класифікація інструменту має для виявлення ступеня застосовності різних його видів та обґрунтування форм його одержання та виробництва.

В основі класифікації інструмента та технологічної оснастки лежить їх групування за певними виробничими ознаками. Такими ознаками можуть бути: ступінь застосування, характер використання, призначення.

1. За ступенем застосування виділяють інструменти загальнопромислового, галузевого, групового та внутрівиробничого використання. Переважно вони відповідають поділу інструменту за характером використання та за видами обслуговуваних операцій.

2. За характером використання розрізняють спеціальний та універсальний інструменти.

Спеціальним вважається такий інструмент, який використовується тільки при виконанні певних робіт чи випуску конкретних деталей, предметів тощо.

В умовах підприємств нафтогазового комплексу до спеціального інструменту слід віднести різні види ловильних інструментів. Переважно такий інструмент виготовляється на підприємствах, що його використовують.

Універсальним вважається такий інструмент, якай використовують на всіх підприємствах галузі при виконанні певних операцій. На практиці його ще називають стандартним.

До універсального інструменту в нафтогазовому комплексі відносять: бурильні труби, штанги, долота, розширювачі, турбобури і т.п.

Найбільше практичне значення має класифікація інструментарію за його призначенням. При цьому під інструментарієм будемо розуміти сукупність всіх видів інструменту, пристроїв та іншої технологічної оснастки.

За вказаною ознакою інструментарій поділяють на обробний, контрольно-вимірний та технологічну оснастку. На рисунку 6.3 представлено класифікацію інструментарію саме за цією ознакою.

До обробного відносять переважно весь інструмент, що використовується для обробки металів - металообробний інструмент. Його в свою чергу можна поділити на різальний, слюсарно-монтажний та допоміжний. До різального відносять: різці, фрези, пили, свердла, протяжки та ін. До слюсарно-монтажного відносяться: різні ключі, плоскогубці, молотки, гайковерти і т.п.

До контрольно-вимірних інструментів відносять різні інструменти, що використовуються для проведення контрольно-вимірних робіт. Залежно від їх конкретного призначення контрольновимірний інструмент поділяють на загальний та спеціальний. До загального відносять різьбоміри, штангенциркулі, мірні лінійки і т.д. До спеціальних - калібри, мірні рейки, інклінометри та ін.

До технологічної оснастки відносять такі інструменти, які необхідні в технологічних процесах. В умовах підприємств нафтогазового комплексу дану групу доцільно поділити на такі підгрупи: бурильні труби та штанги, долота, турбобури та інші, куди можна віднести ключі, елеватори, розширювачі тощо. Враховуючи широкий асортимент типорозмірів, на практиці проводиться і детальніший поділ, наприклад, труб - за діаметром, товщиною стінок, матеріалом, з якого виготовлені труби і т.п., доліт - за типами, призначенням, діаметром і т.д.

Розглянемо дещо детальніше класифікацію доліт. Бурові долота за конструктивними особливостями поділяють на такі типи:

лопатеві - пікові, дволопатеві, трилопатеві, шестилопатеві;

шарошкові - одношарошкові, тришарошкові;

алмазні - власне алмазні , полікристалічні;

фрезерні

бурові головки - алмазні, шарошкові.

Кожен із названих типів бурових доліт поділяється на певні групи залежно від їх розміру. Так. наприклад, пікоподібні долота представлені 32-типами, дволопатеві - 21 типом, трилопатеві -30 типами, шестилопатеві - 26 типами. Одношарошкові - 3 типами, тришарошкові - 67 типами². Подібні приклади можна продовжити на інших видах доліт. А коли врахувати інші класифікаційні ознаки - призначення доліт, характер їх дії на породу, кількість класифікаційних груп значно зростає. Це забезпечує широкий маневр при їх підборі для різних геологічних умов.

Переважна більшість технологічної оснастки, що використовується на підприємствах нафтогазового комплексу виготовляється на спеціалізованих заводах - труби, штанги, долота, турбобури, ключі, елеватори.

Спеціальна технологічна оснастка найчастіше виготовляється власними силами. Зокрема, це стосується ловильного та допоміжного інструменту.