1.2. Трансляційний валютний ризик.

Трансляційний валютний ризик відомий також як розрахунковий, чи балансовий, ризик.

Його джерелом є можливість невідповідності між активами і пасивами, вираженими у валютах різних країн, позначається на бухгалтерській і фінансовій звітності. Його відмінність від операційного ризику укладається в тім, що він не пов'язаний з потоками коштів чи величиною виплат. Ризик збитку чи зменшення прибутку виникає при складанні консолідованих звітів багатонаціональних корпорацій і іноземних дочірніх компаній. Коли в такій компанії складаються консолідовані звіти про активи, пасиви і про величину прибутку, то відповідні показники іноземних дочірніх компаній переводяться з їхньої національної валюти в звітну валюту всієї групи.

Материнська компанія піддається трансляційному ризику, якщо в неї є дочірня компанія за рубежем. У результаті балансова вартість групи може бути зменшена при несприятливому русі чи курсу збільшена - при сприятливому. Такий збиток чи прибуток не впливає на потік коштів у групі. Однак великим багатонаціональним корпораціям часом складно зацікавити акціонерів у тестуванні їхніх підприємств, розташованих за рубежем, отже, трансляційний ризик - це не тільки "паперовий" збиток чи прибуток. Якщо компанія вважає, що трансляційний ризик не має особливого значення, то тоді немає необхідності хеджувати такий ризик. У підтримку цієї точки зору можна сказати, що відображення в балансовому звіті змін активів і пасивів при їхній оцінці в базовій валюті є усього лише бухгалтерською процедурою, що не має істотного значення. Той факт, що вартість активів дочірньої компанії коливається разом з рухом обмінного курсу, може ніяк не вплинути на основну діяльність чи прибутковість дочірньої компанії. Тому витрати на хеджування трансляційного ризику можуть вважатися безглуздими, тому що фактично не існує ризику втрат від коливань курсу. Ця точка зору виправдана, якщо зміни курсу розглядаються як відхилення від відносно стабільного курсу. Однак якщо існує визначена тенденція зміни курсу, то сама ця тенденція може виявитися істотною, хоча відхилення від курсу в ту чи іншу сторону можуть і не мати значення. Ігнорування відхилень обмінного курсу в ту чи іншу сторону від постійного в цілому курсу в довгостроковій перспективі цілком виправдано для активів, наприклад, дочірніх компаній, оскільки подібні активи носять довгостроковий, і навіть безстроковий характер. Для активів короткострокового характеру виникає проблема з термінами їхнього погашення, тому що ці терміни можуть збігтися з періодом, коли буде особливо несприятливий рівень обмінного курсу. Подібному до ризику піддані боргові зобов'язання компаній, виражені в іноземній валюті. Активи і пасиви, які не можна розглядати як безстрокові, особливо якщо умови і терміни погашення не є гнучкими, створюють імовірність валютного ризику, що є істотним для компанії. З цієї причини в даному випадку необхідно з усією серйозністю поставитися до хеджування трансляційних валютних ризиків. Імовірність збитку від трансляційного ризику набагато менше, ніж від операційного, якщо тільки загальний прибуток не залежить значною мірою від прибутку іноземної дочірньої компанії.